Зміст
  • Передмова
  • Присвячення
  • Пролог
  • Частина 1 - ЛІНІІ ЧАСУ
  • Розділ 1
  • Розділ 2
  • Розділ 3
  • Розділ 4
  • Розділ 5
  • Розділ 6
  • Розділ 7
  • Розділ 8
  • Розділ 9
  • Розділ 10
  • Розділ 11
  • Розділ 12
  • Розділ 13
  • Розділ 14
  • Розділ 15
  • Розділ 16
  • Розділ 17
  • Розділ 18
  • Розділ 19
  • Розділ 20
  • Розділ 21
  • Розділ 22
  • Розділ 23
  • Розділ 24
  • Розділ 25
  • Розділ 26
  • Розділ 27
  • Розділ 28
  • Розділ 29
  • Розділ 30
  • Розділ 31
  • Розділ 32
  • Розділ 33
  • Розділ 34
  • Розділ 35
  • Розділ 36
  • Розділ 37
  • Розділ 38
  • Розділ 39
  • Розділ 40
  • Розділ 41
  • Розділ 42
  • Розділ 43
  • Розділ 44
  • Розділ 45
  • Розділ 46
  • Розділ 47
  • Розділ 48
  • Розділ 49
  • Розділ 50
  • Розділ 51
  • Розділ 52
  • Розділ 53
  • Розділ 54
  • Розділ 55
  • Розділ 56
  • Частина 2 - ТАЄМНИЦІ МИНУЛОГО
  • Розділ 1
  • Розділ 2
  • Розділ 3
  • Розділ 4
  • Розділ 5
  • Розділ 6
  • Розділ 7
  • Розділ 8
  • Розділ 9
  • Розділ 10
  • Розділ 11
  • Розділ 12
  • Розділ 13
  • Розділ 14
  • Розділ 15
  • Розділ 16
  • Розділ 17
  • Розділ 18
  • Розділ 19
  • Розділ 20
  • Розділ 21
  • Розділ 22
  • Розділ 23
  • Розділ 24
  • Розділ 25
  • Розділ 26
  • Розділ 27
  • Розділ 28
  • Розділ 29
  • Розділ 30
  • Розділ 31
  • Розділ 32
  • Розділ 33
  • Розділ 34
  • Розділ 35
  • Розділ 36
  • Розділ 37
  • Розділ 38
  • Розділ 39
  • Розділ 40
  • Розділ 41
  • Розділ 42
  • Розділ 43
  • Розділ 44
  • Розділ 45
  • Розділ 46
  • Розділ 47
  • Розділ 48
  • Розділ 49
  • Розділ 50
  • Розділ 51
  • Розділ 52
  • Розділ 53
  • Розділ 54
  • Розділ 55
  • Розділ 56
  • Розділ 57
  • Розділ 58
  • Розділ 59
  • Розділ 60
  • Частина 3 - ВИТОКИ ЖИТТЯ
  • Розділ 1
  • Розділ 2
  • Розділ 3
  • Розділ 4
  • Розділ 5
  • Розділ 6
  • Розділ 7
  • Розділ 8
  • Розділ 9
  • Розділ 10
  • Розділ 11
  • Розділ 12
  • Розділ 13
  • Розділ 14
  • Розділ 15
  • Розділ 16
  • Розділ 17
  • Розділ 18
  • Розділ 19
  • Розділ 20
  • Розділ 21
  • Розділ 22
  • Розділ 23
  • Розділ 24
  • Розділ 25
  • Розділ 26
  • Розділ 27
  • Розділ 28
  • Розділ 29
  • Розділ 30
  • Розділ 31
  • Розділ 32
  • Розділ 33
  • Розділ 34
  • Розділ 35
  • Розділ 36
  • Розділ 37
  • Розділ 38
  • Розділ 39
  • Розділ 40
  • Розділ 41
  • Розділ 42
  • Розділ 43
  • Розділ 44
  • Розділ 45
  • Розділ 46
  • Розділ 47
  • Розділ 48
  • Розділ 49
  • Розділ 50
  • Розділ 51
  • Розділ 52
  • Розділ 53
  • Розділ 54
  • Розділ 55
  • Розділ 56
  • Розділ 57
  • Розділ 58
  • Розділ 59
  • Розділ 60
  • Розділ 61
  • Розділ 62
  • Розділ 63
  • Розділ 64
  • Розділ 65
  • Епілог
  • Розділ 46

    Таке раптове знайомство з бароном Олександром Кразанном підштовхнуло графа де Зіне до глибшого вивчення давніх артефактів з погляду археології. Якщо раніше Джозеф захоплювався старовинними речами лише з погляду колекціонування та історичної сторони, то тепер йому стало цікаво й археологічне підґрунтя. Благо Олександр був затятий фанат археології і зміг дати графу ту інформацію, яка до цього моменту була йому не доступна.

    Дуже тісне спілкування між чоловіками переросло у практично щоденні зустрічі та тривалі розмови на археологічні та близько артефактні теми. Вони не помічали, як минає година за годиною, обговорюючи, окрім найдавніших розкопок, ще й саме облаштування майбутнього музею.

    Барон Кразан дуже загорівся цією ідеєю. Йому лестило, що високоповажний граф де Зіне, один із наймістичніших і загадкових колекціонерів Франції звернув на нього увагу. Так, його погляди на археологію та на старовинні артефакти мали дещо новий напрямок, але це лише лякало старих консерваторів.

    Джозеф уважно вислухав думку самого Олександра і висловив кілька своїх думок, які нехай не підтримували ідеї самого барона, але й не йшли з ними врозріз, як у більшості старих колекціонерів. Кразанн захопився гнучкістю розуму графа де Зіне, його здатністю підлаштовуватися під співрозмовника та можливостями використовувати накопичені знання та артефакти на благо Франції!

    Вони розмовляли, обговорюючи те, як виглядатиме будівля музею, які всередині будуть зали, розташування експонатів та інші деталі. Джозеф приніс згорнуте в тубус полотно і всю розмову тримав його біля себе. Барон вже не мав сили думати, що на полотні? Однак граф де Зіне не поспішав торкатися цієї теми. Коли сам Олександр приніс кілька аркушів паперу і показав, як він бачить розташування залів, Джозеф усміхнувся і відповів, що він теж накидав щось.

    Обговоривши креслення барона, чоловіки перейшли до полотна, яке приніс граф. На великому полотні зображувалася сама будівля, що представляла собою щось середнє між єгипетською та грецькою культурами. Висока практично плоска стеля, широкий фасад і численні колони, що оперізували його широким півколом. Невелика різьблена атрибутика на колонах, дві скульптури левів перед входом, головами спрямовані на відвідувачів. Біля входу мала розташовуватися алея з витягнутим еліпсом фонтаном.

    Джозеф уважно стежив за реакцією барона Кразанна. Чоловік завмер, уважно розглядаючи креслення. Обережно, ніби боячись розвіяти це марення, він провів рукою по полотну. Нічого. Намальовані лінії та малюнки майбутнього музею залишилися на місці. Барон видихнув.

    - Мсьє граф, це чудово! – палкі очі барона підтверджували його захоплення кресленнями Джозефа. Останній усміхнувся лише краєм губ. – Ви розумієте, якщо збудувати таку будівлю та віддати її під музей, то сюди приходитимуть люди, хоч би для того, щоб подивитися на таке архітектурне диво!

    - Ну, повноті, вам, бароне! – засміявся де Зіні, але йому було приємно захоплення барона. - Злегка химерна, як на мене, будівля вийшла.

    - Ні, ні! – люто замотав головою Кразанн. – Саме така, яка потрібна! Граф, скажу вам відверто – під той музей, який ми з вами задумали відкрити, потрібна саме така будівля! Щось екстравагантне, щось, що йде урозріз зі звичною французькою архітектурою, щось, що приковуватиме погляди через свою невідповідність цій місцевості, розумієте? Мої начерки, правда, далекі від ваших, мсьє. Дуже далекі!

    - Не прибіднюйтесь, бароне! - З надлишком погрозив пальцем граф. - Ви намалювали дуже цікаве розташування залів! Потрібно обговорити їх детальніше, чи ви так не вважаєте?

    - Ну, я навіть не знаю… - зам'явся Кразанн, і граф де Зіне поплескав барона по плечу. - Але, так, мабуть, тепер ми можемо розглянути сам проект повністю, так би мовити. Так, давайте спробуємо уявити, чи підійдуть мої начерки залів під ваш макет?

    - Це чудова ідея, бароне! - ствердно кивнув Джозеф, і вони схилилися над кресленнями.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.