Другі Оповідки

На узбіччі літ Євдокія Іллінішна дізналась, що з першого погляду може бути не тільки любов, а і діагноз. Це наукове відкриття осяяло життя пані тоді, коли їй стало так погано, що довелось викликати швидку. Тобто о п'ятій ранку.

В нагороду за вдало вибраний час Іллінішні дісталась найбільш модна бригада швидкої. Її популярність трималась виключно на постаті лікаря Вáгіної Л.Д. Яка мала нещастя розпочати медичну кар'єру у старенького підсліпуватого заввідділення. Який у перший же день привселюдно, спантеличено і недовірливо представив колективу нову співробітницю як “вагíну лд”. Згоряючи від сорому і обурення, вона поправила стару заразу і самотужки відрекомендувалась саме як Вáгіна Лариса Дмитрівна.

Звичайно, це її не врятувало. Бо цинічному медичному оточенню припав до душі ожилий медичний термін. І позаочі лікарку Вагіну неодмінно почали називати по прізвищу і неодмінно з неправильним наголосом. Апогеєм прихованих насмішок стали чергування з нею. Бо добрі колеги ніколи не втрачали нагоди багатозначно похвалитися, що сьогодні вночі вони чергують з Вагіною. Про наголос ви зрозуміли.

З часом Лариса Дмитрівна перестала звертати увагу на ці скабрезності і вони потроху скотились нанівець. Тим більше, що вона була прекрасним спеціалістом і милою жіночкою. І скоріше за останнє, а не через вроджене паскудство, чергування бригади швидкої допомоги на чолі з Вагіною Л.Д., мляво, але таки супроводжувалося всілякими словесними вправами. Звідси і популярність бригади.

А ще пані Лариса любила носить перуки. В тому не було якоїсь особливої естетичної потреби чи, не дай боже, медичних показань. А от подобалось людині бути різною і що ти тут зробиш?

Хто не знає, викликать швидку о п'ятій ранку є справжньою наругою. Всі навколо ще солодко сплять, а бригада Вагіної в напівкоматозному стані вже брела розхлябаним, не проїдеш, приватним сектором. В якому жила Іллінішна. Санітар Стьопа взагалі перебував поза межами всесвіту і свідомості — піднять підняли, а от розбудить забули. Так вони собі й плили за туманом. Водій, як охоронець в цих чагарях, за ним лікар Вагіна, а останнім перебирав неслухняними ногами Стьопа. Співали солов'ї.

В справжній реальності наш водій заслухався, замріявся та й забувся. І занадто різко відкинув від себе мокру од роси гілляку яблуні, що нависла над стежкою. Сам то він ухилився. А вдячна ж гілляка продовжила політ і зі свистом хльоснула по лобі замріяну Вагіну, Ларису Дмитрівну. Збивши з неї ентузіазм і чорняву перуку. Вагіна від болю і несподіванки верескнула нажаханою кицькою.

В Стьопіній реальності все було не так. В його персональному світі на нього з туману з гучним верещанням летіла, ви тільки прикиньте, летіла скажена кішка. Не інакше, з дерева сплигнула!

Ошалілий Стьопа блискавично махнув металевою біксою-чемоданчиком з інструментами і збив чорняву наволоч у пісок. За тим, з диким оскаженінням, футбольнув її подалі од себе, красивого. Стояв, крупно тремтів, а перекошена пика хвилями здригалась від огиди. Зчудовані солов'ї-пташечки переждали театральну паузу і знову засвистіли-затьохкали.

Водій також підсвиснув і страшним матюком (дієсловом недоконаного виду) повідомив спільноту, що він здивований. А вихована Вагіна, люто обтрушуючи перуку від піску і роси, сичала, як змія. Можна було просто сказать, що не наравиться її зачіска. Нащо ж так топтать? Як тепер надіти без дзеркала?

Євдокія Іллінішна все життя дивилась за собою. І не дивно, що навіть очікуючи швидку привела свій зовнішній вигляд до стандартів НАТО. Навіть посинілі губи нафарбувала. Однак, побачивши скуйовджену в піску зачіску Вагіної, Іллінішна умить запідозрила, що це саме її, Іллінішни, вигляд, не додав оптимізму докторші. Навпаки - коси сторч! Прогноз лікування явно був невтішний.

На питання лікарки на що вона жалується, Іллінішна лише безнадійно махнула рукою. Доктор, про що тут говорить, хіба я не бачу, як мої діла? Вляглась зручніше і трагічно кивнула в бік другої кімнати:

- Гроші на похорон там лежать, у серванті...