Посох Асклепія

Ледве не впавши, зачепившись за край ліжка, Квітка стрімголов кинувся до ванної кімнати. Схопившись за ручку, хлопець відчинив двері і ледве встиг підхопити Алісу. Дівчина буквально випала йому в обійми, гола, у піску та бруді. Максим не думав у цей момент про те, що трапилося з Корснєвою, де вона була і як повернулася назад? Хлопець відмів усі думки і просто підхопив дівчину на руки, занісши назад у ванну.

Затуманений погляд Аліси бігав на всі боки, поки не зупинився на обличчі Квітки. Рот її відкрився, і вона ледве чутно промовила одне слово, яке Квітка не зміг толком зрозуміти: «ісіс». Відразу після цього голова Корснєвої відкинулася, і дівчина знепритомніла. Що це за «ісіс»? Відмахнувшись, типу, потім розбереться, Максим поклав Корснєву в кабінку і ввімкнувши душ, почав дбайливо відмивати з дівчини бруд і пісок. У цей момент Квітку ніяк не бентежив той факт, що Аліса сиділа перед ним, повністю оголена. Зараз було важливіше привести подругу в людський вигляд та свідомість.

Округлі груди дівчини з затверділими від впливу води сосками, пружний живіт і підібгані до нього ноги, що так до речі приховували лобок, зараз не хвилювали свідомість хлопця. Добре відмивши Алісу, Квітка замотав жінку в рушник і витерши, як зміг, відніс на ліжко. Накривши подругу ковдрою, Максим сів поруч на підлогу і обхопив коліна руками.

Що ж сталося? Аліса зникла буквально хвилин на п'ять, а повернулася настільки вимотана, ніби провела десь щонайменше півдня! Її здатність зупиняти час і відкручувати його назад лякали Максима, це ніяк не вкладалося в його науковий склад розуму. Тим не менш, він припускав, що вчені ще не всі куточки людського мозку розібрали на атоми, не до кінця витягли повноцінні можливості людини як індивіда.

Не дарма ж за численними дослідженнями, великі споруди давнини, більш відомі як «Чудеса Світла», навіть зараз не можна пояснити з погляду будівництва! Архітектори, як і зодчі за старих часів, не розуміють, як одну, дві, п'ять тисяч років тому люди могли споруджувати такі масивні будови, з точністю, яка в даний час доступна тільки з використанням останніх технологій?!

Людський мозок, як складний багатофункціональний комп'ютерний сервер, з підключеною низкою жорстких дисків, вимагає все більшого вивчення. Немов знання, накопичені за багато тисяч років, заархівовані та розкидані по всіх кластерах цього мегасервера, і потрібно лише структурувати ці дані та отримати до них доступ.

- Бажано, звичайно, ще й зрозуміти, як ці отримані дані потім розархівувати, так... - промимрив собі під ніс Максим, потім зітхнув і крекчучи, підвівся.

Потягнувшись, розправляючи тіло, що затекло, хлопець глянув на дівчину. Злегка прочинені губи, крізь які виривалося її дихання, заплющені очі та обличчя. О, як він любив це обличчя! Максим готовий був віддати життя, аби бачити Алісу і бути поряд з нею, тоді, багато років тому. Але дівчина не прийняла його почуттів.

Тоді Корснєва посміхнулася і поплескавши хлопця по плечу, сказала, що друг із нього чудовий, а ось ближче – ні. Занадто багато особистого вони знають один про одного, замало залишиться їм секретів один для одного. Та й майбутнє – Аліса його не бачила поряд із Максимом.

А може це шанс? Може, сам всесвіт дав йому шанс, щоб знову спробувати? Переміщення у часі, Корснєва з того минулого, коли вона ще не стала такою меркантильною сукою, як у його часі? Можливо, це шанс, який буває лише раз? Як у тому мультфільмі минулого, так?

Можливо, Квітка просто має перестати тупити і знову спробувати? А чи йому це потрібно? Хлопець упіймав себе на думці, що щоразу він підкручує своє сприйняття Аліси. Начебто пояснює самому собі, що це не його Аліса, а інша, найкраща її версія. Але якщо почуття залишилися, такі «підкручування» не потрібні, вірно?

- Так, не забивай собі голову ... - промимрив собі під ніс Максим і впевнено попрямував до ноутбука.