Розділ 33.

Дуже іронічно, що одеський бізнесмен хотів забудувати парк перемоги. Він би закрив собі чудовий кабінет з вікна свого офісу. Ось і зараз Прокопів виходив з нього в супроводі двох охоронців. Для одеських бізнесменів це вже було неписаним правилом. Що більше в тебе охорони, то більше законів ти порушив.

- Хтось з вас знає, куди він зараз поїде? — запитав Геннадій.

Їхня четвірка сиділа в авто. Гриб з Максом на передньому сидінні, Юрій та Софія позаду.

- Нам слідкувати за ним? — не розумів Юра.

- Може він поїхав домовлятись з тітушками стосовно ціни за ваші голови? — Гриб глянув на нього в дзеркало.

- Або по нашу подругу, — сказала Софія.

- То ми їдемо за ним?

- Не зовсім. Хтось вміє керувати коптером?

- Я вмію, — сказав Макс.

- Тоді діставай з багажника сумку. Але вважай, бо коптер коштує грошей. Юрій, підеш з ним.

- А мені, що робити? — запитала Софія.

- Ти зі мною. Потрібна твоя допомога.

План був простим. Доки Макс стежитиме за допомогою коптера, Геннадій зайде всередину і запустить в мережу вірус, котрий передав хакер на прізвисько Снікерс. Софія повинна була відволікати охоронця, щоб Гриб зайшов без перешкод.

Офіс центр розташовувався на четвертому поверсі. Перші три займав торгово-розважальний центр. Туди можна було дістатись на ліфті та через пожежний вихід. Геннадій та Софія зайшли всередину. Навіть не зважаючи на пандемію людей було катма. Носіння масок зіграло їм на руку. На першому поверсі були ювелірні магазини та магазини з технікою. По центрі стояли стенди з автомобілями. Деякі люди затримували погляди на них, але правда була такою, що дозволити їх собі можуть лише одиниці. Та й ті швидше заберуть аналоги цих автомобілів при розвантаженні суден в одеському порту.

- Заговори охорону, а я зайду через інший вхід.

Вони пішли до ліфта.

- Чому саме я? — запитала Софія.

- Не зрозумів.

- Чому не Юра чи Макс?

- Твій хлопець потрібний, щоб прикрити Макса.

- Він мені не хлопець! Ми товаришуємо просто.

- Ну, то ваші питання. Ти дівчина і охорона, навіть впізнавши тебе, не буде лупцювати прямо там.

- Це не дуже заспокоює.

Гриб знизав плечима. Його мало хвилювала доля Софії. Його син у небезпеці, головне витягнути його.

- Впевнений, тебе виведуть геть і все, — сказав.

Ліфт зупинився на першому поверсі. Вони пропустили кількох панянок, котрі зі сміхом та телефонами в руках вивалились з ліфта. Геннадій провів їх поглядом та зайшов у ліфт. Сорок з гаком років, а тягнуло, як в шістнадцять. Двері зачинились.

- Вам же насправді однаково, за що ми боремось, — раптом видала Софія.

- Хіба я таке казав?

- Ви переживаєте за Максима...

- Як і будь-який батько...

- А знаєте, скільки таких як Максим не мають до кого звернутись по допомогу? Скількох забивають на вулицях міста, яке ми хочемо зберегти? Ріжуть ножем за українську мову та обливають кислотою? Скількох завтра судитимуть? Ми фізично не встигаємо боротись за своїх. Не всім так пощастило.

- Не всім, — погодився Гриб. — А знаєш, кому ще не пощастило? Моїм колишнім співробітникам, котрі постраждали під Іловайськом! В мене ось тут рубець з того часу! Не потрібно думати, що раз я з вами через Макса, а не стою на кожній акції протесту, то мені наплювати. Я зробив колись помилку. І все ще роблю. Але сьогодні це немає значення. Знаєш, що не так з вами, активістами? Ви не засвоюєте уроки! Вас б'ють у підворітних, а ви кричите потім на мітингах про міфічне правосуддя, замість того, щоб покарати кривдників. Вас ріжуть, а ви не ріжете у відповідь! Ви лише захищаєтесь від силовиків. Ви не нападаєте перші!

- Може тому, що ми за законні методи?

- А може тому, що люди, як Лопата не розуміють по закону? Я напрацювався з такими й скажу: вони розуміють мову сили, бо тільки так з вами й розмовляють. Ти його ловиш на гарячому, а судді потім відпускають під заставу. Або взагалі закривають справу.

- Чим тоді ми кращі?

- А чим був кращий Бандера, коли платив полякам кров'ю за кров? Він не думав про те, щоб бути кращим за поляків. Він робив те, що мусив. А ви готові стати жертвами.

Ліфт приїхав на третій поверх. Вийшли. Тепер вже їх пропускала компанія підлітків. Ровесники Макса, вони з чогось сміялись і підколювали одне одного.

- Намагаєтесь виправдати свою бездіяльність тим, що не подобаються наші методи! Недостатньо жорстокі для вас? А що нам потім робити зі своєю жорстокістю в цивілізованій державі? Не блокуймо забудову, а краще похоронімо його в землі, яку він незаконно привласнив?! Так це має виглядати?

- Вас там похоронять без сумнівів і мук совісті.

Говорили вже тихіше, щоб не привертати зайвої уваги. Третій поверх торговельного центру переважно складався з ресторанів та кафе. Сьогодні було людно. Навіть, якби вони захотіли десь сісти, місць не було. Пройшли далі.

- Не похоронять, якщо ми триматимемося разом. В цьому вся ідея. Тільки разом ми можемо змінити цю країну. Ми не можемо дозволити своїми вчинками, чи бездіяльністю втратити власну країну! Тільки тримаючись гуртом. Ми дотримуємось закону, бо недотримання потім використають проти нас. Інакше вони переловлять нас по одному, і не важливо буде це (вписати) мер, котрийсь з олігархів, президент чи будь-хто інший. А тоді візьмуться за вас: простий боязкий народ.

Гриб не відповів. Вони пройшли до іншого ліфта на поверсі. Табличка згори містила перелік назв компаній та поверх. Їм пощастило, потрібний четвертий.

- Я піднімусь службовими сходами. Згідно з планом вихід з іншого боку. Мабуть, поряд десь курять працівники. Твоє завдання заговорити охорону. Прикинься студенткою, котрій треба працевлаштуватись.

- Я того року закінчила університет, — чомусь видала Софія.

- Я думав, ти Максова однокласниця.

- Ні, Макс сам до нас прийшов і сказав, що хоче допомогти. Ми познайомились рік тому...

- Гаразд, — оглянувся. — Я йду до службового входу та піднімусь там сходами. Мені буде потрібний час, щоб зламати двері та проникнути всередину. Заговори їх на кілька хвилин.

- Я розберусь, — Софія впевнено глянула на нього і натиснула кнопку.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.