XXX. Приліт.
Над морем ми летіли не довго, і через деякий час під нами знову почала простягатися суша. Мої думки пливли так само плавно і безцільно, як і пагорби під нашими крилами.
Я міркував над тим, чи можна морське чудовисько вважати драконом, чи ні. Повністю я був упевнений лише в тому, що монстр був химерою. Щоб зробити такий висновок не треба мати ніяких унікальних заклять на кшталт Магічного Зору, досить звичайними очима побачити його свинячі ніжки. Якщо морська тварина має кінцівки сухопутного звіра, то це сто відсотків - химера.
Багато дослідників вважають, що дракони це також натуральні химери. Тобто химери, які з'явилися дуже давно під впливом природних джерел магії життя. На користь цієї теорії говорить те, що класичні дракони мають шість кінцівок: чотири лапи та ще два крила. В альманасі Magnus Liber Magicus прямо сказано, що дракони це природні химери, які мають розум і володіють магією.
Інші вчені мужі та філософи стверджують, що драконів створили боги. Світлим богам дуже хотілося зробити досконалу, невразливу, розумну істоту, яка має здатність повелівати магією. Але невдовзі боги розчарувалися у своїх первістках. Дракони були настільки досконалими, що просто існували та не парилися жодними проблемами. За своїм способом життя вони нічим не відрізнялися від звичайних тварин, хоча й мали могутній інтелект, що перевершував людський.
Тоді боги створили дуже слабку і недосконалу людину, яка поступалася практично всім іншим істотам. Щоб вижити у жорстокому світі, людина була зобов'язана використовувати свій розум. Але найперші люди були настільки безпорадними, що титан Прометей зглянувся на них і дав їм Вогонь Магії. За це інші боги жорстко покарали його, адже магія не дасть людям максимально розвити свій інтелект.
За цими неквапливими роздумами я не помітив, як на горизонті з'явилося велике місто. Підлетівши ближче я впізнав столицю Римської імперії. Серед численних і різноманітних будівель я безпомилково розпізнав дві унікальні споруди: величезний Колізей і Цирк Максимус, де проходять змагання колісниць, і який не поступається першому в розмірах. Навігаційне закляття також вказувало, що це була кінцева точка моєї подорожі.
Облетівши місто широкою дугою, я знайшов вимощену дорогу, що прямувала до Риму, і приземлився в невеликому гаю неподалік. Далі я пішов у місто пішки, несучи за спиною свою дорожню сумку.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!