Зміст
  • ПРОЛОГ
  • ГЛАВА 1 ЗНАЙОМСТВО
  • ГЛАВА 2 "СВІЙ ХЛОПЕЦЬ" - ВАСЬКА
  • ГЛАВА 3 КОМАНДА
  • ГЛАВА 4 КРАСОВСЬКІ
  • ГЛАВА 5 В ГОСТЯХ
  • ГЛАВА 6 НАУКА
  • ГЛАВА 7 РАДІСТЬ І ПЕЧАЛЬ
  • ГЛАВА 8 ПОМСТИЛИСЯ
  • ГЛАВА 9 ПОРЯТУНОК
  • ГЛАВА 10 БЕЗЦІННІ ПОДАРУНКИ
  • Глава 11 ЖАХЛИВА ТРАГЕДІЯ
  • Глава 12 СКЛАДНІ ЧАСИ
  • ГЛАВА 13 ГІРКА ПРАВДА
  • ГЛАВА 14 ВІРА
  • ГЛАВА 15 ВІТЕР ЗМІН
  • ГЛАВА 16 СЛАВНІ ВИХІДНІ
  • ГЛАВА 17 ДОРОГА, КРАСИВА, КОХАНА
  • ГЛАВА 18 НАПРУГА
  • ГЛАВА 19 ЖОВТІ ТЮЛЬПАНИ
  • ГЛАВА 20 ВЕСНА ЛЮБОВІ
  • ГЛАВА 21 ЗАГАДКОВИЙ ГЕРОЙ
  • ГЛАВА 22 НЕВІСТКА ТА СВЕКРУХА
  • ГЛАВА 23 У ПОШУКАХ РОБОТИ
  • ГЛАВА 24 КАРТИНА
  • ГЛАВА 25 НАПОЛЕГЛИВИЙ ЗАЛИЦЯЛЬНИК
  • ГЛАВА 26 ІНТЕРЕСИ
  • ГЛАВА 27 ДВА БАЖАННЯ
  • ГЛАВА 28 ВТРАТА
  • ГЛАВА 29 АРОМАТ ФІАЛКОВИХ ПАРФУМІВ
  • ГЛАВА 30 НЕПОРОЗУМІННЯ
  • ГЛАВА 31 ВІДНОВЛЕННЯ
  • ГЛАВА 32 ЛІТНІЙ ВІДПОЧИНОК
  • ГЛАВА 33 СВЯТО
  • ГЛАВА 34 РІЕЛТОР
  • ГЛАВА 35 ПЕРСПЕКТИВНІ ГОРИЗОНТИ
  • ГЛАВА 36 КАРЕЛІНА
  • ГЛАВА 37 СУКНЯ
  • ГЛАВА 38 ВИПУСКНИЙ
  • ГЛАВА 39 ПАРИЖ
  • ГЛАВА 40 ТАЄМНІ ПОЧУТТЯ
  • ГЛАВА 41 УСЕ ТАЄМНЕ КОЛИСЬ...
  • ГЛАВА 42 ПЛАНИ ТА НАДІЇ
  • ГЛАВА 43 ПРОПОЗИЦІЯ
  • ГЛАВА 44 ТІШКА
  • ГЛАВА 45 ВИСТАВКА
  • ГЛАВА 46 МАМА І ТЕЩА
  • ГЛАВА 47 ВАЖЛИВІ РІШЕННЯ
  • ГЛАВА 48 НАРЕЧЕНА
  • ГЛАВА 49 ПОДВІЙНЕ ВЕСІЛЛЯ
  • ГЛАВА 50 СПРОБИ РОЗІБРАТИСЯ
  • ГЛАВА 51 РОБОТА МРІЇ
  • ГЛАВА 52 СПОКУСА
  • ГЛАВА 53 ВАЖЛИВІ РОЗМОВИ
  • ГЛАВА 54 НЯНЬКА
  • ГЛАВА 55 ПОЇЗДКА ДО ПАРИЖА
  • ГЛАВА 56 ПЕРЕДЧУТТЯ
  • ГЛАВА 57 ІЛЮЗІЯ ОБМАНУ або ГОСПОДАР ДУШІ
  • ГЛАВА 58 ПОВЕРНЕННЯ ЄГОРА
  • ГЛАВА 59 ПОШУК ВИХОДУ
  • ГЛАВА 60 ПЕЧАЛЬНА НОВИНА
  • ГЛАВА 61 ЛІКАРНЯНІ ХВИЛЮВАННЯ
  • ГЛАВА 62 ВИКРИТТЯ
  • ГЛАВА 63 НАРОДЖЕННЯ
  • ГЛАВА 64 БОРОТЬБА
  • ГЛАВА 65 КОПІЯ
  • ГЛАВА 66 ТЕМНА СМУГА
  • ГЛАВА 67 НЕ БУЛО Б ЩАСТЯ,,,,
  • ГЛАВА 68 КУМ І КУМА
  • ГЛАВА 69 ПРОЗРІННЯ
  • ГЛАВА 70 ВИПРОБУВАННЯ
  • ГЛАВА 71 ДОПОМОГА
  • ГЛАВА 72 ВТРАТИ
  • ГЛАВА 73 ЄГОР +КАТЯ
  • ГЛАВА 74 ЗУСТРІЧ
  • ГЛАВА 75 ВІДКРИТТЯ ГОТЕЛЮ
  • ГЛАВА 76 РОМАН "Серця чотирьох"
  • ГЛАВА 77 ЦІННА ЖІНКА
  • ГЛАВА 78 КАРТИ ВІДКРИТО
  • ГЛАВА 79 ВІДВЕРТО ПРО ПОТАЄМНЕ
  • ГЛАВА 80 КУЛЬБІТИ ДОЛІ
  • ГЛАВА 81 СОЛОДКА БРЕХНЯ
  • ГЛАВА 82 БЕБІ-БУМ
  • ГЛАВА 83 ДОЛЕНОСНЕ РІШЕННЯ
  • ГЛАВА 84 НОВЕ ЖИТТЯ
  • ЕПІЛОГ
  • ГЛАВА 29 АРОМАТ ФІАЛКОВИХ ПАРФУМІВ

    Від явної депресії Анжеліку рятувала робота. Виснажливі покази квартир, розташованих в різних кінцях міста, вечірні довгі висіння на телефоні, радість від успішних угод, печаль і злість від тих, що зірвалися, - все це було вкрай необхідно їй, щоб перед очима не стояв монітор УЗО і металевий голос лікаря, як вирок у суді, не говорив: «Я не чую серцебиття плодів». Здавалося, що в життєвій суєті Анжеліка й Толік забули про те, що відбулося. Толік жодного слова докору не зронив в бік дружини, оскільки бачив, що вона й сама себе пристойно «гризе». Але й турботи, розуміння, тепла та ще багато чого, що хотіла б отримати в такій ситуації Анжеліка, з боку Толіка не було.

    - Лікарка сказала, що має минути півроку, а потім можна буде знову вагітніти, - тільки й сказала Анжеліка. Це Толік знав і без неї, оскільки поговорив з лікарем і отримав рекомендації.

    - Спочатку ти маєш зміцніти, Енжи. Навряд чи вистачить півроку, - сумнівався Толік. – Влітку поїдемо до моря.

    Один з клієнтів-іноземців, що просто марив київськими красотами, замовив Льошці три великі картини з видами Києва. Тепер, отримавши гроші за ці полотна, додавши ще ті, які останні роки збирав, плюс ті, що збирала мати на зберкнижці, Льошка купив мікроавтобус з пробігом. Це відкривало нові горизонти їхньої з Толіком фірми, оскільки давало можливість возити групи. Групами якраз зайнявся Льошка, а замовники-одинаки лишилися у веденні Толіка. Останній навчився у Льошки розповідати цікаві факти про столицю й подавати їх такими порціями, щоб тримати щелепи туристів у відвислому стані й ті не припиняли дивуватися.

    - Толя, завтра приїде Мері Кравець, - з посмішкою повідомив Льошка. – Діваха років двадцяти п’яти від роду, шукає могилу діда. Родичі їй там щось наговорили. Покатаєш по кладовищам дівчину? Я розумію, це не романтично, але треба. І там така діваха…

    - Льоша, я одружений. І, якщо ти пам’ятаєш, з твоєю сестрою, - нагадав Толік. Бажання заводити інтрижку у Толіка не було. Але коли він побачив в аеропорту Мері, зрозумів, що кататися з такою містом буде складно, оскільки довгонога струнка Мері, що попросила чистою українською називати її Машею, сканувала Толіка своїм поглядом -рентгеном і, судячи з блиску в очах, залишилася задоволеною. Не явний інтерес дівчини до нього, як до чоловіка, напружував Толіка весь день, опоки він мав супроводжувати юну канадку. Від Мері тонким ніжним шлейфом віяло ароматом лісової малинової фіалки. Це були точнісінько такі парфуми, якими запам’яталася йому Василина в останню їхню зустріч. Не дивлячись на обіцянку дізнатися назву даного парфюма, Ванька так і не дізнався. Чи то забув, чи то не надав значення, поглинений тренуваннями до сьомого поту, адже тренер обіцяв, що впише його до списків для участі у Чемпіонаті міста з боксу. Коли Толік якось подзвонив і нагадав, Ванька був небагатослівний:

    - Наша мамка їй ці духи віддала. Коробочка згубилася давно, а на пляшці нічорта не написано ні по-нашому, ні по-яковськи. Мо витерлося. Чорти його знають, як зветься.

    На Байковому кладовищі похованих з 1965 по 1975 роки чоловіків з прізвищем Кравець було декілька. Обійшовши усі могили, дівчина все ж знайшла необхідну. Толік навіть допомагав прибирати зарослий пагорб, садити низькорослі квіточки, а потім відвіз дівчину на обід у гарний ресторан, після чого оформив у готелі «Либідь».

    - Сьогодні я б хотіла відпочити, а завтра о дев’ятій я вас чекаю, - граючи гарними очима, повідомила Мері. Толік згадав, що Льошка говорив лише про один день. На завтра у Толіка був вже інший план, але в ескортній справі головне, щоб клієнт був задоволений, тому Толік навчився шукати компроміси доволі оперативно.

    - Добре. Завтра приїде мій компаньйон, Олексій, - повідомив Толік. – Він вам обов’язково сподобається. Про Київ він знає майже все, тож місто покаже якісно, - чомусь Толіку здалося, що дівчина хоче поїздити містом.

    - Ні. Завтра приїдете ви. Я хочу, щоб місто показали мені саме ви, - наполегливо вимагала Мері.

    - Ну я, так я. Можна одне питання? – Толік це хотів спитати протягом усього дня.

    - Звичайно. Можна й не одне, - Мері очікувала, що у неї спитають усе, що завгодно, але не це.

    - Як називаються парфуми, якими ви користуєтеся? – легку ніяковість Толік не зміг приховати.

    - «Євгенія». Фірма «Рансе». Вам подобаються? – чомусь сприйняла за залицяння.

    - Дуже. Хотів дружині такі ж подарувати, - збрехав Толік, спеціально зробивши акцент на слові «дружині», щоб подивитися, як відреагує дівчина.

    - У жінок смаки індивідуальні. Те, що подобається вам, їй може не сподобатися, - неоднозначно попередила Мері.

    - У нас смаки співпадають, - впевнено, дивлячись прямо в очі Мері, відповів Толік.

    Він знав, вірніше, якимось вбудованим природним датчиком, відчував і з занепокоєнням очікував, коли ж Мері запропонує інтим. Після цілого дня роз’їздів містом і неформального спілкування Мері запросила Толіка до себе в номер, пожалівшись, що в номері не зачиняється фіранка. Фіранка реально не зачинялася, і Толік швидко цей недолік усунув. Довелося спуститися до машини, яку лишив на стоянці, взяти чемоданчик з інструментами, які завжди возив із собою. Коли Толік завершив ремонт фіранки, помітив, що Мері вже переодяглася і в легкому коротенькому халатику розставляла на низькому столику біля дивану фрукти й розливала у фужери вино.

    «А баришня серйозно підготувалася!» - подумав Толік, але вголос сказав:

    Мері, мені, звичайно, лестить, що я вам сподобався як чоловік настільки, що ви не проти продовжити знайомство у більш тісному контакті, але, якщо ви не проти, я б узяв плату за ескорт і відкланявся, - по здивуванню на обличчі Мері Толік зрозумів, що вона чекала іншого сценарію.

    - Я заплачу вдвічі більше оговореної суми, якщо ти лишишся, - тоном, який не припускав слова «ні», різонула Мері. І це було помилкою, бо Толік відчув себе товаром, який нахабно купують. Він і сам готовий був приплатити, щоб піти з цієї незручної ситуації без неприємностей.

    - Мері, мене цілком влаштує оговорена сума, - уперто стояв на своєму Толік, дивлячись прямо у гарні очі дівчини, яка звикла отримувати усе, що забажає.

    - Як скажеш, - вона поклала конверт з грошима на стіл і додала: - Якщо передумаєш, я чекатиму. Літак у мене завтра.

    Толік швидко попрощався, забрав конверт з оплатою, навіть не глянувши всередину, спустився до автомобіля на парковці й рвонув машину, немов за ним гналися. Вже на півдороги він згадав, що не перевірив в конверті гроші. Зупинившись на узбіччі, Толік відкрив конверт і переконався, що грошей рівно вдвічі більше, аніж домовлялися з Мері. Першим бажанням було повернутися й віддати зайве, але Толік боявся, що дівчина таки досягне свого.

    - Льош, ти не міг би віддати нашій мадам гроші, а то переплатила, - Толік вирішив послати в готель Льошку, бо зайві гроші якось неприємно муляли.

    - Ще чого. Вона оцінила твою роботу саме так, має право. Не переживай, вона не збідніє, заможна краля. Так, тепер з жінками кататися будеш ти, - ховаючи посмішку, оголосив Льошка, коли Толік розповів, яким дивом у конверті опинилася подвійна плата. – Так рентабельніше.

    - Ні! Ти у нас неодружений, тобі можна погрішити, а я – пас, - заявив Толік.

    - Е-е-е, ні, на мене баби так не будуть реагувати. У тебе є те, як воно зветься, слово таке модне, харизма, - згадав Льошка. – Природа дала, чого ж не користуватися?

    - Тільки не прибідняйся. Також можеш охмурити, якщо дуже треба, - Толік лукаво підморгнув і додав, - Анжеліка розповідала про твої походеньки в армії, як ти у капітана ледве дружину не скомуниздив.

    - От вже ж сестричка, з потрохами здала. Ну я їй задам!

    - Жарти жартами, Льош, але профіль нашої фірми міняти не будемо. За гроші я ще з бабами ніколи не спав і не збираюся. І тобі не раджу, - категорично мовив Толік.

    Як дитина радіє дорогій іграшці, так Толік радів каламарчику парфумів, придбаному в парфюмерному відділі універмагу «Україна». Півдня витратив на те, щоб знайти ці нав’язливі парфуми. Вдома він сховав цінну покупку в красивій коробочці до серванту, вважаючи, що надійно. Але всього за тиждень Анжеліка вирішила затіяти прибирання й наштовхнулася на заповітну коробочку.

    - Це мені? – їй сподобався аромат, і вона подумала, що чоловік підготував сюрприз до її дня народження.

    - Тобі! – а що він мав сказати? Правду? Що коли вдихає цей ніжний аромат, то уявляє у своїх обіймах Василину?

    Тепер Анжеліка пахла, як Василина, що трохи плутало Толіка. Він боявся, що в хвилини близькості назве дружину Василиною. Благо, Анжеліка не часто користувалася цими парфумами.

    ***

    Спочатку цілий тиждень йшли весняні ливні з грозами. Потім, в один з таких дощових днів, опоки Василина з Ванькою були в школі, на дах будинку в районі мансарди впала верба, точніше, всього лише гілка, але товста й тому сильно пошкодила покриття. В тріщину, що утворилася, затікала вода, тому в кімнаті, де жила Василина, промокла не лише стіна, але й стало сиро, незатишно. Ліза Григорівна швиденько перемістила на час ремонту Василину в сусідню кімнату, якою виявилася кімната Толіка. Лізавета Григорівна вважала, що так буде зручно, бо речі недалеко переносити і, якщо що, Василина завжди може сходити і взяти необхідне у своїй кімнаті.

    Для Василини це була ціла подія. Ніхто в будинку й здогадатися не міг, які емоції пережила Ліса, засинаючи першу ніч на дивані, де спав Толік. Про те, що на цьому ж дивані спала разом з ним Анжеліка, Ліса намагалася не думати.

    Ліса знала, що чинить не дуже гарно, але не втрималася й подивилася усі шафки з речами Толіка. Цілий вечір присвятила перегляду фотоальбому із студентськими фотографіями. Їй було в задоволення знаходити на світлинах, де було багато незнайомих людей, Толіка. І майже на кожному фото він поруч з якою-небудь дівчиною. Усі дівчата дуже гарні. Далі йшов блок «Толік і Анжеліка». Василина одну світлину, на якій Толік був усміхнений і гарний, приховала собі у щоденник.

    Стоячи біля дзеркала, дівчина розглядала себе і розуміла, що, на жаль, вона й близько не стояла біля усіх тих дівчат, а особливо Анжеліки. Ліса собі здавалася жахливо непривабливою. Надумані дефекти зовнішності вона знаходила в собі зі швидкістю вітру: то їй вуха здавалися надто відстовбурченими, то волосся тьмяним, то очі надто котячими. Одним словом, не міг Толік в ній побачити нічого такого, що було б варте уваги.

    - То й нехай! І все одно я його буду любити. І дітей його теж буду любити, - вмовляла вона себе.

    Для ремонту даху винайняли спеціалістів. А от перепиляти гілку, що впала, Володимир Петрович з Гнатом викликалися самі. Вирішили вбити двох зайців зразу:

    - Ну що, Гнат, тряхнемо стариною? Попрацюємо фізично , а потім баньку? – запропонував Красовський.

    - Чому б і ні? - Гнат любив фізичну працю.

    - Може б, не геройствував, а, Вова? Не хлопчик вже, - хотіла зупинити азарт чоловіка Лізавета. Але Володимир не послухав жінку. Через чотири години Володимира Красовського швидка доставила до районної лікарні з серцевим нападом.

    ***

    - Лізавета Григорівна дзвонила годину назад. Твій батько у лікарні. Щось з серцем, - повідомила Анжеліка з порога.

    - О, чорт! – Толік завжди боявся, що батько не витримає цього щоденного напруження бізнесом, а йому, Толіку, доведеться заміняти його й тягти розпочате батьком. – Ми ще встигнемо на останню електричку, збирайся.

    - Ти їдь, а я що там забула? – втираючи крем у руки, спитала Анжеліка.

    - Напевне, допомога якась буде потрібна. І просто із ввічливості, - пояснив Толік.

    - У мене угода може зірватися, - як завжди, незворушно відповіла дружина. – Це у тебе Льошка може підмінити на випадок чого, а у мене нікому. Та й не така я там вкрай необхідна.

    - Як хочеш, - кинув Толік і, ображений зневажливим ставленням до своїх батьків, спустився спочатку до Льошки у підвал, де той малював замотану у вуаль красуню, щоб попередити про свою відсутність, а потім помчав на вокзал. Сам сідати за кермо автівки не ризикнув.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
    Ксенія Демиденко
    18.03.2023 14:47
    До частини "ГЛАВА 29 АРОМАТ ФІАЛКОВИХ ПАРФУМІВ"
    Отож воно так і вийшло. До назви треба серйозніше було підійти))) Чомусь усі шукають екстравагантні, а виходить... Як літака "Антей" назвали, а не врахували, що відрив від землі для цього міфологічного персонажа означає загибель. Здивувалися, що розбився. І лише потім провели паралель.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше