Зміст
  • ПРОЛОГ
  • ГЛАВА 1 ЗНАЙОМСТВО
  • ГЛАВА 2 "СВІЙ ХЛОПЕЦЬ" - ВАСЬКА
  • ГЛАВА 3 КОМАНДА
  • ГЛАВА 4 КРАСОВСЬКІ
  • ГЛАВА 5 В ГОСТЯХ
  • ГЛАВА 6 НАУКА
  • ГЛАВА 7 РАДІСТЬ І ПЕЧАЛЬ
  • ГЛАВА 8 ПОМСТИЛИСЯ
  • ГЛАВА 9 ПОРЯТУНОК
  • ГЛАВА 10 БЕЗЦІННІ ПОДАРУНКИ
  • Глава 11 ЖАХЛИВА ТРАГЕДІЯ
  • Глава 12 СКЛАДНІ ЧАСИ
  • ГЛАВА 13 ГІРКА ПРАВДА
  • ГЛАВА 14 ВІРА
  • ГЛАВА 15 ВІТЕР ЗМІН
  • ГЛАВА 16 СЛАВНІ ВИХІДНІ
  • ГЛАВА 17 ДОРОГА, КРАСИВА, КОХАНА
  • ГЛАВА 18 НАПРУГА
  • ГЛАВА 19 ЖОВТІ ТЮЛЬПАНИ
  • ГЛАВА 20 ВЕСНА ЛЮБОВІ
  • ГЛАВА 21 ЗАГАДКОВИЙ ГЕРОЙ
  • ГЛАВА 22 НЕВІСТКА ТА СВЕКРУХА
  • ГЛАВА 23 У ПОШУКАХ РОБОТИ
  • ГЛАВА 24 КАРТИНА
  • ГЛАВА 25 НАПОЛЕГЛИВИЙ ЗАЛИЦЯЛЬНИК
  • ГЛАВА 26 ІНТЕРЕСИ
  • ГЛАВА 27 ДВА БАЖАННЯ
  • ГЛАВА 28 ВТРАТА
  • ГЛАВА 29 АРОМАТ ФІАЛКОВИХ ПАРФУМІВ
  • ГЛАВА 30 НЕПОРОЗУМІННЯ
  • ГЛАВА 31 ВІДНОВЛЕННЯ
  • ГЛАВА 32 ЛІТНІЙ ВІДПОЧИНОК
  • ГЛАВА 33 СВЯТО
  • ГЛАВА 34 РІЕЛТОР
  • ГЛАВА 35 ПЕРСПЕКТИВНІ ГОРИЗОНТИ
  • ГЛАВА 36 КАРЕЛІНА
  • ГЛАВА 37 СУКНЯ
  • ГЛАВА 38 ВИПУСКНИЙ
  • ГЛАВА 39 ПАРИЖ
  • ГЛАВА 40 ТАЄМНІ ПОЧУТТЯ
  • ГЛАВА 41 УСЕ ТАЄМНЕ КОЛИСЬ...
  • ГЛАВА 42 ПЛАНИ ТА НАДІЇ
  • ГЛАВА 43 ПРОПОЗИЦІЯ
  • ГЛАВА 44 ТІШКА
  • ГЛАВА 45 ВИСТАВКА
  • ГЛАВА 46 МАМА І ТЕЩА
  • ГЛАВА 47 ВАЖЛИВІ РІШЕННЯ
  • ГЛАВА 48 НАРЕЧЕНА
  • ГЛАВА 49 ПОДВІЙНЕ ВЕСІЛЛЯ
  • ГЛАВА 50 СПРОБИ РОЗІБРАТИСЯ
  • ГЛАВА 51 РОБОТА МРІЇ
  • ГЛАВА 52 СПОКУСА
  • ГЛАВА 53 ВАЖЛИВІ РОЗМОВИ
  • ГЛАВА 54 НЯНЬКА
  • ГЛАВА 55 ПОЇЗДКА ДО ПАРИЖА
  • ГЛАВА 56 ПЕРЕДЧУТТЯ
  • ГЛАВА 57 ІЛЮЗІЯ ОБМАНУ або ГОСПОДАР ДУШІ
  • ГЛАВА 58 ПОВЕРНЕННЯ ЄГОРА
  • ГЛАВА 59 ПОШУК ВИХОДУ
  • ГЛАВА 60 ПЕЧАЛЬНА НОВИНА
  • ГЛАВА 61 ЛІКАРНЯНІ ХВИЛЮВАННЯ
  • ГЛАВА 62 ВИКРИТТЯ
  • ГЛАВА 63 НАРОДЖЕННЯ
  • ГЛАВА 64 БОРОТЬБА
  • ГЛАВА 65 КОПІЯ
  • ГЛАВА 66 ТЕМНА СМУГА
  • ГЛАВА 67 НЕ БУЛО Б ЩАСТЯ,,,,
  • ГЛАВА 68 КУМ І КУМА
  • ГЛАВА 69 ПРОЗРІННЯ
  • ГЛАВА 70 ВИПРОБУВАННЯ
  • ГЛАВА 71 ДОПОМОГА
  • ГЛАВА 72 ВТРАТИ
  • ГЛАВА 73 ЄГОР +КАТЯ
  • ГЛАВА 74 ЗУСТРІЧ
  • ГЛАВА 75 ВІДКРИТТЯ ГОТЕЛЮ
  • ГЛАВА 76 РОМАН "Серця чотирьох"
  • ГЛАВА 77 ЦІННА ЖІНКА
  • ГЛАВА 78 КАРТИ ВІДКРИТО
  • ГЛАВА 79 ВІДВЕРТО ПРО ПОТАЄМНЕ
  • ГЛАВА 80 КУЛЬБІТИ ДОЛІ
  • ГЛАВА 81 СОЛОДКА БРЕХНЯ
  • ГЛАВА 82 БЕБІ-БУМ
  • ГЛАВА 83 ДОЛЕНОСНЕ РІШЕННЯ
  • ГЛАВА 84 НОВЕ ЖИТТЯ
  • ЕПІЛОГ
  • ГЛАВА 77 ЦІННА ЖІНКА

    Василина вже вдруге перечитала роман. Подумки вона не раз хвалила Єгора за вміння так тонко і точно відчути всі психологічні моменти. Читаючи про себе, вона собі ж і співчувала, переживаючи життєві перипетії знову і знову: переїзд на квартиру, тато, мати, двір, хлопчики, безтурботне дитинство. Ні, воно було насичене турботами, але ці турботи були приємними, світлими, добрими. Як багато років минуло, а немов учора ця ополонка, страх втратити Ваньку та Єгора. А якби не вистачило сили та терпіння? Яке бідне було б її життя без Ваньки та Єгора. Тоді б і Гулі з Катериною не було. Вони десь були б, але не в її житті, не дороговказами в долях Ваньки та Єгора.

    Василина завжди дивувалася, звідки Єгор знав про неї так багато і так точно міг передати її почуття. Тепер не втрималася, спитала у телефонну трубку:

    — Ну гаразд, випускний, ополонку, це ти все знав, бо був присутній так би мовити. А про те, як я на цвинтарі до батьків пішла і в машині ми з Толіком мало не поцілувалися, звідки дізнався? Невже стежив?

    — Все геніальне, Вась, просто. Навіть дуже просто. Сподіваюся, ти не пошлеш мене після того, як я скажу правду. І чимось важким по голові не настукаєш?

    — Що б ти не сказав, я зрозумію. Обіцяю. Просто в книзі так багато всього, що маю знати тільки я. Я розумію, фантазія, але... у книзі її майже нема. Все ж таки правда.

    — А знаєш, коли правда виходить? Коли використовуються документи, факти та реальні події.

    — Які документи? - Василина нарешті вловила підказку Єгора. – Ти читав мій щоденник? - звісно, а вона так довго його шукала, але не знайшла.

    — Вибач, Вась. Мистецтво потребує жертв.

    — І ти вибрав у жертви мене? Як цікаво. А зараз щоденник де? Сподіваюся, віддаси?

    — А я не знаю, де він. Я прочитав і повернув. Чесно. Мабуть, десь у речах в будинку батьків у Кіровську.

    — Єгоре, ти не письменник, ти папараци, - жартома сказала в трубку Василина і швидко почала прощатися, оскільки почула звук дверей, що відкривалися - Льошка повертався з роботи. Знаючи його ревне ставлення до Єгора, Василина не хотіла зайвий раз ятрити рани.

    — Ти пізно, щось у салоні сталося? - запитала Василина, зустрічаючи чоловіка в коридорі.

    — Сталося. Толік у пух і прах розсварився з Людмилою, менеджером із перевезень. Вона взяла психанула й звільнилася. Вгадай, хто зайнявся всією цією паперовою роботою? - він простяг пакет з кількома пачками морозива. Василина знала, що морозиво Льошка любив страшно, але купував багато лише тоді, коли хотів з нею поговорити та вирішити важливе питання. – А за тиждень презентація нової лінії японських малолітражок. Жіночі моделі. Мені реально ніколи займатися паперовою мішурою. А потім спілкуватися з купою баб, які купили тачки. Я не знаю, що робити із цим завалом. Толік також в ауті.

    — Сам винен твій Толік. Людмила не просто так сама пішла? – про романи та інтрижки Толіка вже ходили легенди.

    — Ну, знаєш. Службові романи ні до чого доброго, як правило, не приводять. І взагалі, баби самі йому на шию вішаються. Людмила не виняток, – Льошка завжди захищав Толіка. Усі жінки, кинуті чи незадоволені ходом відносин із Красовським, були де-факто винні. У чому – не важливо.

    — Морозиво? Ти хочеш, щоб я знайшла вам нового менеджера з перевезень? - губилася в здогадах Василина.

    — Ні. Не треба шукати нікого. Тобі не треба шукати. Ми знайшли. Просто ми з Толіком подумали, а чому б тобі не побути тимчасово хоча б менеджером із транспортних питань. Федька підріс. Єлизавета Григорівна давно його поняньчити проситься. Працювати на комп'ютері ти навчилася. Якщо ти проти - без запитань, - Льошка помив руки, переодягнувся в домашній одяг і прийшов у кухню, де Василина вже розставила морозиво в чашки поряд з тарілкою, наповненою сирниками зі сметаною. - Просто останні місяці ти постійно висловлюєш бажання знайти роботу, - він невинно подивився в очі збентеженій інформацією дружині. Льошка розвернув питання так, немов Ліса сама й попросила його влаштувати її на роботу.

    — Але у мене спеціальність інша, - заперечила Василина. Це був єдиний аргумент, який вона швидко знайшла.

    — Я в курсі. Але за цією спеціальністю тобі ще навчатися рік. А без стажу ніде не беруть. Ти мені це сама казала. А так у тебе буде високооплачувана робота та стаж, який захочеш. І начальники не вредні – один чоловік, другий кум. Може, потім і не захочеш працювати за спеціальністю.

    Саме наявність кума у невеликому радіусі Василину й бентежило. За останній рік Ліса Толіка майже не бачила. Навіть на день народження Феденьки він привіз хрещеникові іграшки та одяг, потримав малюка на руках і, пославшись на зайнятість, втік. Ті кілька разів, коли Василина заставала Толіка в Кіровську, він тримався від неї на пристойній відстані, і навіть не дивився у вічі. Складалося враження, що Толік упокорився її позиції й відійшов у тінь. Але Василина відчувала, що все походило на майстерно продуману ілюзію. І цей стан нагадував їй затишшя перед величезною бурею. Пахло навіть ураганом чи смерчем – як "пощастить".

    — Я попрацюю, - це рішення Василині далося непросто. - Але доти, поки ви з Толіком не знайдете іншу підходящу кандидатуру. Я все ж таки більш схильна до роботи в готельному бізнесі. Володимир Петрович пропонував, але до них далеко їздити. Адже у вас купою мужиків доведеться командувати?

    – Людмила примудрялася якось командувати. І це у неї виходило непогано. Не приховую, є проблема, це пияцтво. Поки тверезі – все роблять, все чудово, як напилися – наче поросята. Ти ж із дитинства з чоловічим населенням швидше спільну мову знаходила, - добивав фактами Льошка. Перспектива частіше бачити Василину, працюючи разом, його лише тішила.

    — У чиєму безпосередньому підпорядкуванні я буду перебувати? У твоєму чи Толіка? – в лоб запитала Василина.

    — Звісно, моєму. Толіка в салоні практично не буває. Він зазвичай у головному офісі з Давидом або їздить по місту, а то й командировки в інші міста, країни. Іноді закривається у себе та працює.

    — Прекрасно, - підсумувала Ліса й видихнула, немов брила з плечей спала. Але все одно їй здавалося, немов підписала угоду з дияволом.

    Наступного дня Єлизавета до десятої години ранку була вже в Києві й з радістю приступила до обов'язків няні. Поки Василина розповідала Лізі, де що лежить, познайомила її з розпорядком Федора, був вже початок дванадцятої. У салоні Василина з'явилася о першій годині. Вона впевнено відчинила вхідні двері й остовпіла: такої кількості довгоногих і гарних дівчат у віковому діапазоні 19-25 років вона ніколи не бачила.

    Усі дівчата були одягнені настільки вишукано, що Ліса навіть спершу закомплексувала з приводу свого сірого брючного костюма та бежевої блузочки. Привітний хлопець оцінювально оглянув її й простягнув анкету для заповнення. Ліса покрутила листок у руці й сердито запитала у хлопця:

    — Я можу поговорити з вашим начальством?

    — Зачекайте, будь ласка, он там, через півгодини з вами поспілкується Олексій Федорович.

    — Невже? – Василина не знаходила слів. З нею говоритиме її чоловік. Треба ж. А вчора ввечері він не міг їй удома все сказати? Що то за цирк? Якщо так багато охочих, навіщо її просили?

    — А як ви думали? Тільки при співбесіді керівник може визначити, який працівник йому потрібен, – вирішив поставити на місце нахабну кандидатку хлопець.

    — А я й не знала! І який же працівник потрібен вашому начальнику? – Ліса починала серйозно сердитися, але водночас їй було смішно.

    — Мати привабливу зовнішність. У вас із цим все гаразд…

    — Дякую. А ще?

    — Чудово володіти комп'ютером, заварювати чай та каву, акуратно ставитися до документації та організовувати режим дня свого шефа, – за виразом обличчя Ліси хлопець зрозумів, що зараз буде вибух. Зі словами: «Я все це чудово і вдома роблю!», Ліса увірвалася до кабінету Топазова Олексія Федоровича й кинула йому на стіл анкету.

    — Це що, знущання? Хто тобі потрібний: менеджер чи секретарка?

    Льошка не пам'ятав, коли бачив Василину такою злою. Але він зумів зібратися та швидко зрозуміти суть проблеми.

    — І менеджер, і секретарка... Толіку. Толік вигнав Олену. Ось, підбираємо, – почав виправдовуватися Олексій. У кабінет вбіг блідий Сергій, тимчасово призначений організатором цього кастингу:

    — Я не пускав її, вона сама заперлася...

    — Не заперлася, а увійшла, Сергіє. Це моя дружина – Василина Топазова. З сьогоднішнього дня менеджер з транспортних питань. Проведи до кабінета й поясни все по техніці. А я згодом підійду. І принтер зміни, той зламався.

    — Ой, як незручно вийшло. Я подумав, що вона на кастинг секретарок. Вибачте, - червоніючи ще більше, знітився Сергій.

    — Нормально. Знайомся, Сергіє Леонідовичу, - представив Льошка співробітника. – Василина Вікторівна.

    Сергій виявився дуже товариським хлопцем. Василина швидко освоїлася в кабінеті, а пізніше Льошка описав фронт її робіт.

    — А що, секретарку Толіку ти підбиратимеш? - вже вдома запитала Ліса у Льошки. Вона так і не зізналася собі, що боялася зустрічі з Толіком, тому раділа, що її поки що не відбулося.

    — А хто? Він поїхав у відрядження, кудись у Чехію.

    — Дійсно, нікому, - іронічно зауважила Ліса.

    Чотири дні Василина відпрацювала спокійно. Усі співробітники, це Сергій постарався, знали, що вона дружина Олексія Федоровича, тож намагалися перед нею вислужитись, хто як міг. Василина теж була компанейською. Якось навіть напекла пиріжків і нагодувала всіх у обідню перерву. Казусів теж вистачало. Дискети, що не відкривалися, вчасно незбережена інформація, яку довелося повторно уводити, пролита кава на клавіатуру, відправлений не тому покупцеві автомобіль, постійні думки про Феденьку... І все ж Василина зазначила, що їй працювати подобається більше, ніж сидіти в чотирьох стінах.

    — Сергію, у вашій конторі десь лампочки є? – лампа, що перегоріла, гальмувала всю роботу. Кабінет, у якому влаштувалася Василина, був і так темним, а похмурий дощовий день посилив гнітючий стан приміщення.

    — Є. Я зараз Владіка пришлю, він поміняє, - пообіцяв Сергій. - Я б теж замінив, але завтра презентація, оформляємо зал, - вибачаючись, відповів Сергій. А там плафон поки відкрутиш, півдня пройде.

    — Просто принеси лампочку та хрестоподібну середню викрутку. Я сама поміняю. І оформлюйте все, що бажаєте. Ви мені тут не потрібні.

    — Ой, яка ви цінна жінка, Василино Вікторівно. І пиріжки смачні печете, і лампочки вкручувати вмієте, - традиційно підлизувався Сергій, відважуючи порцію компліментів та набираючи в очах дружини начальника бали.

    ***

    Коли Льошка запропонував, щоб Василина попрацювала в салоні, і Толік легковажно погодився на це, він не знав, на що підписувався. Тепер, прямуючи прямо з потяга до салону, він уявляв, як зустрінеться з Василиною: це одночасно й гріло душу, і подразнювало рану, що ніяк не гоїлася. За інших обставин він думав би про дівчину, яку Льошка прийняв на роботу в якості його секретарки, але не цього разу. Тепер усі думки Толіка кружляли довкола Василини. Як в старі добрі часи.

    За останній рік Толік добряче попрацював, щоб створити собі імідж затятого холостяка-егоїста. Усіх своїх жінок, з якими зав'язувалися певні стосунки і які дуже швидко потрапляли до його ліжка, Толік відверто чесно попереджав, що одруження до його планів як найближчих, так і далеких – не входить. Мовляв, намаявся і більше не хоче уз Гіменея. Толіку реально подобалося таке вільне життя, і змінювати в ньому він нічого не збирався. Розлучався з жінками Толік одразу, як тільки ті заявляли на нього певні права або починали вимагати бажаного шлюбу. Компенсував Толік розставання щедрими подарунками.

    Зустрічей із Василиною Толік навмисне уникав. Нехай вони й не бачилися, але Толік відчував її присутність поряд, у Києві, і знав від Льошки, що в неї все гаразд. Для більш-менш нормального життя вистачало знання того, що Василина десь поруч і їй добре. Крокуючи коридором, Толік відверто замилувався жінкою, яка йшла попереду. Красиво укладене волосся відкривало ніжну шию, прикрашену тонким золотим ланцюжком. Діловий костюм обтягував приємну фігуру, а розріз спідниці давав змогу оцінити стрункість ніжок. Жінка впевнено відстукувала каблучками чорних лакованих туфель.

    «Невже ця лялечка моя нова секретарка?» - промайнуло у свідомості Толіка. – Якщо ще й личко нічого – Льошці респект і премія». Толік на око прикинув, скільки б років могло бути дамочці. Нетерпіння побачити її обличчя змусило Толіка пришвидшити крок. Він швидко наздогнав незнайомку і майже пошепки спитав у неї над вухом:

    — Мадам не проти випити зі мною кави?

    — Ні, Анатоліє Володимировичу. По-перше, тому що у вас завтра презентація нового бренду, а по-друге, тому що мій чоловік буде проти - коли Ліса повернулася, а це була вона, у Толіка випав з рук кейс. Спритним рухом Василина спіймала кейс і повернула його приголомшеному куму.

    — Васька, ти? - Толік був шокований її виглядом. Останнім часом він бачив її рідко, та й то виключно у футболках і халатах, просто в домашніх мішкуватих шатах. А тут макіяж, діловий одяг, туфлі на шпильках, і така впевненість, якої у Василини давно не було. Він уже й забув, якою вона може бути, коли захоче.

    — Ти сам попросив, щоб я попрацювала менеджером з транспортних питань. Чи забув? - нагадала Василина. - Льошка на тебе вчора чекав. Звалив усе на нього. До речі, твою нову секретарку звуть Таня. Гарненька і тямуща дівчина.

    — Дякую. Піду знайомитись. Ти в Людмилиному кабінеті окопалася? – Толік посміхнувся про себе, вловивши в словах Василини про секретарку легкі ревнощі. - Я завітаю пізніше.

    — Навіщо? – навіть злякалася Василина.

    — Є тема для розмови. Дуже серйозна.

    — А тут ти не можеш сказати?

    — На твоїх дверях висить табличка "Вхід Анатолію Красовському суворо заборонено"? – в'їдливо спитав Толік.

    — Ні. Не висить. Але коли вже зустрілися тут, чому не сказати зараз? – викрутилася Василина.

    — Добре. Хочеш тут, хай буде тут: у нашій сім'ї скоро буде весілля!

    — Ти одружуєшся? – у цьому питанні пролунав коктейль смутку, розпачу та образи. І це Толік уловив. Переляк у гарних Василиних очах він теж побачив.

    — Я не єдиний неодружений чоловік у родині Красовських. Не панікуй, одружується Єгор, - поспішив вивести з трансу Василину Толік. – Не тільки ти, але я й сам проти мого одруження. Хотів вирішити з тобою та Льошкою питання подарунка. Ти ж Єгора краще знаєш. Ви з ним постійно, як подружки. І з Катькою тусуєшся.

    — Хто тобі заважав бути з братом ближчим? – дорікнула Василина. Відколи Єгор став жити з Катериною, Толік реально віддалився від брата. Проти Єгора він нічого не мав, а ось Катерина його відверто дратувала.

    — Та я в курсі, що винен по всіх напрямках. Ось, доводиться купувати книгу, написану братом, на вокзалі, - Толік покопирсався в кейсі й витягнув з нього роман Єгора «Серця чотирьох». У Василини все похололо всередині.

    — І ти її читав? - запитала, по ходу міняючись на обличчі. Чомусь Василина сподівалася, що Толік її ніколи не прочитає.

    — Судячи з твоєї реакції, потрібно обов'язково прочитати. Поки що лише рецензію якогось Савіна Антона на початку книги подужав. Це та обіцяна книженція про нашу родину?

    — Саме та. Щодо подарунку, я подумаю. Сподіваюся, до завтра це зачекає, - Василина швидко пішла. Потрапивши до себе в кабінет, вона замкнулася на спеціально встановлену клямку, щоб її ніхто не потривожив. Особливо вона боялася раптового візита Толіка.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
    Мавка (Ганна Заворотна)
    19.03.2023 20:29
    Спойлер!
    Просто він хотів на честь свого батька, вона - на честь свого, а потім така: пробачу, якщо я ім'я вибираю, а ім'я-то як у батька Льоші, - кумедно виходить
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Ксенія Демиденко
    19.03.2023 20:43
    Згодна, виходить більше, ніж кумедно. Врахую. Ви рекордсмен по виявленню моїх ляпів у творі. Дякую!
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше