Моргни, якщо ти в заручниках

Сім'я Локуса мирно зібралась на кухні. Емма накривала стіл, Сенфорд грав на телефоні, а Роуз і Катерина грали в карти на гроші. Ідилія. За поріг заступила могутня батьківська нога. Він пройшовся поглядом по своїх самих близьких людях та посміхнувся. Скоро він збирався назавжди покращити їх життя.

- Де ти так довго був? - спитала Емма.

- Шукав нову роботу, - присів за стіл Локус. - Знайшов. Скоро наше життя зміниться.

- Ого, інтригуєш.

- Так, це... робота в крупній компанії. Ми займаємося налаштуванням комунікацій.

- Більше не хочеш бути медиком?

- Не хочу більше заробляти цим на життя. Хай це залишиться моїм хобі. Так воно мені не набридне.

Виделка наживила шматок сала та протягнула до рота. Зуби вчепились в нього та почали пережовувати. Локус швидко втягнувся в нову для себе справу. Разом з Бенджаміном, Іваном та Шивою вони справді стали прикидатись однією особистістю. На вулицях поповзли чутки про нового впливового боса, М'ясокомбіната.

Об'єднавши грошові статки Шиви, криптобізнес Івана, навички обману Бенджаміна та зв'язки у медицині та фармакології Локуса, вони створили зародок різносторонньої кримінальної машини.

Голова футбольного клубу Джейден Ізмаїлович натирав піджак вологою серветкою. Він готувався до зустрічі із дуже важливим інвестором. Стоячи перед дзеркалом, Джейден розглядав своїх футболістів, що перевдягались в нього за спиною.

- Готуйтесь, хлопці, - заговорив він. - Сьогодні буде дуже важливий матч.

- Я завжди готовий, - сказав футболіст Ларіон, натягуючи на тіло футболку. - А куди це ви збираєтеся, начальнику?

- Чули про М'ясокомбіната? Мені подзвонили. Сказали, в нього для мене важлива пропозиція.

- Сподіваюсь, він дасть нам можливість пробитись у вищу лігу.

Джейден вийшов до ресторану, що був прибудований як частина стадіону, для VIP-гостей. Поглядаючи на наручний годинник, голова клубу тремтів. Він знав, що будуть обговорюватись грошові питання, але з М'ясокомбінатом ці ставки зростали в рази.

До ресторану зайшов Бенджамін в дорогому костюмі. Вид був максимально презентабельним, навіть більше ніж зазвичай. Образ М'ясокомбіната повинен бути ідеальним. Він окинув очима присутніх та вичіпив за столиком Джейдена. Поправивши краватку-метелика, він підійшов до столу.

- Доброго дня, Джейдене, - привітався Бенджамін та присів за стіл.

- Я не знаю, як до вас звертатись, - винувато сказав Джейден.

- Називайте мене М'ясокомбінатом.

- Не сильно фамільярно?

- Ні. Це моє справжнє ім'я. Так мене назвали батьки і сама доля.

Джейден знервовано пригубив келих вина. Терпка рідина пролилась по стравоходу, освіживши думки.

- Мені сказали, у вас є якась пропозиція.

- Так. Ви повинні... - Бенджамін нахилився над столом, - проїбати сьогоднішній матч.

- Але це неможливо! Ми готувались до нього півроку.

- Два мільйони доларів буде передано прямо вам в кишеню.

- Я згоден, - різко відреагував Джейден.

Розповівши цю пропозицію своїм гравцям, він побачив на їх обличчях сильне розчарування. Але жага грошей була значно більшою, ніж емоції підлеглих, тому йому було, в цілому, начхати.

- Йди ти на хуй, Джейдене! - обурився футболіст Ларіон.

- Наш спорт - це бізнес. Ти повинен про це знати.

- Ти продав нас як повій! Я не буду програвати.

Відмова кращого гравця команди від поразки розлютила Джейдена, але він нічого не міг вдіяти. Матч починався вже через хвилину. Суддя дав сигнал початку. М'яч літав по полю в'яло, постійно пробиваючи ворота команді Джейдена. Крізь смуток вони погодились із нав'язаними правилами.

Всі, окрім Ларіона. Він раптово почав грати жорстко, наче в останнє. Перехоплював м'яч та професійно забивав його у ворожі ворота. Через десять хвилин рахунок зрівнявся. Один єдиний гол мав змінити все. Джейден схопився за голову. Це була катастрофа.

Як завжди, Ларіон розігнався та почав вести м'яч до воріт ворога. Його нога вже замахнулась, щоб стовідсотково забити м'яча. Постріл. Куля снайпера влучила йому в голову. Череп луснув та розсипався осколками по траві. Тіло Ларіона перекинулось через м'яч. Наступного дня в новинах сказали, що у Ларіона стався розрив аневризми.

На хімічному заводі робили засоби для чистки посуду. В кабінет начальника зайшов Іван. Він одразу поклав на стіл кейс з гранатами та відкрив його вмістом до чоловіка.

- Я підірву вас, якщо ви не почнете варити крек на цьому заводі, - сказав Іван.

- Я схожий на їбанутого? - насупився начальник.

- Ні, але я схожий, тому не збираюсь з вами гратись.

- Мене посадять у в'язницю і всіх моїх робітників разом зі мною.

Слідом в кабінет зайшло все командування поліції міста. Вони виглядали блідими та хворобливими. Чухали руки та горбились.

- Робіть крек, будь ласка, - сказали поліцейські. - Ми без нього помремо.

Іван організував поставки наркотиків в столову поліцейського відділку і після цього всі копи міста стали залежними від креку. Тепер їм необхідно було приймати його, щоб вижити.

- Ніхто не буде проти, - посміхнувся Іван.

В іншому місті йшли вибори президента. Кандидат Голс Пен збирався скинути своїх конкурентів через залякування. Цей божевільний чоловік приїжджав до них до дому зі зброєю та погрожував, кидаючи конячі голови в ліжко.

- Я тут батько, я тут бос! - казав він.

Вірогідність його перемоги вже через тиждень стала 99 відсотків. Все через те, що наступного дня після залякувань, всі кандидати-конкуренти публічно почали ганьбити самі себе. Били жінок, починали продавати алкоголь дітям прямо зі своїх рук та призивали вбивати негрів просто так. Всі ці дії просто позбавили Голса Пена будь-якого суперництва. Він переміг на виборах всього за один тур.

Але сталась біда. Новий президент невдало захворів. Клятий грип звалив його в ліжко. Температура смажила наче киплячий жир. Щоб побороти хворобу, Голс викликав найкращого лікаря.

В кімнату зайшов Локус в лікарському халаті. В руці він тримав валізу, в якій повинні були бути ліки. Але насправді, там знаходились катувальні інструменти.

- Ох, лікарю, - простогнав президент, - як мені погано.

- Нічого страшного, я вам допоможу.

Локус витяг з валізи скальпель.

- А хіба такими інструментами лікують грип? - спитав Голс.

- Це експериментальний метод.

Холодне лезо торкнулось живота та почало розрізати шкіру. Голс закричав. Однією рукою, Локус затулив йому рота, а другою потяг назовні кишки. Це був його спосіб залякування. Президент зрозумів, що його нагнала карма. Все те, що він робив роками, прийшло за ним брати плату кров'ю.

Але Голс навіть не думав здаватись. Все його життя було битвою з обставинами, тому й цього разу він вирішив взяти справу в свої руки. Палець дотягнувся до рятувальної кнопки. Сигнал пішов до спеціального відділу в стіні. Книжкова шафа відсунулась в сторону. До кімнати зайшов гепард. Голс тримав цю тварину як охоронця.

- Йобаний в рот, - озирнувся на нього Локус.

Дикий звір загарчав на всю кімнату. Потім він оголив довжелезні гострі кігті та стрибнув на ворога. Лютий голод морив його днями, щоб перетворити на безжального вбивцю. Локус відскочив в сторону, але гепард не змінив свого напрямку. На жаль, для Голса, дикий кіт обрав саме його як мішень. Горло президента перегризли гепардячі ікла.

Це була поразка. Хоч Локус і трохи покалічив президента, але він не хотів його вбивати. Голс потрібен був з'являтись у парламенті як ручна маріонетка. Голодна тварина зруйнувала всі плани.

Довелось йти на крайні заходи. Локус зірвав штори та обмотав шию гепарда. Впершись коліном в його голову, він усипив тимчасово звіра. Добре, що сила все ще підтримувалась у належному стані. Всі М'ясокомбінати тренувались щодня з Валентином.

- Тепер ти будеш президентом.

Локус розділив тіло Голса на багато частинок та попришивав їх до гепарда. Він обтягнув звіра людською шкірою, підрівняв форму та вдягнув в одяг. Гепард отримав собі тіло президента. Тепер залишалось лише зробити його справжнім президентом.

Для цього, Локус розробив цілу систему дресирування. Завдяки методу покарання/нагороди, йому вдалось навчити гепарда базовим поняттям. Він почав відрізняти слова та фрази. Локус збудував спеціальні тренажери, щоб виправити кошачу моторику на більш людську. Від деяких зайвих рухів позбавитись не вдалось, тому новий псевдопрезидент постійно кульгав.

- Боже, коли він вже покине наш дім? - спитав Іван, дивлячись як Локус вчить гепарда основам юриспруденції та політекономії за допомогою підкріплення знань різними смаками м'яса.

- Він скоро стане невідмінним від оригіналу.

Гепард-президент успішно зайняв своє місце як голова країни. Після того, як М'ясокомбінат почав все далі розпускати власні щупальця впливу, стало зрозуміло, що треба подумати про власну безпеку. Шива вийшов до своїх друзів із пропозицією.

- Я тут знайшов цікаву військову розробку. Встановлення сталевого скелету замість звичайного. Але дорогувато, 25 мільярдів за один. Треба розкошелитись сотнею.

- В Бенджаміна специфічне серце, - сказав Локус. - Йому може бути тяжко. Його також треба замінити.

Бенджамін покрутив головою.

- Ні. Я хочу його залишити. Для мене це важливо.

- Ну дивись, - зауважив Іван, - сталевий скелет це новий рівень.

Шива оглянув своїх друзів та ще підмітив одну важливу деталь. Якщо вони збираються реально стати однією людиною, то потрібно згладити кути.

- Ви ж напевно помітили, - заговорив Шива, - що ми хоч і схожі, але не абсолютно. Є відмінності. Помимо скелета треба зробити ще й пластичні операції. Ми приберемо всі відмінності.

Локус кивнув.

- Так, це буде правильний крок.

Проєкт "М'ясокомбінат" став надзвичайно успішним, тому хлопці почали просовувати свій вплив за кордон. Могутній кримінальний авторитет ткав своє павутиння все далі, потроху обгортаючи всю земну кулю.