Зміст
  • Передмова.
  • Пролог.
  • Частина Перша. Кінець Дитинства. Розділ 1.
  • Розділ 2.
  • Розділ 3.
  • Розділ 4.
  • Розділ 5.
  • Розділ 6.
  • Розділ 7.
  • Розділ 8.
  • Розділ 9.
  • Розділ 10.
  • Розділ 11.
  • Розділ 12.
  • Розділ 13.
  • Розділ 14.
  • Розділ 15.
  • Розділ 16.
  • Розділ 17.
  • Розділ 18.
  • Розділ 19.
  • Законопроєкт № 6607.
  • Частина друга. Особливості Громадянської Позиції.
  • Розділ 20.
  • Розділ 21.
  • Розділ 22.
  • Розділ 23.
  • Розділ 24.
  • Розділ 25.
  • Розділ 26.
  • Розділ 27.
  • Розділ 28.
  • Розділ 29.
  • Розділ 30.
  • Розділ 31.
  • Розділ 32.
  • Розділ 33.
  • Розділ 34.
  • Розділ 35.
  • Розділ 36.
  • Розділ 37.
  • Розділ 38.
  • Розділ 39.
  • Розділ 40.
  • Розділ 41.
  • Розділ 42.
  • Розділ 43.
  • Трохи Статистики…
  • Частина Третя. Лисиця.
  • Розділ 44.
  • Розділ 45.
  • Розділ 46.
  • Розділ 47.
  • Розділ 48.
  • Розділ 49.
  • Розділ 50.
  • Розділ 51.
  • Розділ 52.
  • Розділ 53.
  • Розділ 54.
  • Розділ 55.
  • Розділ 56.
  • Розділ 57.
  • Розділ 58.
  • Розділ 59.
  • Розділ 60.
  • Розділ 61.
  • Розділ 62.
  • Розділ 63.
  • Розділ 64.
  • Розділ 65.
  • Розділ 66.
  • Розділ 67.
  • Розділ 68.
  • Розділ 69.
  • Розділ 70.
  • Про піраміди та фараонів.
  • Не буває хороших кінців.
  • Післямова.
  • Не буває хороших кінців.

    - То це все, що ви можете розповісти про них?

    - А чого ти, на хрін, чекав? Що ми їх до себе переманимо? Чи посадимо? Може медаль дамо?

    - Вас послухати, то вони обікрали компанію піраміду і зникли з радарів. Ваші оперативники змогли ідентифікувати двох хакерів. І ви дали їм піти.

    - Ні, ми не зловили їх у момент скоєння злочину, розумієш. Вони просто там були. А сама компанія заявила про хакерську атаку через тиждень після подій у готелі. Хоча віриться однаково слабо. Фінансова піраміда, котра обкрадає людей та відмиває чужі гроші, не може так легко прийти й видати: нас обікрали.

    - Підозрюю, Сплячі Собаки розуміли, що це займе в них достатньо часу аби змогти прикрити певні фінансові надходження перед походом в поліцію.

    - А ти гарно, на хрін, слухав, пане Стогній. Забув, як тебе на імʼя?

    - Любомир.

    - Таке буває, Любомире. Сьогодні вони крадуть дані з твого компʼютера (а то ми не знаємо, чому ти ними зацікавився), завтра обкрадають липову страхову компанію. А потім тихенько зникають. Може встигли виїхати з країни до повномасштабної війни. А може до них дістались конкуренти.

    - Тобто, про напад на Сплячих Собак і помсту чорних хакерів з Легіону ви мені не розповісте?

    - Це в тебе такі, на хрін, джерела? Чи ти просто вгадуєш?

    - І те, і те. Не розповісте, про два тіла за три тижні після вашої операції в готелі?

    - Це не до нас з цим. Побутовий конфлікт не наша парафія. Знаєш скільки побутових вбивств в Україні?

    - Таких, щоб не змогти з першого разу ідентифікувати тіла?

    - Не знаю всіх деталей, але таке буває. Тим більше не встановлено, хто то. Повідомлять, що то наші пасажири — будемо думати.

    - А зниклий безвісти засновник біфорʼю медікал?

    - Зниклий безвісти не завжди означає мертвий. Може він втік перед початком повномасштабної війни? То до прикордонників. Буде тіло — буде діло.

    - А як щодо пана Сіренка? Бенефіціара компанії легіон? Хіба не його людей Сплячі Собаки пошили в дурні?

    - Сіренко то окрема історія.

    - Я б послухав.

    - Вірю, на хрін. Але не розповім.

    - Але й не заперечите, що його діяльність розслідується.

    - Поки будуть такі, як пан Сіренко та його посіпаки, я спокійний за свою роботу. Аби встигнути за життя її виконати. Але то не на сьогодні. Я б спочатку твою статтю про тих виродків почитав, а там далі видно буде. Аби мені потім від начальства по шапці не прилетіло.

    - Що ж, дякую і на тому. Але гадаю, це не остання наша бесіда.

    - Я б так, не загадував, на хрін. Двері на вихід знайдеш сам, пане Стогній. А, ще одне.

    - Слухаю.

    - В країні є багато інших цікавих, чи як зараз модно, хайпових тем. Розглянь їх, зроби собі й нам всім послугу. Залиш в спокої історію Сплячих Собак. Не драконь не загоєнні рани.

    - Матиму на увазі, дякую.

    - Та вже будь такий, на хрін ласкавий.

    Далі буде...

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.