Грянка

— А ти умієш вишивати, молодець, — похвалила Ліона Дану. — Твої візерунки жорсткі, наче чоловічі. Анжу пасували б.

"Ще цього не вистачало!"

— Дякую ваша величносте, але не думаю, що це гарна ідея.

— Чому?

Дана відвела погляд.

Королева їй подобалася, однак прикрашати Анжа тим, що може його вбити, вишитим тією, яка на це здатна, — це занадто.

Наступного дня після трагічного випадку в саду, Дана вперше відвідала апартаменти королеви. Для цього вона  обзавелася плащем з хутряним коміром, і це була не прикраса, а необхідність: Ліона полюбляла віяти холодом. Однак, коли вишивала свої візерунки, її обличчя м'якшало, ставало тепліше.

— Можеш не відповідати. Я і так знаю. Тому що ти недолюблюєш його, мало того, ненавидиш. І ти також.

— Я вважала, його величність в усіх викликає захоплення.

Ліона лиш глянула мовчки. Очі її,  дві бездоганно блакитні льодинки, ховали за собою живий, незаморожений смуток.

Дана мимоволі щільніше закуталася в плащ.

Стіни в апартаментах поклеєні блакитним шовком з морозними візерунками або дрібними сніжинками, велика кількість кришталю та срібла навіювали згадку про оселю пані Зимної, героїні дитячої казки.

— Батько Анжа  загинув, коли йому було чотирнадцять. Анжа виховувала я, — Королева часто і по-особливому ніжно називала сина по імені. — Можливо, я не дуже добре справилась з завданням.   Петрон учив Анжа і Хора фехтуванню, стрільбі з арбалета, і навчив,  мушу признатися, відмінно.  Однак наставник з нього ніякий: він так і не зміг з Анжем знайти спільну мову. А мій син, Дано, що б ти там не думала, гарна людина.

Дана засопіла носом. Вона не знала мами, також не знала, як це, огортати турботою своє чадо, але відчувала, що не варто зараз заперечувати, розуміла, що мама є людиною, яка завжди стане на сторону дитини.

— Я вірю в це, — додала королева.

"Отож-бо. Те, що є, і те, в що віриш — різні речі"

— Він не знав, наскільки глибоко поранив Саміллу. Був роздратований, не розрахував силу, а її світлість Садовська вельми нетерпляча особа, може лементувати з приводу кожної дрібниці.

"Садовська! Так от чому Петрон до неї кинувся!"

— Анж уже поговорив з Саміллою, вона його пробачила.

"Лялька досі вважає саме мене винною в усьому..."— Дана зітхнула.

— А ще, я гадаю, не обійшлось без промислу Іскриці. Вона досі існує, направляє та підказує, а  боги не люблять, коли  прості смертні до них рівняються. Кому, як не мені це знати.

Пройшло ще три дні. Дана відчувала, що Хор думає про неї, шукає лазівку в Темні Гори і скоро появиться. Хотілося з свого боку зробити крок назустріч.

Землі Едельвейс Дана не знайшла. Ймовірно, хтось бачив, як вона її викинула, та підібрав. Дана насторожено ждала  появи матінки, але вона не появлялася. Або ж Хор попередив, що виклик слід проігнорувати. З Кішкою не перетиналися.

Грянка в полюванні за Даниною землею вирішила фліртувати з Анжем. Робила це не дуже зграбно і зовсім  незрозуміло. Гриф тільки на мить застигав, підіймаючи брови, а потім переходив на іншу тему.

— Нічого, от завтра Веля закінчить мою сукню, одягну і піду в його апартаменти. шукати твої мішечки. Якщо попадуся,  плигну в ліжко — і зваблю! — похмуро пожартувала графинька. Або не пожартувала.

— А якщо він дійсно скористається моментом? — промовила з острахом Дана, пригублюючи третю філіжанку чаю.

Вона все одно біля Ліони змерзала. Не дивно, що місце фрейліни завжди вільне.

— Я більше боюсь, що мною так ніхто і не скористається. Дано, ти знаєш, скільки мені років?

— Ні. Скільки?

— Багато! А я ще навіть нецілована! Чоловіки мене жахаються, особливо  відтоді, як в апартаментах Ліони Анж сіпонувся, коли я одного разу подавала йому чай та ненавмисно розлила. А пліткарки доклали, переклали, — і пішло!

— Дай вгадаю: ти облила окропом йому штани?

— Так!  В одному місці... Ну, тому самому ... — Грянка на мить закрила лице руками. —  Але Хор одразу вилікував! І то було давно! А Анж досі сіпається! Приставив мене до своїх ляльок!  Звісно, він щедро платить, але... Ти перша, котра не побігла на мене жалітися  з першого ж дня! Звабити б його, поламати, — і кинути, як він кидає своїх ляльок!

Дана мало не розлила чай.

— Що? Чому так дивишся? Теж гадаєш, що не вийде?

Гафинька, маленька, худенька, в сірому платтячку прислуги,  подивилася на Дану якось жалібно. Згадалося, як вона затуркується, мне руки при появі Анжа.

— Звісно, гадаєш. Хто він — і хто я...

"О, Іскрице, невже графинька закохана в Анжа?!"

Перед очима постала контрастно  розкішна Самілла у ще більш розкішному червоному платті. А потім її крик і оте безжальне Грифове: "Ти не Іскриця!"

Дана долила собі ще чаю.

— Чому ти погоджуєшся прислуговувати?

— Через необачну обіцянку, — надулася Грянка, з гіркою рішучістю вибрала найкраще тістечко.

"Ох, дякую тобі, Хоре, що попередив мене нічого не обіцяти та не говорити конкретно!"

Дана глянула на чорні коси, приємне лице, ладненький стан Грянки.

— А хто ти? Ластівочка?

— Ні!!! — Грянка зло, аж наче кровожерливо надкусила тістечко.

"Про  горобчика не питатиму, ще більше образиться."

— Тоді хто?

— Не скажу, бо будеш сміятися, — графинька жувала тістечко так, ніби вона насправді страшна птаха, і це дійсно викликало посмішку.

Дана посерйознішала, запевнила, що сміятися не буде, та це не спрацювало.

— А ти можеш перейти в магічну форму? — підійшла до справи з іншого боку.

— Ні.

— Чому? Ти ж люфаун?

— Дано, тут люфауни — одна назва. Літають тільки Кажани і Ворони, тупі жорстокі створіння. Від магічної форми  ж деградують!

Дана в цьому дуже сумнівалась.

— Я б не сказала, що Хор чи Анж деградували.

"Швидше самі люфауни з їхніми нескінченними дурманними застіллями."

— До речі, — нагадала Грянка.  — Ти після вбивчих концентрацій аш зовсім не змінилася. Ти мала б поводитися більш розслаблено та байдужо.

Дана закашлялася.

— О, починається! Тобі потрібен перстень з рубіном. Тоді не простудишся від холоду Ліони.

— Не потрібен мені перстень

— Чому? Анж щедрий! Всі ходять в прикрасах, це так красиво! — Грянка дзеленькнула, викликаючи служницю.

— Це заважає літати, Грянко. А хто узнав радість польоту, уже від нього не відмовиться.

Дана вкотре підійшла до вікна. Вечір відрізнявся від ранку лише одним напівтоном. Знайомо промайнув силует Кажана. Тут вони літають і вдень, і вночі.

Згадала про магічну сітку.

"Я у клітці. У великій, міцній клітці. Нічого, виберуся!"

Скрипнули двері, з'явилася служниця, тихо закалатала посудом.

В саду замаячила біла постать Анжа. Плащ  сам по собі злегка сяяв, це були не відблиски ліхтарів. Але навряд чи магічний купол вічного вечора потрібен лише для підкреслення його осяйної краси. Анж вилітає за межі Темних  Гір тільки вдень. Ліона —  вночі... Магічний купол для них — зона комфорту. Що саме допомагає підтримувати вічний вечір? Дані раптом стало жаль королеву.

Вона дійсно самотня.

Грянка розповіла, що старий голошийко постійно грубіянив їй, не звертав уваги на Анжа, пропадав як не в нальотах на Луг, від чого селяни досі жахаються всіх люфаунів, то в Домі Кон Каші. Там і помер, перебравши дурману. Абсолютна влада і вседозволеність звели з розуму. І погубили.

— Ваша світлосте, пора готуватися до сну. Завтра рано вставати.

— Як дивно звучить "ваша світлість" у Темних Горах, де навіть вітаються фразою "темного дня".  Хто придумав ці звертання, Грянко? — Дана відійшла від вікна, присіла, дозволяючи виймати шпильки з волосся. Всі вони були з невеличкими квітами: від кристалів та каміння, навіть крихітних, Дана відмовлялася. —  Нас в сиротинці учили казати "вельможна пані".

— Десь, колись  вони уже вживалися, сподобалися Анжу і він наново ввів в моду ті всі титули та звертання, але про них часто забувають, звертаються просто на ім'я, як ми з тобою.

— Ти щось чула про місця сили?

— Нічого не чула, — немов відрізала Грянка.

Дана не стала продовжувати цю тему. А їй просто необхідно знайти  місце  сили якомога швидше, слід встигнути відновитися до повторної появи Хора.

На цей раз вона вже не стоятиме, склавши руки.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Марія Пітішкіна
18.11.2022 10:03
До частини "Грянка"
Спойлер!
От тепер дуже цікаво, який же люфаун Грянка! Я думаю-думаю, але не здогадалася)) І добре, що тут є новий погляд на Грифа.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше