Некромант. Книга четверта. Розслідування у Римі.

Ми вийшли з дому, підійшли до щитка пожежної сигналізації, що був розташований на стіні будинку, і який був вкритий невеликим дерев'яним навісом. Використовуючи спеціальний молоток, що висів поруч, Корнелія двома сильними ударами розбила міцне скло, поклала руку на бронзовий диск та активувала закляття. Наразі місцева пожежна команда отримає відповідний сигнал і незабаром сюди почнуть прибувати службові карети.

Ми не стали чекати, поки приїдуть пожежники і пішли далі. З цього моменту в мене виникло невиразне занепокоєння, якесь погане передчуття, що вечір ще не закінчено. Я запропонував Корнелії довести її до будинку, де вона жила. Магеса лише втомлено знизала плечима і погодилася. Схоже, дія цілющого препарату підійшла до свого кінця, і дівчина почала відчувати хорошу втому.

Першим зреагувало моє почуття виявлення нежиті, яке підказало, що високо в небі над нами кружляє живий мрець. Він був прихований закляттям Вуаль Темряви, і мій Магічний Зір не міг детально його роздивитися на такій відстані. Але це було зовсім не важливо, я й так чудово знав, що це наш добрий знайомий Гай Северус.

Значить він зумів упоратися зі своїм монстром і вижити. Це була виключно моя провина. Поспішна втеча через пожежу, влаштовану Корнелією, не дала мені часу власноруч прикінчити цього живучого вампіра. Настав час перестати грати в піддавки і серйозно взятися за цього любителя грецької міфології та потайних лабіринтів. Тим більше коли він сам летить нам у руки.

Покружлявши трохи над нами, вампір зважився на атаку. Він посилив Вуаль Темряви так, що я вже практично його не бачив. Потім зайшов до нас ззаду і почав швидко знижуватися, набираючи швидкість. Останні десятки метрів він летів паралельно землі строго нам у спину. У цей момент я стиснув його своєю волею та змусив хильнути вбік і вниз.

Весь цей час ми спокійно йшли вулицею. Корнелія волочилась опустивши плечі, повністю занурившись у свої думки. Повз нас зі свистом промайнула сіра туша, вона врізалася в землю і проорала там неглибоку канавку, розкидаючи на всі боки велику бруківку, а під кінець зачепила ліхтарний стовп і збила його.

- Лайно Ахіллеса! - вигукнула Корнелія.

Тим часом я одразу почав процес умертвіння вампіра, не давши йому й миті, щоб зреагувати. Одним коротким, але потужним зусиллям я прикінчив його. Квестор звичним жестом вихопила з кобури чарівну паличку і обережно підійшла ближче, тримаючи на прицілі нерухому тушу.

Те, що лежало в канаві, було зовсім не схоже на людину. Великі шкіряні крила з гострими кігтями на кінчиках, сіра шерсть по всьому тілу і величезні лапи павука, половина з яких була вже відірвана, а інша переламана, ускладнювали видову ідентифікацію чудовиська.

- Що за дідько? - пошепки запитала Корнелія.

- Це наш друг, Гай Северус, - спокійно відповів я, - зверніть увагу на зміїну голову, таку саму я бачив пів години тому на його шиї.

Більше нічого не питаючи, дівчина прицілилася і вистрілила Вогняною Кулею. Мертве тіло, позбавлене магічного захисту, швидко піддалося вогню і почало весело горіти. У цей час у сусідніх будинках люди почали відчиняти вікна та висовуватись назовні, щоб зрозуміти, що тут відбувається.

- Я зараз преторіанців покличу! - крикнув хтось і почав свистіти, подібно до свисту міської варти.

- Ходімо звідси, Олександре, - тихо сказала дівчина, - я не бажаю сьогодні вночі будь-кому щось пояснювати.

Я провів Корнелію до самого під'їзду її дому. Вона жила у престижній багатоквартирній будівлі, побудованій для вищих чинів міської адміністрації. Перед тим як попрощатися дівчина запитала мене:

- Може цей Северус і був тим самим М'ясником?

- Можливо, - не став сперечатися я, - це багато б чого пояснило. Наприклад, чому дочка трибуна перед смертю бачила Танатоса. Вампіри часто використовують гіпноз на своїх жертвах.

Я трохи помовчав, а потім додав:

- Тільки не зрозуміло, навіщо він розповів нам про старий цвинтар.

- Хотів збити зі сліду, на випадок, якщо ми виберемося з лабіринту, - припустила Корнелія.

Ми ще трохи подумали, але так нічого і не вирішили, а потім попрощалися, і я пішов додому.