Некромант. Книга четверта. Розслідування у Римі.

Морозне повітря злегка щипало щоки, а пара від дихання замерзала на віях білим інеєм. Ми йшли ланцюжком один за одним. Попереду йшов Грегор, за ним слідував Пітер. Час від часу вони мінялися місцями. У середині йшла Дора, а замикав нашу групу я.

Як міський житель я був незвичний до таких прогулянок, а снігоступи взагалі вдягнув перший раз у житті. Через півтори години я зрозумів, що вже досить так втомився, тому перелив ману смерті в ману життя за допомогою Золотого Перетворення, прогнав хвилю енергії, яка дико бадьорить, через все тіло і попрямував далі, як знову народився.

Маг життя Грегор, здавалося, взагалі не чув про слово "втома" і більшу частину часу пер ніби лось, прокладаючи нам дорогу. Пітер від нього не відставав, і було видно, що слідопит так само звик до далеких піших подорожей. Найгірше було Дорі. Десь насередині шляху вона запросила привал і з насолодою лягла в білий пухнастий сніг. Бачачи її втомлений стан, Грегор запропонував магесі:

- У нас є еліксир витривалості, випий його і не мучся.

- Дурниці, тут йти зовсім нічого, - бадьоро заперечила Дора, - зараз відпочину і рушимо далі. А за еліксир гроші сплачені, і він нам ще може знадобиться.

Коли до заходу сонця залишалося менш як дві години, ми вийшли до околиць вежі, яка височіла на невеликому пагорбі. Підшукали потрібне місце для ночівлі і стали табором. Пітер і я наламали ялинових гілок. Дора розпалила багаття, спрямувавши на нього руки і створивши крихітне закляття Дихання Вогню. Грегор займався встановленням маленького похідного намету, в якому ми всі мали спати.

Завершивши приготування, ми сіли біля вогню і стали чекати, поки звариться юшка, яку готував Пітер. Дора скоса подивилася на мене і сказала з ледь помітною усмішкою:

- То що ж з'ясував наш фахівець із темної магії, коли провів своє дослідження?

- Так, - підтримав її Грегор, - що ви там виявили, Олександре?

Наша група просто відпочивала біля багаття. Настав час цікавих історій.

- Я точно знаю, купців убила не людина, - відповів я.

Усі уважно стали мене слухати.

- Припускаю, що це зробила істота з іншого світу, - говорив далі я, - зі світу Темряви.

Авантюристи здивовано переглянулися, а Пітер кинув на мене гострий погляд і одразу відвів його вбік. Було щось у цій людині, що мене постійно бентежило. Він ніби був непоганим хлопцем і добре справлявся зі своїми обов'язками, але я вже давно стежив за кожним його рухом.

- Істота зі світу Темряви? - здивовано перепитав Грегор, - що це взагалі за тварюка?

Оскільки у нас було багато вільного часу, я вирішив прочитати невелику лекцію.

- Іноді різними шляхами до нас потрапляють гості з темного світу. Вони сильно відрізняються між собою магічною силою і своєю поведінкою, а деякі з них можуть мати розвинений інтелект. Але всіх їх поєднує одне, вони не мають матеріального тіла. Їхнє тіло це чиста магічна енергія. Вони самі є живими темними закляттями.

До цього часу юшка зварилася і ми стали їсти з невеликих дерев'яних мисок.

- Наш світ ворожий для цих істот, без матеріального тіла вони дуже вразливі до будь-якого світла і вважають за краще жити в темних місцях, де є якісь джерела темної мани. Наприклад, на покинутих цвинтарях, у старих склепах, чи руїнах, там де тортурами вбивали людей, а зараз лишилися тіла жертв.

Усі зловісно подивилися на руїни старої вежі, що виднілася на пагорбі. А я продовжив розповідати:

- Найпоширенішою такою істотою є Темний Мох. Він не може самостійно пересуватись і взагалі дуже схожий на звичайний мох. Лише прості люди його не бачать. Він не такий чутливий до світла і іноді може рости прямо в оселях людей, де є джерела темної енергії. Наприклад, де оселилася людина зі спорідненістю до Темряви, або проживає якась нещаслива родина. Якщо Темний Мох обжився у такому будинку, то люди з часом будуть приречені. За десять чи п'ятнадцять років він повністю зруйнує їхнє тілесне та психічне здоров'я. Часто мешканці таких будівель кінчають життя самогубством.

Я зробив невелику паузу, посьорбав наше похідне варево із дерев'яної ложки та продовжив говорити далі:

- Ось чому перед заселенням у старий будинок бажано провести світлий обряд очищення. Такий обряд можуть відслужити жерці будь-яких світлих богів. Звичайно, якщо це справжні жерці, які володіють магією світла. Зараз є безліч інших жерців, що проводять схожий ритуал без краплі мани просто для заспокоєння людей та беруть за це гроші.

Я зробив ще паузу поглинаючи їжу та продовжив свою лекцію:

- Буває ситуація коли в такий будинок заселяється людина зі спорідненістю до життя. Вона може спокійно жити та навіть повністю випалити сторонню магічну істоту. Окрім Темного Моху є ще інші прибульці. Деякі можуть самостійно пересуватися. Вони зазвичай більш чутливі до світла і вважають за краще жити у повній темряві.

- А привиди, це теж істоти з іншого світу? - перебив мене запитанням Грегор.

- Ні, це магічні відбитки особистості померлих людей, - відповів я, - вони дуже схожі на створіння зі світу Темряви, тому що їхні тіла, це теж чиста енергія, але вони є породженням нашого світу.

Я знову зробив паузу і доїв свою юшку, а потім продовжив:

- Істота, яка, ймовірно, вбила купців, називається Деймос. У перекладі з грецької це означає Жах. Він може цілеспрямовано полювати. А темної безмісячної ночі, коли немає зірок на небі, ця тварюка може навіть покинути свій притулок і напасти на людей далеко від свого лігва.

Я зробив глибокий вдих.

- У нашому випадку ця істота дуже сильна. Про це говорить низка ознак: вона вбила одразу кількох людей, вона полювала вночі при повному місяці, а якщо вона живе в цій вежі, - я кивнув у бік руїн, - то в неї достатньо сили, щоб полювати на великій відстані.

Краєм ока я знову помітив пильний погляд Пітера.

- Якщо воно таке сильне, то буде безглуздо лізти в ці руїни завтра вранці, - зауважила Дора.

- А ми й не будемо, - заперечив Грегор, - акуратно обстежимо їх зовні. Олександр допоможе нам зрозуміти чи є вони лігвищем Деймоса, чи ні. Якщо так, то свою справу ми вже зробили. Загибель людей розслідували, винного знайшли. Доповімо міській владі, а там хай самі далі вирішують. Може, зі столиці викличуть сильного жерця, щоб він провів обряд очищення для цих руїн.