Темні Гори

Теорію Дана вчила легко. Хор розказував, показував, описував, як все мало б відбуватися, і шкодував, що не можна приступити до практики.

Для цього він би хоч зараз покинув ці затишні стіни, однак Ромашка повідомила, що Ворони досі чатують біля Храму Іскриці.

Прийшлось залишатися в місті; втім, Хору подобалось проводити час з Даною. Вчити битись на мечах не став, однак показав, як користуватись арбалетом.

— Ну от, ти молодець — одразу в яблучко, — похвалив після вистрілу.

— Так нечесно, арбалет магічний, —   Дана смикала болт, котрий застряг в мішені, поки долоня Хора не накрила її руку і не допомогла витягти.

— Все чесно, бо це магія Соколів, вистрілити з арбалета можемо лиш ти і я. Тому радій — ти вже умієш.

— А зі звичайного?

— Зі звичайного — завтра. Якщо звариш вареників... — Хор примружився, а потім видав тоном винахідника: — З м'ясом!

— Ти не перший до цього додумався, — зауважила Дана і погодилась, але при умові, що їй допомагатимуть.

Тепер Хор сидів на кухні і сам не міг повірити, що робить це: защипує начинку в малесеньку вараничку. Дана не сміялася з його ліплення, прихвалювала, жартувала, і, користуючись моментом, розпитувала за Гори.

—  Можна сказати, Темні Гори — столиця Сірих, — сказав Хор і замовк.

Перед очима постало  місто, накрите магічним напівтемним куполом.

Темрява підсилює ефект при появі короля, всі погляди звертаються на нього — найвищого, найкрасивішого, найсвітлішого. Незмінний  білий одяг, проникливий погляд,  жести щедрості, вміння вести цікаві розмови підкоряють новачків навіть без його коронної магії, дівчата швидко втрачають голови. А ще в магічній темряві так атмосферно сяють барвисті ліхтарі,  виблискують огранені брили напівдорогоцінного і дорогоцінного каміння в магічних садах зі старанно підібраними деревами, кущами і квітами.  На перший погляд столиця здається надзвичайно красивою.

Гриф полюбляє каміння, так. Його в нього дійсно багато, ним він задаровує своїх дівчат, прикрашає домівку, місто. Однак сам не носить. А коли долучає ще й магію  Грифів, мало хто встоїть, щоб не впасти ниць. Ні, не навколішки — Анж цього не любить і навіть вдає демократа. Він прагне схилити морально, зламати переконання, волю.

Хор про все це розповів Дані детально і, здається, переконливо.

— Там таке місце, Дано... Воно магічне, і магія та недобра. Там в повазі ницість, фальш, злісна конкуренція, розбещеність. Гриф переселив у Темні майже всіх люфаунів, створив такі умови, в яких вони почуваються комфортно, ...і поволі втрачають себе. Всі ходять ніби сонні, в'ялі,  може, тому, що відвідують купу розважальних закладів.

Так, в його замку влаштовуються бали, театральні постановки, концерти. Там живе багато талановитих людей, не заперечую. Гриф приваблює митців різних напрямків.

Але у всьому є подвійне дно. Часто просто важко милуватися шедевром, і  знати, як він створений. Там царює брехня.

Грифу приносить задоволення відшукувати нову душу, зачаровувати, а потім змінювати, підштовхувати на негідні вчинки — і керувати. А в кінці викидати, нещасну, повну ненависті до самої себе, або ж байдужу.

— Мені важко уявити Асю байдужою.

— О, так, Кішка спочатку була такою життєрадісною, вони з Анжем здавались прекрасною парою; я навіть думав, що залишаться разом. Але  ні.

— І як ти... зцілював ляльок?

— Закохував наново...

— В себе! — Очі Дани на мить стали величезними, вона трохи засопіла носом і швидко сховала погляд під віями.

Хор схилив голову вбік.

"Гнівається? Ревнує? Та невже?!"

— ...в життя, Дано, в світ, — продовжив тепло.

— О, я помітила, яка Ася закохана в... життя, як обіймала... світ.

Хор потер щоку, до якої Ася притулялась, скажемо так, серцем. Пора поголитись.

— Кхм... Ася просто вдячна мені.

— Яка чудова її вдячність, — Дана нервово і дуже швидко защипувала краєчки тіста, стиснувши губи і уважно заглядаючи в начинку.

—  Всюди, навіть в тих же Сірих Горах, є місця сили, які заспокоюють, які поглинають відчай. І у кожного є речі і справа, яка підтримає, придасть сенс життю. Головне, зуміти вчасно допомогти.

— Ася гарно малює...

— Так. А Веляна придумує чудові сукні. А Зоріна —  створює неймовірні зачіски... Декого Гриф потім навіть повернув в Темні Гори.

— Хочеш сказати, цю нову моду придумала Веляна? Ти впевнений, що її уява не залишилась хворою?

— На тобі лиш імітація її стилю. Ти не бачила справжніх суконь Велі. І добре, що не бачила, ...кхм.

Дана надовго  задумалась. Напевно, перед її очима знову повстав дивний красень на камені. Потім кинула оцінювальний і підозрілий погляд на Хора.

— У Горах готують особливо модні і смачні страви, їх назви мають закінчення "аша", — зрозумів її німе питання Хор. Соколиця хотіла дізнатись, як йому вдалось залишитися самим собою. — Від них краще відмовлятись:  крутитиметься голова, втрачатиметься контроль.

Хор з Анжем вперше скуштували той дурман у шістнадцять. Тоді ж трапився і перший інтимний досвід... Хор мотнув головою, відганяючи спогади.

— Є й інші, ті, які закінчуються на "ин". Гіркі, несмачні. Їх потрібно вміти їсти,  не кривлячись. Вони тверезять.

— Гриф про це знає?

— Так, це одна з його милих ігор. Проте мало хто здатен харчуватись гіркотою.

В Сірих Горах просто на каменях з допомогою магії вирощується все, що завгодно: квіти,  фрукти, овочі, там є ферми, є ставки.

З мінімальними зусиллями забезпечуються всі потреби жителів Темних Гір. Тому на Луг  горянам наплювати. Однак все, що вирощується в Горах — без справжнього смаку і запаху. Тут навіть напівсуха айстра пахне краще, ніж найпишніша троянда там. Бо в Лузі все справжнє. Для королівської сім'ї готують з того, що зібрали, як податки з Великого Лугу.

Можливо, вплинула розмова про Темні Гори, але апетиту ввечері вже не було. Хор посипав землі Ромашки, і вона швидко з'явилась, однак трохи зла.

— Хоре, навіщо ти мене викликав? Я вже майже договорилась! Ще трішки, і впертий люфлор сказав би "так"!

— Не хвилюйтеся, Ромашко, я, навпаки, допоміг. Ваш люфлор погодиться швидше, коли   перестанете на нього тиснути. Знаєте, я так скучив за вашим чаєм...

Вона вмить подобріла, організувала чашки.

Знайомий запах і смак напою Ромашки вмить перекрили згадки про Темні Гори. До того ж люфлорка пригостила чудовим медом. І знову зникла, натякнувши, що працює ще й над тим, щоб добути для Хора одяг.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Марія Пітішкіна
16.09.2022 22:45
До частини "Темні Гори"
Темні гори і їх король описані дуже яскраво, мені навіть захотілося намалювати) І такий злодій, покровитель мистецтва і краси — дуже цікавий.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Магда Май
    16.09.2022 23:03
    Якось побачила на фото білого грифа... Дивний птах, справді. От і образ короля дивний вийшов.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Фей
    15.09.2022 22:23
    До частини "Темні Гори"
    Коментар видалено автором