Побачити за вікном
Катерина Миколавна розписала життя для доці Олі ще до її народження. Ольга вже в животі могла сміло не переживать в що одягатися, куди поступать і за кого виходить заміж. Мама лучче знає. Постаралась.
Чоловік Катерини Миколавни викладав філософію, шанував ідеаліста Гегеля і питаннями виховання не переймався. Від слова зовсім. З матеріального в цьому бентежному світі він змайстрував тільки свою доню і то не можна сказати, що власноруч.
Нещасне дитя мовчки зносило всякі секції, літні городи та платтячка в горошок. Не опиралась, а терпляче чекала на дату звільнення за віком. Тобто була розумною дівчинкою. На відміну від Катерини Миколавни, яка зірок з неба не хапала, а хіба тільки філософів.
Та й той, сволоч, через двадцять років подружнього, прости господи, життя подав на развод. Через, цитата, «повну неспроможність спільного проживання зі вказаною особою, внаслідок кричущої та неподоланної невідповідності інтелектуальних рівнів розвитку наших «Я».
Катерина Миколавна моторошно та мученицьки довго читала причину розставання і наших «Я». А потім таки спиталась в Олі. Доню, а що цей гад пише? Га? Ніяк не пойму…Оля була розумною дівчинкою і з ледь-ледь відчутними нотками зловтіхи, переклала текст на людську мову. Цей гад пише, мамо, що ти дура.
Катерина Миколавна виставила філософа з хати в чому того мати народила. Плюс томик Гегеля в руках. Сама ж розробила цикл лекцій на тему «Всі мужики сволочі». З наочними прикладами із життя.
Жаль, не встигла прочитати доці, бо та дозріла і привела в хату якесь нещастя по комп’ютерам. Ото вилупиться в того екрана і клацає цілісінький день. Нє, щоб коври вибить або мамою назвать. А то тільки Чуєте і Чуєте обзивається…
Молодята прожили з Катериною Миколавною якихось пару місяців. Ще навіть не навчились до ладу заправлять постіль і поливать вазони, а вже втекли. Представляєте, цей комп’ютерний малахольний з переляку за свою жисть купив квартиру.
З півроку Миколавна переконано ждала, що приповзуть коліньми назад. До мами. Геть вилетіло з голови як сама бігла з маминої хати світ за очі.
Однак потім по телефону зрозуміла, що в доці постійно підозріло радісний голос. Комп’ютерне чепирадло взагалі не озивалось. Зітхнула. Треба було їхать інспєктіровать умови проживання дитини.
Це ж треба! Катерину Миколавну в коридорі сучасної квартири зятя огорнула незрозуміла млявість. Як ото, вибачте, собаку на чужій території. Але зібралась, згорнула губи вузликом і прошвирнулась кімнатами.
Чашка на кухні стояла, звичайно, неправильно. Але бог з нею, промовчала, видно млявість далась взнаки. Та й взагалі причепиться не було за що. Тільки й того, що підійшла до вікна з виглядом на промзону і зауважила, що воно бруднувате. Нічого їй не видно.
Зять здивовано припіднявся в кріслі і нажахано простогнав:
- Катерина Миколавна, господи, а що це Ви там хочете бачить?!!!
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!