Зміст
  • ПРОЛОГ
  • ГЛАВА 1 ЗНАЙОМСТВО
  • ГЛАВА 2 "СВІЙ ХЛОПЕЦЬ" - ВАСЬКА
  • ГЛАВА 3 КОМАНДА
  • ГЛАВА 4 КРАСОВСЬКІ
  • ГЛАВА 5 В ГОСТЯХ
  • ГЛАВА 6 НАУКА
  • ГЛАВА 7 РАДІСТЬ І ПЕЧАЛЬ
  • ГЛАВА 8 ПОМСТИЛИСЯ
  • ГЛАВА 9 ПОРЯТУНОК
  • ГЛАВА 10 БЕЗЦІННІ ПОДАРУНКИ
  • Глава 11 ЖАХЛИВА ТРАГЕДІЯ
  • Глава 12 СКЛАДНІ ЧАСИ
  • ГЛАВА 13 ГІРКА ПРАВДА
  • ГЛАВА 14 ВІРА
  • ГЛАВА 15 ВІТЕР ЗМІН
  • ГЛАВА 16 СЛАВНІ ВИХІДНІ
  • ГЛАВА 17 ДОРОГА, КРАСИВА, КОХАНА
  • ГЛАВА 18 НАПРУГА
  • ГЛАВА 19 ЖОВТІ ТЮЛЬПАНИ
  • ГЛАВА 20 ВЕСНА ЛЮБОВІ
  • ГЛАВА 21 ЗАГАДКОВИЙ ГЕРОЙ
  • ГЛАВА 22 НЕВІСТКА ТА СВЕКРУХА
  • ГЛАВА 23 У ПОШУКАХ РОБОТИ
  • ГЛАВА 24 КАРТИНА
  • ГЛАВА 25 НАПОЛЕГЛИВИЙ ЗАЛИЦЯЛЬНИК
  • ГЛАВА 26 ІНТЕРЕСИ
  • ГЛАВА 27 ДВА БАЖАННЯ
  • ГЛАВА 28 ВТРАТА
  • ГЛАВА 29 АРОМАТ ФІАЛКОВИХ ПАРФУМІВ
  • ГЛАВА 30 НЕПОРОЗУМІННЯ
  • ГЛАВА 31 ВІДНОВЛЕННЯ
  • ГЛАВА 32 ЛІТНІЙ ВІДПОЧИНОК
  • ГЛАВА 33 СВЯТО
  • ГЛАВА 34 РІЕЛТОР
  • ГЛАВА 35 ПЕРСПЕКТИВНІ ГОРИЗОНТИ
  • ГЛАВА 36 КАРЕЛІНА
  • ГЛАВА 37 СУКНЯ
  • ГЛАВА 38 ВИПУСКНИЙ
  • ГЛАВА 39 ПАРИЖ
  • ГЛАВА 40 ТАЄМНІ ПОЧУТТЯ
  • ГЛАВА 41 УСЕ ТАЄМНЕ КОЛИСЬ...
  • ГЛАВА 42 ПЛАНИ ТА НАДІЇ
  • ГЛАВА 43 ПРОПОЗИЦІЯ
  • ГЛАВА 44 ТІШКА
  • ГЛАВА 45 ВИСТАВКА
  • ГЛАВА 46 МАМА І ТЕЩА
  • ГЛАВА 47 ВАЖЛИВІ РІШЕННЯ
  • ГЛАВА 48 НАРЕЧЕНА
  • ГЛАВА 49 ПОДВІЙНЕ ВЕСІЛЛЯ
  • ГЛАВА 50 СПРОБИ РОЗІБРАТИСЯ
  • ГЛАВА 51 РОБОТА МРІЇ
  • ГЛАВА 52 СПОКУСА
  • ГЛАВА 53 ВАЖЛИВІ РОЗМОВИ
  • ГЛАВА 54 НЯНЬКА
  • ГЛАВА 55 ПОЇЗДКА ДО ПАРИЖА
  • ГЛАВА 56 ПЕРЕДЧУТТЯ
  • ГЛАВА 57 ІЛЮЗІЯ ОБМАНУ або ГОСПОДАР ДУШІ
  • ГЛАВА 58 ПОВЕРНЕННЯ ЄГОРА
  • ГЛАВА 59 ПОШУК ВИХОДУ
  • ГЛАВА 60 ПЕЧАЛЬНА НОВИНА
  • ГЛАВА 61 ЛІКАРНЯНІ ХВИЛЮВАННЯ
  • ГЛАВА 62 ВИКРИТТЯ
  • ГЛАВА 63 НАРОДЖЕННЯ
  • ГЛАВА 64 БОРОТЬБА
  • ГЛАВА 65 КОПІЯ
  • ГЛАВА 66 ТЕМНА СМУГА
  • ГЛАВА 67 НЕ БУЛО Б ЩАСТЯ,,,,
  • ГЛАВА 68 КУМ І КУМА
  • ГЛАВА 69 ПРОЗРІННЯ
  • ГЛАВА 70 ВИПРОБУВАННЯ
  • ГЛАВА 71 ДОПОМОГА
  • ГЛАВА 72 ВТРАТИ
  • ГЛАВА 73 ЄГОР +КАТЯ
  • ГЛАВА 74 ЗУСТРІЧ
  • ГЛАВА 75 ВІДКРИТТЯ ГОТЕЛЮ
  • ГЛАВА 76 РОМАН "Серця чотирьох"
  • ГЛАВА 77 ЦІННА ЖІНКА
  • ГЛАВА 78 КАРТИ ВІДКРИТО
  • ГЛАВА 79 ВІДВЕРТО ПРО ПОТАЄМНЕ
  • ГЛАВА 80 КУЛЬБІТИ ДОЛІ
  • ГЛАВА 81 СОЛОДКА БРЕХНЯ
  • ГЛАВА 82 БЕБІ-БУМ
  • ГЛАВА 83 ДОЛЕНОСНЕ РІШЕННЯ
  • ГЛАВА 84 НОВЕ ЖИТТЯ
  • ЕПІЛОГ
  • ГЛАВА 19 ЖОВТІ ТЮЛЬПАНИ

    - Я тобі неодноразово говорив, що дім потрібно охороняти ретельніше, - Гнат просто очманів від останніх новин, коли за два дні повернувся з санаторію. – Ані сигналізації, ані камер спостереження. Собачка у дворі, дитячий садочок, їй Богу! Вова, тепер ти зрозумів, про що я тобі талдичив?

    - Зрозумів, - повісив голову, погоджуючись, Красовський. Він вже другу добу вирішував ребус – як крадій дізнався про великі гроші, які були взяті у банку перед святами: свій пацюк завівся у готелі чи банківська наводка посприяла? Дуже хотів вірити, що друге.

    - Поміть, розклад був не з гірших. Грабіжник один, жадібний, тупий і недалекий. Гуманний до коріння волосся: Тарзана не труїв, а усипив. Дівчина відбулася легким переляком. Вона давай вириватися, а він її просто у багажник заштовхав. А могла б на дорогу вилетіти й кісток не збереш. А ти уяви, якби… Навіть подумати страшно. А від наших ментів я фігею! Ще б подякували, що Толік того гада відтовк, ні, й тут своє не впустили. Шакали. Дитину півдня мордували розпитуваннями. Хіба й так не зрозуміло?

    - І мені страшно. Василина така замкнена стала. Бідній дитині мало було втрати батьків, так ще оце. Почуваюсь дуже винним, - бідкався Красовський.

    - Краще подумай про ґрати на вікна для початку. Я думаю, ковані підійдуть. А що від тебе хотів цей Горохов? Типчик ще той, - перемикнув розмову Гнат.

    - Хоче готель викупити. Йому ж не готель потрібен, а місце лобне, розумієш?

    - А за ним стоять курилівські, між іншим, - натякнув Гнат. – Тому відбудемо Новий рік з Різдвом і займемося укріпленням дому. Ти бачиш, які часи настають? Я хоч і в санаторії відпочивав, але новини слухав і з людьми теревенив. Такого наслухався! Пацан молодий вирішив торгонуть і не поділився, так у лісосмузі знайшли закопаним. Мало того, що прибили, так ще й органи вирізали. І ніхто нічого не знає. Менти й не чешуться. Заказуха – і все! І ні чорта не доведеш. Живемо, як черв’яки. Не з’їли – далі поліз.

    - Ото й страшно. Захисту немає. Якби не погнався Толік за тим мерзотником, втік би. Тут ще ожеледиця допомогла: розігнався, не впорався з керуванням – і в дерево. Якась наврочена машина.

    - І що, машині криндець? – цікавився Гнат. На відміну від Володимира, йому форд, привезений Толіком з Німеччини, подобався.

    - Був я у місцевого майстра. Говорить, що зробити можна, якщо запчастини знайти. Але вони дорогі, якщо взагалі знайдуться. Ця його машина. Краще б нашу купив, мороки менше.

    - Толік? Нашу? Ти йому Запорожець не пропонував?

    - Він зараз не в гуморі. Краще не шуткувати. Якийсь зробився замкнений, мовчазний, днями або вдома немає, або зачиняється в кімнаті й музику слухає. Ми з Лізкою не чіпаємо, нехай відійде.

    Усі наївно думали, що Толік переживає через зіпсовану машину. Причина ж його депресії була в іншому, і у неї було ім’я – Василина. Відійшов Толік лише ближче до лютого, коли відгримів суд, крадія посадили, а неприємна подія стала забуватися. Єдине, що нагадувало Толіку про страшну подію, була машина. Для себе Толік вирішив, що позбудеться її, як тільки відремонтує. Поки що грошей на запчастини та ремонт він не мав. Взагалі з грошима стало сутужно. Навіть батьку довелося зняти останні збереження з книжки, щоб реалізувати грандіозний план укріплення будинку. Тепер дім більше нагадував замок, оскільки на кожному вікні знаходилися візерунчасті ковані грати.

    - Вова, а товстіше грати ти не міг замовити?- іронізувала Ліза. Коли вона дивилася у двір з вікон, мала відчуття, що сидить у тюрмі.

    - Нормально. Не прискіпуйся. Зате надійно. А взагалі претензії до Гната, це він замовляв, а я лише забирав, - перевів стрілки Красовський, знаючи, що до Гната Ліза ніяких претензій не стане висувати. Взаємостосунки Лізи і Гната у всіх викликали посмішку, бо перша завжди уникала другого, в той час, як другий не приховував, що перша йому шалено подобається. Від Гнатової надмірної уваги Ліза рятувалася роботою. Вона до основної своєї ставки в школі почала підробляти приватними уроками, тому поверталася додому дуже пізно і зовсім виснажена. Починалося все банально: мама учня підійшла й попросила підтягти свого телепня з математики, тому що він в цифрах губиться, як у темному лісі. Треба сказати, Ліза не просто любила свій предмет, але й вміла так пояснити, що й жираф був здатен стати великим математиком. Телепень швидко навчився «лущити» рівняння та задачі, від чого оцінки покращилися й інтерес до навчання зріс. Мама телепня швиденько розповіла усім своїм подругам, яка дивовижна вчителька Ліза Красовська, і до чудового педагога вишикувалася черга з охочих підтягти своїх чад у математиці. Враховуючи те, що за додаткові уроки непогано платили, заробіток Лізи Григорівни збільшився майже вдвічі. Але робота нещадно жерла час, сили й нерви.

    Василина помітила, що дорослим стало складно виділяти час на побут, тому вона з хлопцями взялися активно допомагати у веденні домашнього господарства. Ліса окупувала кухню, Ванька з Єгором отримували від неї завдання по дому.

    Усі друзі та знайомі Толіка кинулися хто в торгівлю, хто у валютники. Толік взявся возити з Льонькою товар у Польщу. Юнака влаштовувало тривале перебування поза стінами дому. Частину перших вторгованих грошей Толік віддав батьку на облаштування ресторану, а частину витратив на подарунки до восьмого березня: мамі купив наручного годинника, бо її старий зламався, а в школі без годинника – ніяк; Анжеліку побалував косметичним набором, про який та мріяла давно; Василині придбав кулон із зеленим камінцем, вартість якого перевищувала вартість годинника і косметичного набору разом узятих.

    Прокинувшись ранком восьмого березня Василина протерла очі й побачила на тумбочці вазу з тюльпанами. Жовтими тюльпанами. Спочатку Ліса подумала, що це подарунок Ваньки і Єгора. Але ті після сніданку подарували мімозу і скриньку з набором гребінців для волосся.

    - Дякую за гарні тюльпани, - звернулася Ліса до Володимира Петровича, вважаючи, що це його заслуга.

    - А це не мені дякуй. Цю радість Толік ще вчора пізно увечері привіз. Матері жмут тюльпанів у кімнаті поставив і тобі, щоб око радували квіти. А ранком помчав наречену вітати. Ти там ще поруч з квіточками пошукай подарунок, - порадив Володимир Петрович і лукаво підморгнув.

    Шукати довго не довелося. Невеличка коробочка з листівкою лежали біля вазочки. В коробочці дівчинка знайшла гарний кулон під колір своїх очей. Ставши перед дзеркалом, Василина одягла на шийку кулон і приклала до вух подаровані раніше тим же Толіком сережки. Створювалося враження, що це був комплект. Намилувавшись подарунком, Василина склала коштовні речі в спеціально підібрану коробочку й кинула печальний погляд на букет жовтих тюльпанів. Чомусь згадала пісню Наташі Корольової, яку останнім часом часто крутили по радіо:

    Жёлтые тюльпаны ты мне даpишь, как ни стpанно.

    Знаешь ты сам, как жесток, этот пpозpачный намёк,

    Жёлтые тюльпаны о-о-о жёлтые тюльпаны.

    Жёлтые тюльпаны, вестники pазлуки,

    Цвета запоздалой утpенней звезды,

    Утpенней звезды.

    Навряд чи Толік розбирався у символіці кольорів квітів, але у ніжному букеті Василина бачила символ розлуки зі своєю мрією. Жовті квіти символізували саме розлуку, адже за два місяці Толік мав одружуватися, обидві родини активно вели приготування до цієї пишної урочистості.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.