Другі Оповідки

Бюрократична система продовжує шалено відбиватися від онлайн-систем як загрози свого існування. Оскільки з цифрою не домовишся, то доводиться лупцювати законослухняних громадян. І тут, треба сказати дуже вчасно, чорти принесли короновірус. Крючкодери миттю відчули, що з’явилась ще одна нагода для витонченого знущання. Що називається, для душі.

Відтак ЦНАПи урочисто закрились, за їх словами, на карантин. До речі, весь час думав, що на карантин закривають осіб з підозрою на захворювання. Невже пошесть всі ці ЦНАПи одномоментно викосила? Чи там є обґрунтована підозра на якісь інші хвороби?

А мені тут припекло змінити реєстрацію місця проживання. Точніше привести у відповідність з реальним станом речей. Бо постійно проживаю у Чорноморську, а зареєстрований у Києві. Досить незручно з усією цією катавасією з отриманням послуг від коханої держави. Та й просто дивна ситуація. Так і дивись, що в якийсь карантин втрапиш безхатченком.

Підстави для такого відважного кроку залізобетонні. Дружина має у власності житло, де й реально проживаємо. Тож перешкод не бачив. Ага.

Подзвонив у ЦНАП. Сказали, що на карантині. Працюють тільки у невідкладних випадках. Поцікавився що це. Сказали, що наприклад смерть.

Мені не підійшло. Попросив, щоб вважали мій випадок невідкладним, хай навіть я ще не мертвий. Пригрозив, що не будуть знати, де я реально в ізоляції кашляю – тут чи в Києві.

Плюнули й сказали приходити з документами, їх копіями і власником житла під двері ЦНАПу. Перелік документів стандартний – паспорт, код, квитанція про збір (аякже) плюс військовий квиток. Здуру спитав до чого квиток, якщо я не військовозобов’язаний (за станом здоров’я). Сказали, що так положено і додали, що військкомат і відповідну довідку має дати. Запитав, що якщо не зареєструють, то що, знов виписуватися з військкомату? І ще, люди без ніг також військові квитки тягнуть? Не знаєм, так положено, дзвоніть у військкомат.

Відчув, що це типова сваволя але у військкомат подзвонив. З’ясував, що військкомат на карантині і відділ «учота» не працює. Війна? Нє, не чули.

Вирішив спробувати переконати цнапівців без дикої довідки з військкомату, що я знятий з обліку - відповідна позначка у військовому квитку таки є. Тим більше, що залишився при своїй думці, що спочатку має бути реєстрація місця проживання, а потім взяття на облік у військкоматі.

Справжню вишуканість бюрократичного знущання відчув при спробі зробити копію документів. ЦНАП вимагає принести копії всіх документів, але зробити їх в місті ніде – всі копіювальні заклади закриті у зв’язку з карантином! Відчуваєте елегантність підходу? Витратив годину, щоб знайти одну(!) працюючу в Чорноморську точку з послугами копіювання (де не скажу, бо «закриють» безголові ревнителі закону і порядку). Попрощався з 24 гривнями і тісно поспілкувався з людьми (одна точка на місто!). Під час епідемії якраз те, що доктор прописав…

Наостанок мені запропонували заповнити необхідні заяви вдома (не по ЦНАПу ж заразу розносити!) і прийти з ними завтра. До дверей. Бо вони документи у відділ реєстрації носять до пів десятого. Це і збираюся зробити в умовах карантину. Не звикати.

Що маю сказати на завершення? ЦНАПи не винні. Працівники й так пішли мені назустріч. Могли взагалі послати, що в них карантин. Але питання до високої влади. Де обіцяна держава у смартфоні? Скільки можна збирати віруси на паперах і безкінечних копіях?

Я міг би все зробити онлайн за допомогою цифрового підпису і навіть штамп у паспорті про реєстрацію місця проживання вже можна замінити на щось більш людське. Але про що я? Де я?

Натомість пів дня носився підкарантинним містом, безпосередньо контактуючи з масою людей, і на цьому не зупиняюсь. Бувайте здорові і без зайвої потреби не виходьте з дому! До завтра!

П.С. Мене також втішили, що повідомлення про зняття мене з реєстрації відправлять до Києва поштою рекомендованим листом, але чи він дійде - невідомо. А що ви хотіли? Диджіталізація! Могли взагалі собачими упряжками добиратися, чи там підводами…