Розділ 4
Вона стояла біля вівтаря та молилася. Смаглява шкіра, гладкобрита, як того вважають правила, відливала темним перламутром. Невеликі груди ховалися під одягом, що повністю знеособлювало фігуру. Так, як і має бути всередині жрецтва. І лише широке, розкльошена донизу сукня, що повністю закривала тулуб від живота і до самих кісточок, могла наштовхнути на думку, що перед тобою жінка. Зі спини від сукні тяглися лямки, що проходили через плечі і груди, оперізуючи таким чином фігуру вертикально.
Трохи розкосі очі темного какао дивилися, немов крізь зал храму. Обличчя округле, акуратне підборіддя і жіночні риси йшли врозріз із саном жінки, через що відвідувачі храму сповнювалися трепету і умиротворення. На шиї у жриці висів усех із двадцяти рядів намистин, але не з бурштиновими, а нефритовими каміннями. Молитва добігала кінця, коли на спину постаті впала тінь. Хтось увійшов до храму Амона, тихо ступаючи плитами. Тільки легке постукування держаком палиці і тінь видали присутність того, хто увійшов.
- Вітаю тебе, о, Благословлена Амоном! - Жрець схилив голову в шанобливому жесті, взявшись за наверші посоха обома руками.
- І тобі вітання, Хто відкриває Небесну Браму! - Не залишилася в боргу жриця. Її очі дивилися на верховного жерця.
Іскатот посміхнувся. Ця жінка вже давно дала зрозуміти, що вона не така проста, як здається. Навіть зараз, коли вони стояли посеред храму Амона удвох, без зайвих очей та вух, навіть зараз вона дозволяла собі легкі вільності. Ніхто не вимовляв його титул з такою легкістю, але не неповагою. Вона завжди з повагою ставилася до нього. Дивна жінка…
- Хатшепсут, мені треба з тобою поговорити. Єгипет не може більше чекати. - Іскатот стукнув палицею об підлогу храму і запросив жрицю відійти в затишний кут зали.
Хатшепсут забрала руки за спину і зчепила їх у замок. Після цього руху груди жінки подалися вперед, а постава стала трохи зарозумілою. Збоку могло здатися, що жриця храму Амона та верховний жрець обговорюють релігійні справи Єгипту. Але Хатшепсут ніби чекала на цю розмову – вона знала, про що йтиметься.
- Твій чоловік, найбільший фараон усього світу, Тутмос II, вже не справляється зі своїми обов'язками! - Іскатот вимовив фразу швидко, наче боявся наслідків. Жрець не міг зрозуміти, чому він поряд із цією жінкою відчуває невпевненість? Немов шалопай, що вперше підглядає за дівчиною, що купається, втратив дар мови.
- Я знаю, Хто відкриває Небесну Браму, знаю… - Хатшепсут поклала долоні поверх рук Іскатота, що стискав палицю. – Але я не можу нічим допомогти ні Єгипту, ні тобі…
- Але ж ти маєш великий вплив на свого чоловіка! А цього часом достатньо. – хитнув головою жрець.
- Не в нашому випадку, Іскатоте, вибач. – Хатшепсут спробувала забрати руки, але жрець стиснув її долоні своїми.
- А я й не казав, що у нашому випадку твій вплив на Тутмоса ІІ буде єдиною підтримкою. – Іскатові очі горіли яскравим блакитним світлом, наче підпалені крижинки.
- Ти маєш план… - здогадалася жінка. - І давно?
- Не настільки, як того вимагає Єгипет, божественна Хатшепсут, не настільки. Ми перевернемо все настільки акуратно та тихо, що ніхто не здогадається. Ніхто навіть подумати не зможе, що в цій виставі буде щось інше!
- Ти говориш надто плутано, Відкриваючий... - Хатшепсут спохмурніла. Вона ніколи не розуміла цього жерця. Ні тоді, коли маленькою дівчинкою приходила до храму, ні зараз, через кілька десятиліть після.
- Я зроблю так, щоб тебе обрали верховною жрицею Амона! - Іскатот оскалився, губа злегка підвелася, показавши ікла.
- Але… - ця новина виявилася несподіванкою для Хатшепсут. Вона думала, Іскатот пропонує їй зайняти місце свого чоловіка, ставши фараоном Єгипту. – Яке відношення це…
- От і прекрасно! - Жрець посміхнувся. - Твоя реакція на цю звістку незрівнянна! Решту я зроблю сам. Будь сильною, Хатшепсут, і не впади під ношею під час обрання.
Не давши їй нічого сказати, Іскатот розвернувся і швидким кроком вийшов із храму, залишивши Хатшепсут наодинці зі своїми думками. Ця людина завжди здавалася дивною. Наче не з того часу, ніби він прийшов із інших країн, інших планет. Це почуття завжди тліло всередині жриці, коли вона була поруч із Іскатотом. Але після сьогоднішньої розмови це почуття спалахнуло похоронним багаттям.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!