Зміст
  • Сватання на Гаврилівці
  • Карасики
  • Люте купання
  • Любовний лицарський роман
  • Прослуховування
  • Хазяїн
  • Як жаба літала…
  • Авада Кедавра
  • Коти проти собак
  • Мої уроки російської мови
  • Театрал
  • Марчендайзер-шоу
  • Блохогінне
  • Морський бій
  • Крілики
  • Я і мій зоопарк
  • Перший холодець
  • Батьківські турботи
  • Перейменування
  • Зая
  • Я шукаю роботу
  • Правила дорожнього руху
  • Екологічна пісня
  • Пригоди котика Мікоша
  • Сільодочка
  • Морський етюд
  • Хрещенське диво
  • Майстер йога
  • Я, вогонь і відьма
  • Жах на крилах ночі
  • Карантин
  • Уроки української літератури.
  • Казкові плани на життя
  • Внутрімишечно
  • Свято осені
  • Ячмінь
  • Мандибурка
  • Коротка історія морської хвороби
  • Какулєни зранку
  • Вхід в метро
  • Домострой
  • Статеве дозрівання
  • Воротар села
  • Скидка
  • Ромашковий чай
  • Любов і видра
  • Кілька в томаті
  • Хорор
  • Чикачка
  • Цар Салтан
  • Пізанська вежа
  • Мурзік і Гулічка
  • Печера кохання
  • Алергія і коронавірус
  • Справедливість
  • Курка з удочкою
  • Зірка барахолки
  • Доктор філософії
  • Няньки і собака Пірат
  • Морські делікатеси
  • Огірки і коти
  • Як я вмощувався на роботу
  • Життя vs анекдот
  • Ковбой
  • Правда та кривда
  • Мої конкуренти
  • Батьківські збори
  • Дитячий спогад або мами мене зрозуміють….
  • Складності входу і виходу
  • Порода
  • Гарний день
  • Мрія
  • Замок на роті
  • Чорноморські сценки
  • Знайомство з грибами
  • Бета-рідер нещасний
  • Колискова
  • Як правильно рὸжиться
  • А я котик, в мене лапки…
  • Як я був конем...
  • Відьомське коло
  • Як я рожав
  • Накарачки
  • Ангел і потяг
  • Щмас
  • Роздягальня
  • Волейбол
  • На кукан
  • Укушений
  • Ностальжі або трохи з життя молодих коней.
  • Чайна церемонія
  • ПЛР і я
  • Мовчання стоматолога
  • Як мене переїхала машина
  • Побачити за вікном
  • Домашні яйця
  • На краю промзони
  • Я і леді
  • Трамплін, любов і копчик
  • Тиха історія про велику любов
  • Новорічна казка за дуже знайомими мотивами
  • Бустеризація
  • Опасності нєт!
  • Злочин і кара
  • Ударений
  • Тероборона. Бекграунд бійця.
  • Стільчик у Львові
  • Хіть декомунізації
  • Постановка діагнозу
  • Сірожа і глухота
  • Потойбіччя уроків онлайн
  • Коти також люди
  • Львівські перці
  • Я і моя сваха
  • Синя чашка
  • Заводський брак
  • На рибу
  • Як я українізовував мочалку
  • Хлібороби і зємлєдєльци
  • Підозрюваний
  • Вечірня казка
  • Мокра земля
  • Дороги, які не обирають.
  • Мої діалекти
  • Практика ймовірності
  • Дуже здорове харчування
  • Чорноморський гарбуз
  • Найцінніше
  • Штєц
  • Я, юристи та Арчі
  • Злигодні перекладу
  • Реактивність
  • Мої спортсмени
  • Світлі будні ютуберів
  • Страсті за бібліотекою
  • Любов і голуби. І гроші
  • Горенько мені
  • Казкові плани на життя

    Старі люди кажуть, що діти є інструментами реалізації амбіцій власних батьків. На жаль, ця пошесть нас не оминула. Не встиг син народитися, а ми йому вже всеньке життя наперед понарозписували.

    Як він буде вчитися, в які секції ходить, в який інститут поступить і яку жінку вибере. Амбіції в нас з дружиною були різні, то ж доводилось раз провз раз хапати один одного за барки. Щоб у бою відстояти єдино правильне рішення.

    Син від сяючих перспектив і планів нещадно ганьбив пелюшки і уповав на бога. Бо на кого він ще міг надіятися з цими двома малахольними?

    Скаліченими до того ж радянською педагогічною освітою.

    Несподіваний рятунок для сина прийшов під час нашого важкого вибору, які мультики йому дивитися в три місяці. На очі новоспеченим батькам потрапив вірменський мультфільм про Кікоса. І попав точно в тему.

    Там головна героїня свого далеко ненародженого сина втопила в криниці. Дивно, але незважаючи на післяродову гарячку, ми вловили головний посил цієї казки. І трохи стишилися в питаннях облаштування подружнього життя власного тримісячного сина.

    Та от біда, після перегляду анімації до нас причепилася нав’язлива фраза-паразит: «Вай сінок, вай Кікос». І як тільки хтось з нас нахилявся до сина, то так і починав завивати на радощах - «Вай сінок, вай Кікос».

    Вода камінь точить і кількамісячні щогодинні повтори дали результат. Син з безвиході увірував, що він Кікос. І якось у сім місяців, втомившись нас слухати, на пароль «Вай сінок!» виразно відповів «Кіко!». Ми ошаліли від щастя. Дитя заговорило, скоро в школу!

    Мене, правда, трохи напружила ситуація. Не подумайте, що я маю щось проти вірмен. Абсолютно ні. Моє ставлення до людей залежить від їх ставлення до людей загалом і до мене зокрема. А зовсім не від їх національності. Разом з цим, визнаю - вірменин в моєму ліжку мене трохи схвилював.

    В результаті довелось пожертвувати раннім мовленням сина в угоду збереження його національної ідентичності. Перестали кікосить. І взагалі надалі обережніше підходили до прямого цитування казок. В яких інколи таке можна зустріти…

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.