Як я вмощувався на роботу
Під час пошуків роботи розбилась в друзки кришталева мрія стати письменником для Альони. Це так вакансія на Куражі називалась. І не питайте, що це за контора – сам до пуття не розібрав. Начебто також барахолка.
Просто мені ця посада так подобалася, що аж зуби зводило. Ви тільки вслухайтесь в цю мелодію – письменник для Альони. Ночами не спав, все думав, як буду для Альони оди писать. Та пісні з ораторіями.
Та ба. Права була Таліта Кум, ох права — але не встали планети, не склались обставини, карти не-не-не-не лягли. Альона так про мене і не дізналась. Натомість якась Анастасія з Куражу неймовірно делікатно мене послала. Призналась, що Кураж зрадив мені з якимось смм-менеджером (трясця його матері) і висловила непристойну впевненість, що я ще знайду свій проект. Отак свавільно я не став письменником.
Не став я і продавцем книг. Бо для цього треба мати хоч трохи підприємницького хисту. А чого нема, Сірожа, того нема. Стоять тепер новесенькі з видавництва чудові книжечки у куточку і ображаються. Носом крутять. Краще б ми в якому магазині стояли, чим у цього прости господи.
А тут на днях ще одна вакансія вигулькнула. Робота з документами. Я спітнів, бо двадцять п’ять років тільки те й робив, що документами совав. Одна біда – було написано, що треба мати презентабельний вигляд. Я бігом до дзеркала. Наче нічого. Як втянуть пузо і не дихать, можуть подумать, що людина.
Уточнив у коханої, а наскільки сильно я презентабельний? Мабуть не розчула, бо попросила одягти штани і не махать презентаціями. Й так голова болить.
Ладно, я все-таки ризикнув і подзвонив у компанію. Сказали, що в принципі можуть подивитися, але директор якусь дєвочку найшов і спочатку на неї гляне. Щиро порадів за директора, однак на свій рахунок сильно заскучав. Бо якщо вибирати між мною і дєвочкою, то я, здається, ще не настільки презентабельний. А сподіватися, що в Чорноморськ докотилась європейська толерантність, не виходило зовсім. Вибирають то в основному дівчаток.
І тут сталося чудо. Дєвочка, дай їй Боже здоров’я, захворіла. А мені запропонували у вигляді тесту вилизать документ сторінок на сорок. Що я і зробив, слиною захлинаючись. Мабуть вийшло не дуже погано, бо тепер уже вони ризикнули і взяли мене на роботу. Попробовать.
Наразі я щодня ходжу на роботу. І одна прикмета однозначно показує, що можу там і залишитись. Компанія відповідальна перед природою і підкормлює прикріплену за підприємством зграю стерилізованих собак. Які натхненно гавкають на всіх чужих. Окрім мене.
Виходить, що я вже свій для цих барбосів з мене ростом. А там дивись і людям сподобаюсь, підкормлювать почнуть…
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!