Зміст
  • Сватання на Гаврилівці
  • Карасики
  • Люте купання
  • Любовний лицарський роман
  • Прослуховування
  • Хазяїн
  • Як жаба літала…
  • Авада Кедавра
  • Коти проти собак
  • Мої уроки російської мови
  • Театрал
  • Марчендайзер-шоу
  • Блохогінне
  • Морський бій
  • Крілики
  • Я і мій зоопарк
  • Перший холодець
  • Батьківські турботи
  • Перейменування
  • Зая
  • Я шукаю роботу
  • Правила дорожнього руху
  • Екологічна пісня
  • Пригоди котика Мікоша
  • Сільодочка
  • Морський етюд
  • Хрещенське диво
  • Майстер йога
  • Я, вогонь і відьма
  • Жах на крилах ночі
  • Карантин
  • Уроки української літератури.
  • Казкові плани на життя
  • Внутрімишечно
  • Свято осені
  • Ячмінь
  • Мандибурка
  • Коротка історія морської хвороби
  • Какулєни зранку
  • Вхід в метро
  • Домострой
  • Статеве дозрівання
  • Воротар села
  • Скидка
  • Ромашковий чай
  • Любов і видра
  • Кілька в томаті
  • Хорор
  • Чикачка
  • Цар Салтан
  • Пізанська вежа
  • Мурзік і Гулічка
  • Печера кохання
  • Алергія і коронавірус
  • Справедливість
  • Курка з удочкою
  • Зірка барахолки
  • Доктор філософії
  • Няньки і собака Пірат
  • Морські делікатеси
  • Огірки і коти
  • Як я вмощувався на роботу
  • Життя vs анекдот
  • Ковбой
  • Правда та кривда
  • Мої конкуренти
  • Батьківські збори
  • Дитячий спогад або мами мене зрозуміють….
  • Складності входу і виходу
  • Порода
  • Гарний день
  • Мрія
  • Замок на роті
  • Чорноморські сценки
  • Знайомство з грибами
  • Бета-рідер нещасний
  • Колискова
  • Як правильно рὸжиться
  • А я котик, в мене лапки…
  • Як я був конем...
  • Відьомське коло
  • Як я рожав
  • Накарачки
  • Ангел і потяг
  • Щмас
  • Роздягальня
  • Волейбол
  • На кукан
  • Укушений
  • Ностальжі або трохи з життя молодих коней.
  • Чайна церемонія
  • ПЛР і я
  • Мовчання стоматолога
  • Як мене переїхала машина
  • Побачити за вікном
  • Домашні яйця
  • На краю промзони
  • Я і леді
  • Трамплін, любов і копчик
  • Тиха історія про велику любов
  • Новорічна казка за дуже знайомими мотивами
  • Бустеризація
  • Опасності нєт!
  • Злочин і кара
  • Ударений
  • Тероборона. Бекграунд бійця.
  • Стільчик у Львові
  • Хіть декомунізації
  • Постановка діагнозу
  • Сірожа і глухота
  • Потойбіччя уроків онлайн
  • Коти також люди
  • Львівські перці
  • Я і моя сваха
  • Синя чашка
  • Заводський брак
  • На рибу
  • Як я українізовував мочалку
  • Хлібороби і зємлєдєльци
  • Підозрюваний
  • Вечірня казка
  • Мокра земля
  • Дороги, які не обирають.
  • Мої діалекти
  • Практика ймовірності
  • Дуже здорове харчування
  • Чорноморський гарбуз
  • Найцінніше
  • Штєц
  • Я, юристи та Арчі
  • Злигодні перекладу
  • Реактивність
  • Мої спортсмени
  • Світлі будні ютуберів
  • Страсті за бібліотекою
  • Любов і голуби. І гроші
  • Горенько мені
  • Курка з удочкою

    (про високе мистецтво рибалки)

    Хлопцю нізащо і ніяк не можна розповідати обраній дівчині про своє дитинство. Адже потім підуть діти. Не встигнеш схаменутися, як безсмертне запитання Павла Глазового «ну яке ж ти стерво, в кого ти вдалося» стане риторичним. Бо зразу стане дуже ясно в кого.

    Колись у військовому містечку жило собі двійко хлопчиків на другому поверсі. Саша і Сірожа. І ось одного сонячного, літнього дня зібралися хлопчаки на рибалку. Спорядили удочку, накопали черв'яків. Саша збирав бутерброд, а Сірожа виглянув на балкон. Чи не буде дощу?

    Дощем не пахло, зате Сірожа видивився курку, яку нечиста сила виперла на подвір'я перед будинком. І тут Сірожу осяяло! А давай на удочку курку зловим! Погодьтесь, це була геніальна ідея, яка привертала людство своєю оригінальністю. Сашко аж підплигнув від захвату. Як тільки він сам до цього не додумався. А давай!

    Схопив удочку, нап’яв на гачка найжирнішого черв'яка (той тільки кавкнув) і прожогом на балкон. Закинули снасть та й застигли в очікуванні. Чи ж клюне?

    Якщо ви до цього не знали, то знайте — курки прекрасно клюють на черв'яка. Правда, домашня птаха злякано смикнулась, як він ляпнувся об землю, але придивившись, боком, боком та й ковтнула наживку. Не задумуючись.

    Сірожа майстерно підсік пернату, зачепив гачком за її горлянку і потягнув нещасну на себе. Може, якби курка одразу рвонула подвір'ям, то обірвалася б і побоїв не було. Але вредна курка припухла від такого незвичайного черв’яка і подалась в небеса.

    За мить вона вже метушилась навколо балкона як божевільний повітряний змій. То вішаючись на ліску, то спурхуючи догори. Скоро на цей ґвалт мали прибігти сусіди. Тож Сірожа догадався рвонути з удочкою в кімнату, щоб тим самим затягти курку на балкон. Де Сашко і мав її вспокоїти.

    План не спрацював, бо ошаліла птаха з розгону зарядила Сашкові крилами та пазурами по мордяці. Після чого прожогом влетіла в кімнату, куди, виходить, тягнув її Сірожа.

    Почався апокаліпсис. Курка крилами, лапами та ліскою з горла почала вихором змітати все підряд в кімнаті. Сірожа з переляку випустив удочку і кинувся разом із Сашком ловити божевільну. Організована погоня остаточно зіпсувала ситуацію. Курка припинила стримувати емоції та почала їх густо розплескувати по маршруту хаотичного руху. Тобто по столі, по ліжку, по стінах. Дісталося також і люстрі, і обом гонителям.

    Батько хлопчиків, бувалий прапорщик Радянської Армії, вертався за чимось додому. І йому дуже повезло. Бо коли він добрався до дверей своєї квартири, до цих же дверей, але з внутрішньої сторони, вже мчала курка. Науково матюкаючись - відбулась синхронізація їх тіл в просторі. Тож коли він безтурботно відчинив двері, звідтіля вилетіла курка з удочкою. З удочкою, Карл!

    Курка змахнула крилом з остовпілого прапорщика форменого кашкета, а удочка тим часом зачепилась вудилищем за дверний стояк. Пташка смикнулася із останніх сил, від чого ліска тільки пенькнула. Змокріла курка гепнулась між перилами на перший поверх. Затим, спотикаючись, на одній лапі та спираючись на вціліле крило, поковиляла термінатором на вулицю.

    Неосудний прапорщик насилу втримав свої емоції. Підібрав вудилище і навшпиньках пройшов коридором. Сторожко заглянув в кімнату, посередині якої вилупилися Саша і Сірожа. В курячому пір’ї та з розбитою вазою в руках. А ми на рибалку йдем!

    Люблячий татко провів довгим поглядом по зруйнованій кімнаті. Не відриваючи очей від курячих емоцій на серванті, мовчки, коліном, переламав вудилище на дві частини. Це щоб обом порівно було. Кивнув головою:

    - Ага… Канєшно… А чого нє…От тільки навчу вас, падлюк, рибу ловить…

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.