8.3

– Мій чоловік дружив із Арманом, – це не звучало як зізнання. – Вони обоє були одержимі шесс. Лаєн… Мій Лаєн – лінг… Був лінгом. Деякі легенди запевняють, що саме магія шесс зупинила народ лінг у тій війні, після якої король Валесії надав князеві Пагорбів титул Верховного Воєначальника. Чоловік хотів докопатися до правди, розшукував шесс… Вам ще розкажуть, що вони досі живуть у гірських печерах і викрадають жінок заради продовження роду. Неважливо. Це казки. А ось те, що Арман Майлір вихвалявся успадкованою силою шесс і жадав отримати їхню могутність, – правда.

– Натякаєте на те, що він – чаклун і уникнув прокляття Міллс? Маю засмутити: вчора вночі статуя Майліра стояла в королівському сховищі і нікуди не відлучалася.

– Саме так. Статуя. – Майва майже заспокоїлась і вже не дивилася на Лисицю вовком. – Статуя там, а сам Арман де? Він мав дар, це будь-хто підтвердить. До нього вічно сповзалися шушки, гризні лізли як зачаровані, крячі дуріли, коли він проходив повз розплідник. Арман шукав магію. Він не міг її не знайти! Якщо ваша Міллс і справді бачила його в натовпі, значить, він тут. За нею прийшов, мабуть.

Меліса невпевнено знизала плечима. Далеко внизу містяни розходилися активніше, поруч із князем залишилися лише кілька стривожених вельмож, усюдисущий Шонник і Старий Сем. Віддалік виднілися кульгавий збирач податків із недолугим племінником, а біля воріт, що зачинялися нечасто, стояли пані Руденс і Айріс, яка пообіцяла хоча б на людях поводитися пристойно.

– Навіщось вона була йому потрібна, – продовжувала Майва. – Арман Майлір не з тих, хто може закохатися в неповнолітню дурепу з провінції. Він мітив високо… І, гадаю, досі мітить.

– А ви почули його ім’я, згадали про те, що магія шесс притягує чаклунських тварин, і вирішили перевірити це на Ірисі? Я вражена. Не кожен зважиться підійти до крячі, більшість вибрала б звичайну гризню. Чи найняли когось для перевезення?

– Я тільки відчинила клітку! – розлютилась Аноза. – Розплідник – моя турбота, і коли мені сказали, що один самець безнадійний, треба або випускати, або пускати на пір’я, я підняла засув. У мене й гадки не було, що кряча полетить до Міллс. Це ж абсурд! Подумайте про відстань. Розплідник застав часи, коли містом вільно ходили артефакти шесс, але крячі їх не чули. Навіть зараз у старих людей зберігаються безцінні стародавні пристрої, але птахів притягують гори! Справжня магія, а не її порошинки, розумієте? Хто ж знав, що прокляття Міллс сильніше за поклик природи?

«Схоже, лише Арман Майлір… Звідки? Як збирався використати Ірису? Чому не боявся?» – Меліса прибрала за вуха волосся, що вилізло з зачіски і тріпотіло перед очима, повернулася до вітру обличчям.

– У вас у роду були лінг? – запитала, не дивлячись на співрозмовницю.

– Чоловік. Це має значення?

– А у когось із близького оточення князя? – Лисиця проігнорувала зустрічне питання. – Найкращий друг, коханка, родич? Хтось, хто готовий віддати життя за Джі Лін Рі?

Майва несподівано лагідно усміхнулася, кивнула на дорогу внизу.

– Ест Шонник підійде? Він пишається кров’ю лінг, яка дала йому не силу, а завидну витривалість.

На жаль, добродушний нерішучий секретар у теорію, що майнула в голові Меліси, зовсім не вписувався.

– У Пагорбах є іноземці?

– Що? – Аноза з підозрою примружилася, роздратовано потерла подряпину на сумочці. – Старий Сем встиг наговорити зайвого? Думаєте, хтось уб’є короля, щоб Джі Лін отримав владу згідно із Законом про спадкування? А про поправки короля Апіана, які перекреслюють цей закон, ви, звичайно, не знаєте. Як типово для валесійців.

«Я знаю про поправки Фабіана, що стирають поправки Апіана» – Лисиця залишила випад без уваги.

– Ще раз прошу – вплиньте на Айріс Міллс, – промовила Майва, повертаючись до сходів, що вели вниз. – Вона має зрозуміти, наскільки все серйозно.

– Вона розуміє. І ви зрозумійте: Айріс – скалка в дупі, а не проблема. Не розмінюйтесь на дрібниці.

– Ви про що?

Меліса змахнула пісок з парапету і сіла на вищерблене часом каміння, небезпечно нахилившись над порожнечею.

– Так, про своє. І оскільки ви зупинилися, пані Анозо, у мене є ще кілька запитань. Перше – Королева Темряви. Це ваш псевдонім, чи не так?

– З чого ви це взяли?! – Майва зробила крок назад.

– Послухала людей. Майва Аноза – соратниця князя, Королева Темряви – його споріднена душа. Ви закохані, це бачать усі, але ви не ризикнете дружніми стосунками і не зізнаєтесь у почуттях. Хіба що під маскою. Чи я помиляюсь?

– Помиляєтеся. Листи Королеви – особисті, але не любовні.

– І знаєте ви зміст таємного листування Джі Ліна, тому що…

– Не тому, що я беру в ньому участь, – огризнулася співрозмовниця. – Це все, що я можу сказати. А також те, що Королева Темряви – валесійка. На конвертах є штамп про перетин кордону.

Пані Аноза не гребувала нишпорити у чужих речах? Ха! І про що ще вона мовчала? Згадка про листи помітно її схвилювала. Якщо вони не любовні, то чому Майва відвела погляд і почервоніла? Соромиться свого цікавого носа чи вичитала щось провокаційне?

– А про відворотне зілля сказати нічого не хочете? – Меліса розуміла, що на цьому пункті спілкування закінчиться, але перемир’я і без того тривало напрочуд довго. – Для кого воно?

– Для мене. – Всупереч побоюванням, скандалу не було. – Закон цього не забороняє. Гарного дня.

«Брехня. Занадто легке зізнання, та й хіба така жінка, як Майва, може вірити у заговорену воду? Зілля – привід. Навіщо ж вона ходила до відьми насправді?» – Лисиця провела Анозу довгим поглядом і пообіцяла собі познайомитись із Шессою якнайшвидше.

Натовп на дорозі вже повністю розійшовся. Голос князя чувся із двору, Шонник мчав у адміністративне крило. Айріс, активно жестикулюючи, щось доводила Старому Сему, пані Руденс притискала до грудей величезний букет троянд і щасливо усміхалася, руде дівчисько з ластовинням, ховаючись за кущами, шукало на витоптаній грядці полуницю.

– Валесійка, – пробурмотіла Меліса, спускаючись кривуватими сходами. – Не кохання. Навряд чи вони обговорюють болотяних кряч. Отже, змова? Хм… Що ж, візьмемо участь.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.