Розділ 13.

- Алло?

- Ви просили подзвонити, якщо будуть дзвінки в стосовно ваших людей...

Одна з найкращих витрат сплячих собак. Свої люди в поліції. Диспетчер передавав виклик на вільні екіпажі. Якщо щастило, то виклик чули й працівники, котрі мали записаний один з номерів Геннадія. Тоді на картку працівника невеликими сумами приходила непогана подяка за пильність.

- Коли був дзвінок?

- Десять хвилин тому.

Значить час ще є…

***

В п‘ятнадцять вітчим почав дивно задивлятись на неї. Насті це лестило. Відносини з матір‘ю складались не найкращим чином. Хороша нагода помститись. Її мама не була тим прикладом, про який хотілось би розповідати. Зайнята налагоджуванням особистого життя – їй було ніколи поцікавитись життям доньки. Тоді вона думала, що це хороший спосіб допекти їй...

Через пів року вітчим вже не лише задивлявся, а й тягнув до неї свої кінцівки. Навіть, коли Настя була проти...

В сімнадцять Настя втекла з дому. Вона боялась розповісти матері, бо тоді вона чітко бачила її вибір. Її не шукали. Мама була вагітна і всю увагу приділяла її майбутній сестрі. А вітчим лише перехрестився. Втекла — то й слава Богу. Не розповість.

Одна з десяти дівчат стає жертвою сексуального насилля до настання повноліття. В більшості випадків це трапляється в неповних сім‘ях. Кажуть, дорослішання без одного або обох батьків робить дитину вразливою до всього лайна, котре зовнішній світ збирається виплеснути на нас...

Вона почула Віктора, коли той вже відчинив двері та передав їй один з двох стаканів з кавою. На кришці було два пакетики з цукром.

- Я не знав, чи ти п‘єш солодку каву, — пояснив Тост.

- Без, — всміхнулась Настя. — Хто б міг подумати. Віктор може сказати більше ніж три слова за раз…

І замовкла. Віктор спохмурнів, мовчки сів на сусіднє сидіння. Хотіла пожартувати, а вийшло як завжди. Тост не розповідав про себе нічого. І навіть крадучи інформацію для замовника, він не охоче розкривав рота. Хіба це потрібно було для справи. Настя спроб не полишала, але Віктор на контакт не йшов.

- Не сердься, — спробувала виправити ситуацію. — Я просто на нервах. Правий був Гриб, польова робота то не моє. Ти як мені пістолет передав, то я ледь не зомліла. Буду сидіти в офісі та всміхатись клієнтам, як ото Ісаков…

- Пропонуватимеш гостям каву? — Віктор всміхнувся лише кутиком губ.

- Обійдуться…

Вона замовкла. На дисплеї з‘явилось зображення Мазаєва. Ось він зайшов на заправку, погуляв поміж прилавків з товаром, сказав щось касирці. Настя перемикнулася на камери ззовні.

- Знайшла машину, — про всяк відмотала відео назад. — Ось він з неї виходить.

Тост глянув на неї. Він же теж бачить, — зрозуміла Настя.

Камери не давали змогу роздивитись, чи була в машині Марта. Лише номери. Знову перемкнулась на камеру всередині. Він поводився спокійно. Ніби не викрадав неповнолітню дівчину. В камеру не дивився. Не боявся. Знав, що це зійде йому з рук. Педофіли не визнають себе винними. Не розуміють самої вини. Для них це не злочин. Це жорстоке традиційне суспільство не готове їх визнати. Це як з наркоманією чи алкоголізмом. Це хворі люди, але рідко хто з цих хворих визнає сам факт наявності хвороби. І ще рідше хтось з них захоче лікуватись.

Мазаєв розрахувався і поспішив на вихід. Сів у машину. А тоді плавно вирушив геть.

Тост й Сія одночасно глянули на пусту дорогу. Марту вони так і не побачили.

- Я знаю, куди він поїхав, — сказала Настя.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.