Некромант. Книга четверта. Розслідування у Римі.

Ми продовжували насолоджуватися неквапливою бесідою біля жаркого каміна в зимовий пізній вечір. Конон голосно стукнув кухлем по столу, і нам замінили порожнє барило пива на повне.

- А як змінилася політична ситуація зі смертю Єлисея? - запитав я у короля.

- Для нас на краще. Нині у Тімерії розпочалася боротьба за владу. Сили розподілилися між різними воєводами та коаліціями аристократів. Ситуація ускладнюється тим, що немає прямого спадкоємця, і кожна група намагається обгрунтувати легітимність свого претендента. Поки вони там б'ються, ми можемо не боятися нової великої війни з Тімерією.

Король за раз випив половину величезного кухля, витер рукавом рота і продовжив:

- Але є й неприємні моменти. Напруга на кордоні з Тімерією зросла. З'явилося безліч озброєних банд із колишніх солдатів і багато розбійницьких ватаг із зубожілих селян. Вони не проти таємно перейти кордон і пограбувати наші селища, в яких люди живуть краще, ніж у Тімерії.

- А як смерть короля вплинула на життя пересічних людей? - запитав я.

- Їм найгірше. Беззаконня б'є по них у першу чергу. З них деруть три шкіри всі у кого є зброя. У деяких регіонах розпочався голод.

Мда... Мені не дуже було приємно це чути, адже я став причиною початку цих подій. Хоча, грабують і вбивають інші, навіщо мені брати їхню провину на себе? Конон глянув на мій невеселий вираз обличчя і сказав:

- Це триватиме не завжди. Рано чи пізно аристократи домовляться, і Тімерія матиме нового правителя. Насамперед він оголосить амністію. Потім знизить податки та дасть відновитися потерпілим волостям. Можливо навіть роздаватиме хліб, щоб не було голодних бунтів. Кілька років його політика буде спрямована на зміцнення королівства та покращення життя звичайних людей, які є фундаментом будь-якої держави. З сусідніми королівствами Тімерійський монарх буде намагатися укласти мир, бо воювати йому не буде чим.

Я сьорбнув пива і запитав:

- А що буде далі?

- Тільки боги знають, що буде далі, - відповів король і додав: - Але зараз Барбусія та Римська імперія готові везти продовольство до Тімерії, щоб не допустити масової загибелі людей. Щоб менше селян взяло зброю в руки і пішли грабувати та розбійничати на своїх і на наших землях теж. А можливо, хтось із них запам'ятає нашу допомогу і перестане вважати нас ворогами.

Ми ще деякий час сиділи та дивилися на вогонь у каміні. Я вже наївся і напився, а Конон зажадав ще одне барило пива і нової порції їжі.

- Проте я запросив вас, Олександре, з іншого приводу, - раптово сказав король, - я хочу поговорити з вами про Римську імперію.

- Про що саме, Ваша Величність? - запитав я його.

- Ви маєте здібності медіуму?

- Це та людина, яка може розмовляти з померлими? - перепитав я.

- Так, - кивнув король.

- Цими здібностями я не володію. Але я маю інші вміння, які дозволяють отримати деяку інформацію від мертвих.

- Відмінно, - сказав монарх, - я хочу попросити вас з'їздити до Риму з однією важливою і таємною місією.

Конон зробив маленьку паузу і додав:

- А заразом допоможете римській службі безпеки провести розслідування низки страшних вбивств. Вбивства були такі жорстокі, що сколихнули масові народні хвилювання. У Римі оголошено надзвичайну ситуацію і ведено комендантську годину.

Від мене не сховалося, що Конон використав словосполучення "хочу попросити вас", хоча міг сказати "наказую" або "велю", як то заведено у королів.