Моргни, якщо ти в заручниках

Сіра Чайка сиділа в барі за столиком разом зі своїми головорізами. Вона дивилась на екран телевізору, що висів на стіні. Показували репортаж із сусідньої країни. Будинок мера одного рибацього поселення був знищений десятками ракет. В новинах кажуть, що там ховались небезпечні терористи, тому армія була вимушена влаштувати бомбардування.

Склянка на столі наповнилась горілкою. Сіра Чайка підняла стакан та протягнула до трьох своїх підлеглих.

- Вип'ємо за перемогу над клятими терористами.

- Будьмо! - додав один з бійців.

Вона проковтнула алкоголь та закусила солоним огірком і шматком сала. Телефон задзвонив. На рингтоні грала якась дитяча пісня про ведмежат. Сіра Чайка взяла слухавку. На лінії була її онучка Аліса.

- Бабусь, ти де? Я вже повернулась додому, а тебе немає.

- Пробач, сонечко. Я зараз зайнята.

- Я думала, ти на пенсії. В тебе ж, начебто немає роботи.

Бабуся гучно гикнула, ледь не випустивши з себе все випите.

- Ти що, п'яна? - спитала онука.

- Люди мого віку всі п'ють. Звикай до цього.

- Так що мені робити? Я тут сама.

- Я приїду завтра ввечері. Можеш поки десь погуляти.

Аліса погодилась з цим неохоче.

- Гаразд. Тільки... бережи себе, добре? В твоєму віці люди часто помирають.

Сіра Чайка засміялась.

- Не став мене в один ряд з цими пердунами. Я ще й тебе пережити встигну.

Коли вона поклала слухавку, то замітила сповіщення на екрані. Це було дуже паршиве послання. Текст ледь не вивів Сіру Чайку з себе, але вона вдало стрималась. В повідомленні було написано:"Валянок та його люди мертві". Стара недооцінила Ґлока і поплатилась за це одними з кращих своїх людей. Треба було виправляти цю помилку. М'ясокомбінат був би дуже невдоволеним, якщо дізнався б про поразку.

- Хлопці, заряджайте пушки, точіть ножі. Пора трохи напружити булки.

Тим часом, Рудий віришив показати Ґлоку та його друзям свій дім. Та навіть не просто показати, а дати притулок. Ґлок тримав пістолет напоготові, бо недовіряв цій людини. Якийсь він був мутний тип. Завжди на позитиві. Завжди посміхається.

- Так, ліжок в мене не так багато, - сказав Рудий. - Доведеться розпиляти циркуларкою два дивани, щоб на всіх місць вистачило.

- Як ти нас знайшов? - спитав Ґлок.

- Мене сильно надихнув твій виступ на Дні Людської Гідності. Я вирішив прослідкувати за тобою.

- Ага, і не допоміг, коли ті виродки закопували мене живцем.

Рудий покрутив головою.

- Мені було страшно. Я тоді ще не знайшов собі зброю.

Леонард підійшов до нього та схопив за комір.

- Ми тобі не довіряємо. Я думаю, ти це розумієш. Чим менше ти будеш нести якусь нісенітницю, тим менше в тебе буде проблем. Усік?

Погляд Рудого раптово став серйозаним. Повіки приспустились. Він схопив Леонарда за комір у відповідь.

- Усік. До мене влучно доходять всі слова з першого разу. А ще, с першого разу, я влучно стріляю.

В кімнаті повисла напруга. Ґлок був готовий пристрелити цього нахабу. Долоня вже лягла на рукоятку пістолета. Лише тікання механічних часів на стіні не зупинялось та розбивало собою тишу.

- Хах, та я прикалуюсь! - посміхнувся Рудий. - Я на вас не серджусь. Хочете, можете пальнути в мене разок, щоб переконатись в моїй чесності.

Ґлок не задумаючись вистрілив йому в плече. Рудого повалило на диван.

- Ніхуя собі! Ти реально стрільнув! Забавно... Ти мені подобаєшься.

Цей чоловік був реально дуже дивним, але після кількох годин спілкування з ним та знайомства з його побутом стало ясно, що він точно не підставний. В нього є свої особливості, але це не злодій. Ґлок довірився йому, хоч і продовжив тримати пістолет поблизу.

Насправді, головною проблемою, на даний момент, була Сіра Чайка. Вона все ще залишалась живою та, потенційно, дуже небезпечною. Треба було якось її виманити з її нори та знищити. Сильні травми Ґлока не давали йому бути сильно ефективним, тому він вирішив відлежатись пару днів, щоб розробити якісний план по вбивству Сірої Чайки.

Ґлок створив об'ємну блок-схему на стіні, зібрану з різних елементів. Виглядало наче в детективному фільмі.

- Вражає, - сказав Рудий. - Як для розумово відсталого, доволі непогано. В цьому плані ми навіть не помираємо, браво.

- Пішов на хуй. Все тут нормально продумано.

Рудий підійшов до дошки та вказав на пару ненадійних елементів.

- Ось тут ти вказуєш, що ми сидимо в засітці, але ця засітка дуже легко проглядується наскрізь. Нас швидко викриють. А ось тут - ти не розрахував кількість нашого боєзапасу. Ти не знаєш, скільки людей в Сірої Чайки. Тут точно ще є над чим працювати.

За ці кілька днів, Рудий не дуже багато про себе розповідав. Ґлок дізнався, що його справжнє ім'я - Філіп Дрест. А ще, що він разом із групою контрабандистів десять років прикидався арехологами, щоб перевозити незаконно історичні пам'ятки на чорний ринок. Це все.

- Так, ти правий, - погодився Ґлок. - Треба дещо змінити.

Зараз в них було не так багато ресурсів для протистояння загону сильноозброєних найманців. На руках лише кілька автоматів, що зняли з трупів, та приблизно півтори тисячі доларів готівкою. Патронів також кіт наплакав. Сильно під час стрілянини не розгуляєшся. Про це все варто було подумати для того, щоб Сіра Чайка на цей раз вже по-справжньому всіх не вбила.

В іншій кімнаті, Марнесса розглядала інтернет-сторінку клініки, що робить пересадки імплантів на хребет. Дорога операція ціною в 800 тисяч доларів могла б знову поставити її на ноги. І можливо навіть повернути до нормального життя.

- Що ти там дивишся? - спитав Леонард, зайшовши в кімнату.

- Та так... плани на майбутнє.

Він поглянув на монітор та все зрозумів.

- Ого, нормальная штука.

- Поки що це все в області фантазій.

- Деякі фантазії мають тенденцію ставати реальністю.

Марнесса закрила ноутбук. Вона вже ступила на той шлях, коли не те, що встати на ноги, просто вижити стає складною задачею. Ці слова зовсім її не підбадьорювали.

Вечором цього ж дня було вирішено назавжди покінчити із Сірою Чайкою. Кількома нехитрими маніпуляціями Рудому вдалось розвести в інтренеті школяра-хакера. Він почав шантажувати підлітка, щоб той віднайшов місце знаходження Сірої Чайки та її людей. Сама ідея була ексцентричною і ніхто її не підтримував, але Ґлок дозволив Рудому притиснути школяра.

Юний геній-збоченець, швидко знайшов потрібні координати та супутню інформацію. І все заради того, щоб Рудий не скинув його мамкі відео-докази перегляду суворого ґачімучі ґей-порно.

- Що б ви без мене робили? - посміхнувся Рудий.

- І давно ти стежиш за малими хлопчиками? - спитав Ґлок.

- Мені більше подобається стежити за твоєю мамкою.

Так їм в руки потрапила цінна інформація. План Ґлока підкоректували, враховуючи нові дані, взяли зброю та пішли на воювати. Марнессу ж залишили в дома, щоб корегувала зв'язок.

Сіра Чайка вийшла з бару капітально п'яна. Сьомий десяток років вже не так добре переносив три літри горілки в одне рило. Двоє її помічників вели її до броньованого грузовика.

- Тримайтесь, бос. Зараз ми покладемо вас в ліжечко.

- Тільки не забудь покласти мене на бік, щоб я не захлинулась своїми ригаками.

Ця бабуся була сильно відвертою у своїх розмовах, але її підлеглі вже звикли до такого тону.

Пролунало три постріли. Двоє бійців Сірої Чайки попадали замертво. А от вона - ні. Її зміїна реакція відразу замітила небезпеку. Бабуся моментально ухилилася від кулі, коли та вже була в міліметрі від лоба.

- Ого, - вражено сказав Рудий, - як для старої п'яної карги, дебела реакція.

- Пішов на хуй, півнику. Я тебе завалю, навіть коли ляжу спати.

Вона надавила пальцями на сонні артерії і, через різке кисневе голодання, миттєво втратила свідомість. Коли вона впала на асальт, всі м'язи її тіла максимально напружились. Вона страждала від рідкісного синдрому, який провокує гіпертонус мускулатури під час сну.

Рудий вистрілив по ній, але куля відрікошетила в бік.

- Що за срань?!

Її міцне напружене тіло ставало як граніт. Рудий підбіг до неї та зі всієї сили вдарив ногою в живіт. Це було помилкою. Його берцова кістка розломилась надвоє. Саме це вона й мала на увазі, коли говорила, що переможе навіть у ві сні. Не зробивши нічого, вона вже встигла нейтралізувати Рудого. Бійка обціяла бути фатальною.