Другі Оповідки

Спроба літературного огляду інтернет-джерел.

На інтелігентне питання «що зараз читаєш?» відповідаю не задумуючись – блохогінну літературу. Недавно захопився. Це коли в мене Нон сильно зачесався. Дружина тоді його помацала, роздивилась і бог його зна. Може блощиці? Давай, може, капнем на загривок. Ану, узнай у гугля, що до чого?

Я бігом в глибини народної творчості форумів і відгуків. Припав до джерел мудрості. А там – раз, і всі до кінця відповіді в галузі котів, блощиць і крапель. Прямо тобі на тарілочці та на будь-який смак.

Одразу зігріло душу, що ми не самотні в своєму нещасті. Як написала одна панна – «ніколи не забуду той прекрасний літній ранок, коли прокинулась з чоловіком в ліжку, переповненому блощицями».

Тож багато людей ощадливо цікавляться «чим на сьогодні можна ефективно вигнати бліх з котяк і не продати власні нирки в оплату лікування?». При цьому нещасні готові «розглянути всі варіанти, окрім садистських і відверто тупих».

Легкий серпанок садизму згадується не просто так. Виявляється, досвідчені спеціалісти на поставлене питання в першу чергу філософські зауважують, що «є багато хвороб, яких лікують сокирою», нарікають на те, що «оброблювали кота кілька раз і як мертвому припадки» та на цій підставі роблять висновок, що «дешевше усипити, аніж боротися з блощицями».

Звідки ж береться ця напасть на улюбленцях? У цьому питанні є різні та вкрай цікаві думки.

Одні переконані, що «яйця гадів ми легко можемо принести додому на ногах», при чому сповіщають, що «в нашому місті на деяких вулицях блохи кусають людей за щиколотки», а «блохи в цьому році щось із чимось – жирні коні скакові!».

Інші грішать на те, що «ми живемо в приватному секторі, але кішка (довгорунна дворянка) на вулицю не ходить, а біда в тому, що її заїдають блощиці». В класичному українському селі на Одещині у котів взагалі без варіантів – «їх або блохи живцем з’їдять, або брат трактором передавить». У являєте собі долю «шести кішок в селі, які живуть всі гамузом та непередбачувано для господині рухаються хатою і навколишнім середовищем»?

Небезпідставно звинувачуються підвали, в яких розмножуються блохи «плюс від сусіда часто смердить котячою мочою, вибачте на слові, хоча ніколи не чули через стіну чого-небудь живого там».

А одна панянка взагалі переконана, що «блохи можуть з’явитися через нерви, у дітей же, наприклад, бувають воші на нервовому грунті!».

Знайшлася навіть досвідчена дослідниця, яка «схильна думати про блохи, тому що знайшла характерний слід від блохи». Ось як предмет ґрунтовно вивчається!

Незалежно від причин появи згаданих паскуд, всі котолюби одностайно згідні з тим, що «мій кіт хворобливо реагує на бліх, починає чухатися і з’являються болячки». Взагалі є такі тендітні кицьки, що «перший-ліпший косяк – і вона починає облазити, проносить і втрачає апетит!».

Найстрашніше для мене видалося спостереження, що «через тиждень невроз доганяє господаря хвостатого вихованця, коли самому починає хотітись чухатися».

А як же дізнатися про наявність бліх? «А ви подивіться по всій довжині хребта, загляньте під хвіст, розсуньте шерсть…» Не переживайте, «кішка навряд чи буде заламувати лапки!». Інша справа, коли панянка «вичитала сьогодні – як виявити блохи в кота. Намочити ванну водою і потрясти над нею кота. Може висипатися пару блощиць або їх яйця – червоні точки. Якось так!». Правда, досвідчені люди панянку поправили. Написали, що «червоні точки – то блошині какі». Ну, не знаю. На мій погляд, при такій методі там не тільки блошині можна буде збирати…

Але якщо вже блохи в наявності, то більшість таки однозначно рекомендує краплі на загривок. І тут «цікавить питання – блохи подохнуть чи почнуть утікати з тварини?». Коротко принцип роботи крапель такий: «це масляниста рідина протягом двох діб розпливається шкірою тварини, не всмоктуючись в кров, і блохи, намагаючись вп'ястися в шкіру, біжать геть від жаху або ж гинуть на місці». Окремі дослідники запевняють, що «заражена блоха, після укусу, зригує вміст свого шлунку в ранку». Боюсь собі уявити, як вони це побачили.

Зрозуміло одне – треба конче добратися до шкіри котеська. Однак тут можуть виникнути ускладнення, бо як написала одна пані «в мене дуже мохната киця. Дуже». Їй тут же порадили «чисто логічно треба збрити шерсть, раз зовсім нічим не виводяться, а потім обробити засобом від бліх». Однак радника зразу затюкали - «Тільки що – так одразу брити, цікаво звідки народ цього набрався?», «Панове, ви звірі, панове!».

Усвідомив, що краплі треба наносити дуже обережно. Інакше можлива ситуація, коли «помагала мені мати і нам на пальці потрапили дуууже маленькі крапельки цього розчину. Одразу ж ми відчули паскудний присмак на язику, стало дуже не по собі, в мене заболіло серце, розболілась голова».

Разом з цим в більшості випадків засіб «підходить за ціною і ефектом. Кіт від запаху трохи дуріє. Якщо злиже, то ллються шмарклі дуже (про блювання сказати не можу, адже кіт вуличний)». А таки злизують, бо «хоч у котячих язик довгий, вони тільки маківку помити ним не можуть, але там вони миють лапами».

Але не бійтеся, дивна поведінка є нормальним явищем, про що свідчать численні очевидці – «після обробки кіт робиться тихим, загальмованим трохи», «сама кішка почала хаотично в паніці бігати квартирою і часто чухатися, також під час стрибків помічена легка дезорієнтація», «кішка чухалася моторошно, мавпи в зоопарку так не чухаються», «моя Сонька вчора плямкала цілий вечір, ходила вся запаморочена. Видно язик онімів. Краплі токсичні, кішки від них часто дохнуть».

Звичайно, бувають і побічні реакції на засіб. «Через 9-12 місяців блохи до нього звикають. Шукаємо нове. Останнім часом це стандартна практика: котярник їде за кордон і привозить тамтешнє, для місцевих бліх незвичне». Як не подіє, то «купили більш дороге і накапали. Тепер і блохи є, і така короста, і алергія». Але пам’ятайте, «розвал печінки це ознака алкоголізму і/або некомпетенції продавця зоомагазину». І майте на увазі, якщо «блохи залишилися і кусаються, при чому тільки мене», то це означає, що «краплі подіяли, раз блохи на Вас перейшли».

До речі, не забувайте, що «добре, що знайшли гребінь-нержавійку, якраз для підшерстку, допомагає вичесати яйця і потім вилуплений молодняк». А то бувають такі горе-спеціалісти, знаєте, «яйця не вичісували, тільки ліки капали» і жаліються потім.

Багато ще питають про ошийник як альтернативу краплям, але «ошийник, крім того, що смердить страшно, нічим не допомагає». І крім того «що стосується моїх котів, то я ніколи не буду мучити їх ошийниками, оскільки я сама не хочу ходити в ошийнику постійно, спати з ним і так далі. Навіщо ж мені прирікати на це тваринку…». Тут краще і не скажеш!

Якщо вже говорити про альтернативу, то справжні естети переконані, що «ефективно видаляти бліх пальчиками: чік, чік, чік. А як кішечкам ця процедура подобається! М-м-м-м».

І наостанок феноменальна фраза.

«Ввечері буду купати кота. До речі, він кому-небудь треба?!!»