Мандибурка
(вклоняючись мамам, читаючим на ніч)
Хлопчик в дитинстві дуже любив «Казки Буковини». Тому, що вони були вкрай не схожі на ті казки, які він читав або слухав раніше. Світ дідичів, дідьків, ненів і фільварків, цісарів, жовнірів та інших невідомих слів зачаровував його уяву.
Не міг дочекатися, коли Мама нарешті вкладе спати маленького Братика. І, за декілька хвилин до втрати своєї свідомості від скаженої перевтоми, прочитає-простогне казочку з Буковини. А він дізнається нові слова.
Того вечора читалося «Про жінку, що виганяла чортів». Полилося ласкавими маминими вустами: «Жили колись в одному селі чоловік та жінка. Чоловік був тихий, добрий — такий, що й курці «добридень» скаже. А жінка йому дісталася така, як коса: коли говорила, то гейби косила. Чоловік аж підскакував від її язика».
Мамо, а гейби важко косити? Важко, синочок, дуже важко, слухай далі - косила спросоння Мама.
І знову пливла казка: «Чорти ледве дихають:
- До нас хтось кинув бабу, що з язиком, як праник. І нема з нею витримання: ми слово, вона - десять.
-Та це ж моя жінка! — похвалився чоловік».
Мамо, мамо! А в нашої баби язик тоже як пряник? Ото сам завтра в неї і спитаєш – просиналася від світлого образу свекрухи Мама. Слухай же далі!
«- Ти, чоловіче, думав, що мене чорти візьмуть, й оженишся з молодою, га? Ніколи на світі! Не позбудешся мене до гробової дошки!»
Мамо, мамо…А ти молода? О-о-о-о, синочок, я дуже молода – пригадувала крізь сон Мама, - така молода, що не один чорт мене не бере! Не перебивай, бо завтра в школу.
Хлопчик лякався школи і мовчки терпів до кінця. Аж поки з казкової царівни чортів не гнали: «Чоловік і жінка взяли мішок золота і вернулися додому газдувати».
Мама щасливо провалювалася в сон, а Хлопчик ще пів ночі обдумував мішок золота, який треба для якоїсь вати.
Вранці Мама з Братиком кудись повіялися, а Хлопчик опинився один на один з Татком. Татко був дуже сумовитим після вчорашніх непевних напоїв, тож Хлопчик надумав розважити його своїми новими буковинськими надбаннями:
- Папа, а пожариш мандибурку?
Татко перелякано захлинувся чаєм і пустив носом кілька шматочків бутерброду. Як житель Полісся він і уявити собі не міг, що це проста картопля. Відомі йому спільнокореневі з мандибуркою слова вухам дітей явно не призначалися. Хлопчик по дико висолопленим очам Татка поняв, що мандибурку жарить тільки Мама і не став наполягати. Поставив трохи простіше питання:
- Папа, а наша мама виганяє чортів?
Спітнілий Татко яскравим спалахом пригадав як учора Мама ретельно чистила його від нечистої сили і авторитетно заявив, що так. Дуже добре виганяє. Жодних чортів з мандибуркою не остається.
Вдоволений Хлопчик потеліпався до школи, де того дня дітки розповідали про своїх батьків. Оце повезло! Хлопчик насилу дочекався своєї черги, щоб урочисто і голосно на весь клас повідомити:
- Мій Папа робить водітєлєм, а Мама ганяє чортів!!!!
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!