Розділ 26.1. З вірою в майбуття

/З газети «Пагорби назавжди», рубрика «Наука, техніка і ми»./

/Незабаром мотоекіпаж буде у кожному домі!/

«Ми з Олісом зібрали моторизований екіпаж у своїй майстерні», – каже Семі Ар Рі, відомий жителям Пригір’я як Старий Сем.

Він побачив креслення експериментального самохідного апарату в науково-популярному журналі «Доброго дня, майбутнє!» і вирішив удосконалити роботу Калієна Шинтоеля, провідного інженера-проектувальника компанії «Світлий день».

Конструювання мотоекіпажу Семі Ар Рі зайняло шість місяців. У порівнянні з оригінальною моделлю, апарат легший, стійкіший та безпечніший. Він придатний для перевезення чотирьох людей і деякого обсягу вантажу на далекі відстані.

Наразі вартість індивідуального моторизованого транспортного засобу досить висока, проте мешканці Пагорбів уже виявили бажання придбати цей екіпаж. Також знайшлося кілька інвесторів, які готові фінансувати проект Семі Ар Рі.

Сам конструктор-ентузіаст стверджує, що поки що не готовий до комерціалізації. Його мета – здешевити апарат, розібратися з проблемами карбюратора та зробити більший акцент на безпеці під час перевезення дітей. Помічник пана Рі, двадцятидворічний Оліс Кітар, додає, що незабаром вантажопідйомність екіпажу збільшиться в кілька разів.

Семі Ар Рі сьогодні виповнилося вісімдесят років, але він сповнений енергії та нових ідей.

«Питаєте, чи не важко мені в такому віці? Тю! Лінг за кордон гнати було набагато важче. Літо тоді дощове видалося, досвіду в мене нуль, ще й мошкара заїдала… І справився! А зараз життя як спокійна ріка. Пливу собі потихеньку, веслую куди треба… Краса!» – каже іменинник.

Нагадаємо, що Семі Ар Рі – двоюрідний брат Жак То Рі, п’ятнадцятого князя Пагорбів. Він виховував його сина Ін Ві Рі та онука Джі Лін Рі, нинішнього князя. За словами Старого Сема, Старим його звуть останні п’ятдесят років, і це допомагає не боятися справжньої старості.

Ми бажаємо ювіляру міцного здоров’я, щастя, удачі та багато правнуків, що зберігатимуть традиції князівства.

Компанія «Світлий день», якій належить патент на самохідний екіпаж і яка була настільки великодушною, що зробила креслення загальнодоступними, утримується від коментарів щодо напрацювання Семі Ар Рі, проте з достовірних джерел стало відомо, що керівництво не збирається заявляти права на вдосконалений апарат. Про це обмовився пан Ейнос Лоас, генеральний директор компанії, на званій вечері на честь випуску лінійки гоночних мотоекіпажів «Стріла». Подробиці ви можете дізнатись у рубриках «Політика» та «Столиця», а також у гумористичному розділі «Іменем короля!»

Нагадуємо: проводиться збір підписів на захист вищезгаданого розділу. Якщо вам небайдужа доля преси у сучасному світі (і якщо ви хочете щотижня бачити карикатури на гострі соціальні теми), зайдіть у міське управління і віддайте свій голос за свободу слова!

***

/З журналу «Дім, чоловік, діти», рубрика «Вся правда про чоловіків»./

/Його сльози. Чесно про таємне…/

Милі пані, з сумом змушені повідомити, що інтерв’ю на тему «Чи плачуть справжні чоловіки?» не відбулося через тяжку душевну травму пана Гі Зік Ши, також відомого в широких колах як Татко Зік. У родині пана Ши велике горе: померла його улюблена кряча, тридцятидворічна Гусочка. За твердженням ветеринара, вона відлетіла у кращі краї уві сні, поклавши голову на плече господаря та обійнявши його крилами. Це так зворушливо… Ми не наважилися потурбувати Гі Зік Ши у його горі.

Нагадаємо, пан Ши – це єдина людина, яку засудили до довічного ув’язнення під домашнім арештом. Незважаючи на самотність, він завжди зберігає бадьорість духу та гарний настрій, а також є головним спонсором нашого чудового журналу. Нумо підтримаємо його у хвилину скорботи! Благодійні пожертвування та співчуття можна надсилати на адресу редакції.

***

/З журналу «Дім, чоловік, діти», рубрика «Вся правда про чоловіків»./

/Полі- чи моно-? Увага: без цензури!/

Милі дами, приготуйтеся до шокуючого зізнання! Сьогодні у нас в гостях чоловік, на рахунку якого десятки розбитих сердець. Кожна з вас чула про нього хоча б краєм вуха, тому що він, без перебільшення, відомий не лише у Пагорбах, а й у Валесії. Ми готувалися до цього випуску дуже довго і ретельно відбирали надіслані вами питання. Деякі з них здалися нашому гостю надто особистими, але він постарався відповісти на них чесно та відверто.

Отже, почнімо! Контролюйте свої емоції, пані! На вас чекає справжній шок!

– Інтерв’ю бере Ем Мі Ніт, репортерка журналу «Дім, чоловік, діти». Назвіться, будь ласка.

– Мене звуть Ан Ді Шин, друзі називають Спритником.

– Розкажіть трохи про себе, пане Шин. Звідки ви, чим захоплюєтеся?

– Називайте мене Спритником, Ем Мі, мені так звичніше. А що про себе сказати? Народився в Пагорбах, виріс на крячиних болотах… Мріяв піти стежкою предків, та крячи повернули долю по-іншому. Для звичайної роботи я став непридатний, довелося мізки навантажити. Спершу незвично було. Дід кряч бив, батько бив, а я папірці заповнюю і гроші рахую… Неправильно якось. Потім втягнувся. Воно тільки новачкам страшно, а як ближче з людьми познайомишся і поясниш їм, як система працює, вони добрішають. От нащо вилами в мене тикати? Ну, піду я, а поліція прийде і зтягне податки в потрійному розмірі: собі, державі і в прірву.

– У прірву?

– Це місце, куди частина грошей іде завжди. Міф такий. Все, чого не дорахувалися, у прірві. Гей, не смійте це друкувати!

– Пане Спритнику, ми за політику чесності, тому навіть скасували посаду коректора. Але не хвилюйтеся, наші читачки напевно пропустять ваші сумнівні висловлювання. Перейдімо до цікавіших тем. Розкажіть про свою сім’ю.

– Ну, сім’я у мене велика… Дві старші дочки вже заміжні, середня до Сільськогосподарської академії вступила, молодші ще школу не закінчили. Четверо синів є, старшому п’ять рочків скоро буде. І дружина-красуня, дуже хазяйновита, в хаті завжди прибрано і на столі як на свято.

– Ось ми й підійшли до найголовнішого, пане Спритнику! Як дружина ставиться до ваших, кхм, пригод?

– Та ніяк. Каже, головне не де я був, а до кого повернувся. У неї і батько гуляв, і брати гуляли… Вона розуміє, що чоловікові потрібна свобода.

– Як добре, що ви першим торкнулися цієї актуальної теми! Дозвольте запитати про те, що турбує усіх наших читачок! Чи правда, що чоловіки за своєю природою полігамні?

– Коли як.

– Вибачте, що?! Хіба таке можливо?

– Чому б і ні? Я пів життя був оце… Моногамний. Двадцять три роки й не думав гуляти, а тепер кидаюся на все, що рухається. Найчастіше воно й не думає тікати. От потопчеться собі на місці заради пристойності і лягає. Якщо довго тупцює, інтерес згасає, і я перемикаюся на іншу спідницю. Відтоді, як мене підвищили, їх вистачає. Адже головне що?

– Що?..

– Слухати. Говорити про неї. Дарувати якісь дурнички з підтекстом. Ну і добре т… емм… паруватись. Нехай не так часто, як гризні, зате так якісно, як…

– Пане Спритнику! Як вам не соромно?!

– Ну то виріжте це. Самі ж просили казати як є.

– Ми нічого не вирізаємо! Двадцять три роки… Стільки тривав ваш перший шлюб?

– Так.

– І ви, незважаючи на свій гарячий темперамент, жодного разу не зраджували дружині?!

– Ні.

– І не хотіли?

– Ні.

– Що ж змінилося з того часу, пане Спритник?

– Дружина.

Милі дами, продовження інтерв’ю вийде у наступному номері нашого захоплюючого журналу. Також у випуску: «Сповідь інтерв’юерки, або Ми не публікуємо неперевірений матеріал!» та «Скандал у редакції: Спритник Шин проти ображеного чоловіка журналістки». Не пропустіть це, ми працюємо для вас!

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.