Кінець
«- Шістко, вона в ямі. – ще ніколи вона не чула розпачу в голосі Полоза. – Суд за тиждень, а вона розтринділа абсолютно все.
- Ну, вона почувалася винною. Я майже не здивована. – по той бік чулося сопіння. Приємно, що Полоз не мав звички трощити меблі. – Тим паче Соломея підписала угоду: вона закладе всіх – і їй пом’якшать вирок.
- Коли ти таке чула? Вона відхилила. Сказала, що повністю визнає свою провину й хоче «спокути». Типова Сіль. Лайно!
- Хай там як, найжорсткіше – це позбавлення психе. Повір, вона викрутиться. – Шістка майже відчула, як Полоз надимається новою тирадою. – Втім я не думаю, що її не пожаліють: це ж Соломея. Призначать штраф і виправні роботи. Ну, типу, буде вона в ДУХ до смерті працювати, то й нехай.
Полоз помовчав. Ніщо не звучало обнадійливо, але Шістка мала рацію: подруга впорається.
- Ти прийдеш на слухання? – спитав уже спокійніше.
- Хіба я може пропустити її зіркову мить?»
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!