Некромант. Книга четверта. Розслідування у Римі.

Наш передовий кінний загін швидко досяг воріт фортеці. Очолював його особисто Сервій Сіліус, з ним прискакала пара магів вищого рангу. До загону приєдналися і ми з Алісією, приїхавши туди на колісниці. Інші воїни йшли сюди пішки. Але більшість людей, які брали участь в облозі, залишилася на своїх місцях, на випадок відновлення бойових дій.

Як тільки ми зупинилися, важкі ворота почали повільно відчинятися, а звідти почали виходити озброєні люди. Самий перший тримав білий прапор.

- Ми здаємось! - голосно крикнув він, мабуть, це був командир гарнізону.

- Складіть зброю, - наказав їм Сервій Сіліус.

Захисники фортеці почали роззброюватися і складати свою зброю в купу біля дороги. З воріт поступово з'являлися ще люди. Приблизно я нарахував понад сто осіб.

- Де сенатор Ісідор Бахірський? - спитав Сервій Сіліус у командира гарнізону.

- Він зі своїми найближчими соратниками закрився в лабораторії, - відповів воїн, - ми не маємо туди доступу.

Сервій Сіліус розділив наші сили на кілька невеликих загонів. Кожну групу очолював декан із конкретним бойовим завданням. Але основні сили попрямували в ту частину фортеці, де була розташована магічна лабораторія. Ми з Алісією йшли за ними.

Наш загін йшов широкими кам'яними коридорами, прокладеними в глибині скелі. Я звернув увагу на цікаву систему освітлення фортеці. Очевидно, десь із зовні гори сюди були прорубані вузькі шахти. Вони були обладнані системою дзеркал, і сонячне світло проникало у приміщення фортеці через невеликі отвори на стелі.

Багато отворів уже не світилося, напевно їх пошкодило вибухом. Також у коридорах та залах можна було побачити невеликі обвали. В одному залі впала більша частина колон, але стеля залишилася цілою. Подумки я погодився з Алісією, що наша магічна атака не завдала серйозних пошкоджень фортеці.

Військовий загін зайшов до великої зали, яка закінчувалась величезними металевими дверима. У цьому залі також повалилося декілька кам'яних колон.

- Далі починається лабораторія, - сказав один із деканів.

Очевидно, перед атакою на фортецю Сервій Сіліус і його командири ретельно вивчили архітектурний план гірської цитаделі.

- Несіть магічні міни спрямованої дії, - наказав Сервій Сіліус, - акуратно пропалимо кріплення і знесемо двері.

Солдати почали закріплювати важкі бронзові диски на металеву поверхню дверей. А стихійні маги почали заряджати маною вогняні закляття у цих мінах. Як тільки все було готове, Сервій Сіліус дав сигнал починати. Маги активували міни, і ті почали розжарювати та плавити метал.

Коли двері були майже зрізані, мій Магічний Зір підказав, що нас зустрічають вороги. Алісія теж відчула концентрацію чужої магічної енергії і зреагувала раніше за інших магів.

- Усі назад! - голосно закричала моя дівчина, - там Бронзовий Голем!

- Відступаємо! - миттєво зреагував Сервій Сіліус.

Але Бронзовий Голем не дав час нам відійти, він потужним ударом вибив важкі двері. Вони пролетіли кілька метрів і впали на землю зі страшним гуркотом, піднявши хмарку пилу з кам'яної підлоги. Металевий колос був вищим за чотири з половиною метри та перевершував своїми габаритами навіть найбільшого демона. По його поверхні час від часу проскакували блакитні блискавки, мабуть, десь у нього йшов витік магічної енергії.

Бронзовий Голем (посилання на ілюстрацію)

Бронзовий гігант повернув свою важку голову в наш бік та активував вогняне закляття. Магічна енергія пішла широким променем у напрямку солдатів, що відступали. Я був готовий до такого повороту подій. За мить до його атаки, я поставив великий Щит Темряви, випередивши решту магів. Мій щит відбив хвилю спеки, що перетворювала все на попіл, і врятував людей, які тікали, від неминучої загибелі.

Вся моя магічна енергія знаходиться у моєму Чорному Серці. Мені не треба робити магічні вдихи, щоби брати її з астрального каналу. Тому я можу тримати щит дуже довго, доки не закінчиться вся моя мана. Проблема була в тому, що на підтримку щита я витрачаю вшестеро більше енергії, ніж голем на свою атаку. Магічний запас почав потихеньку танути.

Алісія зачерпнула ману зі свого серця і поставила Щит Стихій, даючи мені час на перепочинок. Всі люди вже покинули зал, окрім магів найвищого рангу. Вони залишилися та прийняли бій разом з нами. Поки Алісія тримала щит, маги відкрили вогонь по важкому гіганту із магічних жезлів.

Це було абсолютно марно. Мало того, що голем був зроблений із важкоплавкої бронзи, його власна магічна енергія не дозволяла чужим закляттям нагріти метал колосу. Після атаки магів невразливий голем залишився стояти неушкодженим по коліно занурений у вогненний басейн.

Я не гаяв часу даремно. Як тільки Алісія поставила свій щит, я зробив крок за її спину і огорнув себе Вуаллю Темряви, а потім різким стрибком пішов із сектора обстрілу за найближчу колону. Завдяки моєму закляттю цей маневр ніхто не помітив, ні оператор голема, ні мої товариші. Щоб розібратися з магічним колосом, мені потрібно було трохи вільного часу і незайняті руки.

Бронзовий Голем був для мене дуже незручним супротивником. Його оператор знаходився далеко, і я не міг його прикінчити Міні Стрілою Темряви. Водночас голем не мав нічого мертвого, і я не міг зруйнувати його своєю волею некроманта. Залишався третій варіант - зламати металевий колос грубою магічною силою.

Я підняв руки і почав формувати закляття Ядро Темряви. Моя чарівна паличка зовсім не підходила для цієї мети, вона просто розсипалася на порох у мене в руках, не витримавши моєї магічної міці.

Енергія у щиті дівчини закінчилася, і Алісію підмінив другий маг, поставивши свій Щит Стихій. Але його захисту вистачило буквально на пару секунд, а потім його змінив третій маг, який був трохи сильнішим. Він тримав чотири секунди. Все це дозволило Алісі зробити ще один магічний вдих і знову поставити свій щит.

Оператор голема чудово бачив усю цю карусель зі щитами і вирішив активувати магічний форсаж. Камера в грудях голема, в якій знаходився смертник, почала швидко розжарюватися. Не перериваючи створення Ядра, я вдарив по бранцю Міні Стрілою Темряви. Моє закляття пройшло крізь товстий метал, стало вдвічі слабше, але все ж таки миттєво прикінчило бідолаху. Шкода, я до останнього сподівався врятувати цю людину.

Швидше за все, оператор голема не зрозумів, що саме завадило йому увімкнути форсаж. Але він побачив, що посилення не спрацювало і вирішив тупо розтоптати магів. Важкий Бронзовий Голем легко і швидко рушив уперед, не припиняючи магічної атаки.

Моє закляття було вже готове. Я влив у нього енергію рівну енергії шести сотням Вогняних Куль, туго стиснув її своєю магічною силою і запустив у груди Бронзового Голема. Туди, де знаходилась спеціальна посудина з Вогняним Елементалем. Ядро Темряви вдарило по металевій броні колоса, миттєво витіснило легшу і більш розряджену ману голема, а потім зруйнувало сам метал, перетворивши його на велику хмару пилу, яка розлетілася на всі боки від бронзового гіганта.

Дивно, що сам Вогненний Елементаль не постраждав. Ця істота була енергетично щільніша, ніж навіть моє Ядро Темряви.

Але це було вже не важливо. Зруйновані маговоди перестали забирати енергію, і елементаль почав плавити навколишній метал. Бронзового Голема різко заклинило під час руху, і він упав прямо на кам'яну підлогу, не добігши до магів і половини дистанції. Здавалося, що вся скеля здригнулася від цього удару.

Тим часом Вогняний Елементаль продовжував плавити бронзу, пропалив її наскрізь та випав на гранітну підлогу, а далі він почав повільно плавити камінь. На місці падіння утворився невеликий вулканічний гейзер. Вогненний фонтан із розпеченої магми почав бити в стелю, а Вогняний Елементаль продовжував занурюватися в надра скелі. Поступово фонтан став зменшуватися і через деякий час повністю затих, залишивши на землі калюжу з розплавленої гірської породи.

- Святе лайно! - сказала Алісія, - я хочу подивитися в очі тій потворі, яка жадала нас тут прикінчити.