Моргни, якщо ти в заручниках

Це був морський вітер. Він обдував морщинисте сиве обличчя, що дивилось кудись за горизонт. Старий моряк Олександр Македонський тримався за поручні та насолоджувався моментом. Йому здавалось, що його вік занадто великий, щоб прожити ще хоч день, тому він відчував цінність кожного моменту.

- А у вас точно ім'я Олександр Македонський? - спитав старпом.

- Так, - відповів капітан, - я з дитинства горжусь цим іменем.

Олександр займався перевозками людей за кордон. В основному мігрантів, нелегально. Він називає свій бізнес "м'ясною контрабандою".

- Як там поживають наші тушки? - спитав Олександр.

Старпом Джордан озирнувся на дерев'яні контейнери. Звідти доносилось невдоволене бурчання.

- Кажуть, що їм холодно. А ще, вони хочуть їсти.

- Х-м... неприємно. Ну що ж, це така плата за перевезення.

Раптово якийсь чоловік з ящика почав галасати:

- Ми і так заплатили тобі гору бабла! Нагодуй нас, покидьку!

Капітан підійшов до ящика та міцно штовхнув його ногою. Всередині верескнули. Це було страшно.

- А-ну мовчіть, невдахи! А не то здам вас в міграційну поліцію. Там вас точно нагодують конкретним лайном.

Хоча загалом Олександр був доброю людиною, він зовсім не любив людей, яких перевозе. Для нього це були жалюгідні ідіоти, що самостійно не можуть налаштувати життя там, де народились. Любов до власного дому - це те, що дуже поважав капітан. Але з іншого боку, гроші не пахнуть, тому він все одно з ентузіазмом і серйозною підготовкою займається цими перевезеннями.

- Ей, відчиніть ящик! - знову донеслось зсередини.

- Я вже казав, що буде, якщо ви не замовкните.

- Тут дівчині погано. Будь ласка.

Олександр зітхнув. Треба було перевірити, що сталось. Покійник на судні - це погана прикмета. Капітан взяв лома та відковиряв кілька цвяхів, щоб кришка ящика злізла.

Серед біглих політичних злочинців, наркоманів та терористів сиділа дівчина, чиє лице стало синіше ніж вода за бортом.

- У мене морська хвороба, - сказала вона. - Можна я подихаю свіжим повітрям?

- Я можу дати тобі пакета, будеш ригати туди, - сердито кинув капітан.

- Всього пару свіжих подихів. Будь ласочка.

Олександр почухав бороду.

- Добре, вилазь. Тільки ти одна. Інші сволоти хай сидять і не рухаються. У старпома рушниця, в нього є дозвіл від мене на стрільбу по людям.

Дівчина швидко вискочила з ящика та підбігла до поручнів. Вона почала жадібно ковтати свіже повітря та концентруватись на горизонті.

- Як тебе звати? - спитав капітан.

- Шайла. Я... мені треба перебратись на той берег, щоб зустрітись з братом.

- Мені все одно. Половина з тих, кого я везу - стають рабами та втрачають паспорти. М'ясокомбінат зробив так, щоб ми всі страждали і не могли сховатись від нього.

Шайла поглянула в очі капітана. Він виглядав стомленим. Видно, доля в нього була непроста. В його наче не залишилось жодної надії. Шайла вірила, що Ґлок зможе дібратись до М'ясокомбіната, тому їй хотілось подарувати свою надію ще комусь.

- Знаєте, - почала Шайла, - я думаю, все скоро зміниться.

- Всі, хто мені це казав вже давно лежать в могилі. Виживають тільки ті, хто нічого не намагається змінювати.

Олександр підсунувся до неї блище.

- Ти ще дуже молода. Не руйнуй себе думками про те, що проклятий світ можна вилікувати... Це дуже небезпечно.

Почувся шум маленьких двигунів. Щось наближалось до яхти. Шайла озирнулася та побачила три надувні човни, що прямували назустріч. Здалеку не дуже чітко видно, але здавалось, що люди в середині були з автоматами.

- Пірати, капітан, - сказав старпом. - Вони нас вислідили.

- Хуєсоси! - насупився Олександр. - Клич матросів, зараз постріляємо трохи в людей.

П'ятнадцять чоловік з палуби відкрили вогонь по човнам. Пірати були одягнені в шоломи та бронежилети, з такої відстані кулі не могли їх вбити. Вони застрягали в двух сантиметрах від тіла. Дуже якісна броня як для звичайних бандитів. Так і є, мародерство - дуже прибуткова справа в цьому регіоні. М'ясокомбінат створив ідеальну екосистему для розвитку криміналу.

Пірати витягли свої АК-47 з розривними боєприпасами та почали стрільбу у відповідь. Троє матросів відразу полягли замертво, розірваними на шматки. Їх кінцівки розлітались у всі боки, тіла та голови лопались. Криваві фонтани розплескались навкруги.

Шайла схопила Олександра за плечі та повалила на палубу. Чотири кулі ледь не влучили йому в голову.

- Не рятуй мені життя! - крикнув капітан. - Я й так старий. Дай красиво померти в бою!

- Ви мені ще потрібні. Без вас я не доберусь до суші!

Капітан гучно розсміявся. Ці слова прозвучали для нього неймовірно наївно.

- Ти думаєш, ми виживемо? Хах, ці підари познімають з нас шкуру. Я б на твоєму місці прямо зараз застрелився.

Коли останні матроси попадали замертво, воювати залишився лише старпом Джордан. Він витягнув з трюму мініган. Важучий кулемет тяжко тягнувся по підлозі, але це був єдиний шанс на рятування. Старший помічник підняв всі шість стволів та відкрив вогонь. Град куль розрізав один з човнів надвоє. Бідолаха який випадково опинився на лінії вогню перетворився у м'ясне пюре.

- Отак вам, суки!

Старпом повернув погляд та замітив на сусідньому човні дивні речі. Серед озброєних боєвиків стояло ліжко, на якому під крапельницею лежав худощавий лисий чоловік. Його обличчя було заховане за кисневою маскою. Ця людина була сильно хворобливою, але чомусь розбійники взяли її з собою на вилазку.

- Обережно, хлопці, - хрипло процідив він, вказуючи пальцем на старпома.

Пірати натиснули на гачки і вражений сценою моряк не встиг дати відсіч чи сховатись. Кулі влучили спочатку йому в груди, потім в живіт і нарешті в голову. Шансів вижити не залишилось. Рясно продірявлене тіло пдкосило ноги та обрушилось на спину.

Шайла та Олександр встигли сховатись за ящиком, поки пірати піднімались на судно.

- Прошу, не стріляйте в нас! - благали безоружні мігранти.

- А-ну тихенько тут, - направив на них автомата пірат.

Потім він повернув голову до своїх товаришів та додав:

- Тягнуть сюди Аналітика. Тут приблизно два десятки потенційних рабів.

Мужні накачані бандити затягли на борт ліжко з, так званим, Аналітиком. Хворобливого чоловіка піднесли до полонених. Він почав повільно і детально їх оглядати. Хижий погляд буквально свердлив людей наскрізь.

- Ага, - заговорив Аналітик, - трьох з ліва викидайте за борт, в них грижа. Таке м'ясо нам не потрібне. Решту - в'яжіть. Як раз нормальні. Зможуть працювати приблизно сорок діб без хвороб. Далі - або постріляти їх, або садити на ліки.

Пірати оточили мігрантів. Сильними руками вклали їх головами вниз. Потім дістали мотузки, якими зав'язали руки та ноги. Ще кілька чоловік пішли до штурвала. Було ясно одне - яхту викрали. Її не залишать просто так, самостійно плавати серед моря.

- Що нам робити? - пошепки спитала Шайла.

- Нічого... - понуро відповів капітан. - Це кінець, моя люба.

- Не можна бути таким пессимістом. Зараз я щось вигадаю.

Шайла обрежено почала крастись мимо піратів. Її босе, сорока п'яти кілограмове тіло легко та тихо пересувалось серед огрядних чоловіків. Вона рухалась швидко та рішуче. У мертвого старпома вона стягнула ножа та прослизнула до Аналітика.

- Нікому не рухатись! - викрикнула Шайла, приставивши лезо до горла чоловіка.

- Це ти дарма, - сказав він.

- Замовкни!

- Не хочу. Це я тут головний.

Пірати направали на неї автомати.

- Я розумію, ти хочеш ними маніпулювати, - продовжує Аналітик, - але в цьому немає сенсу. Тут нікуди тікати. Ти нічого не зможеш зробити самостійно.

- А хто сказав, що я сама?

В цей момент загурчав двигун. Поки Шайла підбиралась до Аналітика, Олександр Македонський прийшов в себе, знайшов внутрішні сили та спустився в воду. Він захопив вільний човен та підплив до сторони, де стояла Шайла.

- Стрибай! - подав сигнал капітан.

Не випускаючи з рук Аналітика, дівчина зістрибнула вниз разом з ним. Удар об воду був жорсткуватим, але стерпіти можна. Зате не в полоні. Олександр схопив їх обох за коміри та зятягнув в човен.

Пірати хотіли обстріляти втікачів, але побачивши, що Аналітик з ними - не стали цього робити. Для них це була дуже важлива людина, яку не можна було просто так пустити під кулі.

- Так це все ж кінець? - посміхнулась Шайла.

- Хех, напевне я погарячкував, - відповів Олександр.

Відбившись від піратив, вони направились разом до суші.