Раз крок, два крок, три копитце — На четвертий смерть іскриться.

Сінді швидко повернула собі контроль і силу й пішла за мною, доки її не накрили власні пориви. Вона досі була неповною та часто голодною. Вона пробувала носити із собою їжу, але з’їдала більше, ніж могла понести, тому проводила час біля складу, поглинаючи припаси заради власного дорослішання і лякаючи тих, хто мав стежити за запасами. Якби вона не була такою впізнаваною, її б, мабуть, і прогнали, навіть попри те, що тепер у нас обох було по одній голові, а не одна двоголова істота.

Щоб відплатити за те, що наше стадо споживало, ми з Даст, Неон, Сандрою та я працювали в полях, доглядаючи врожай і м’яко підштовхуючи його магією до швидшого відновлення втраченого, яке Сінді поглинала.

Хоуп не мав земної магії, тож проводив час із єдинорогами, вчачи їх користуватися магією краще — і виявився дуже здібним учителем. Він був терплячий, добрий і завжди знаходив спосіб пояснити кроки так, щоб учень зрештою зрозумів. Їхня вдячність була для нього важливою, і було приємно бачити, як він розквітає.

Сандра та Хоуп поступово звикали до ролі батьків. Та частина Сінді, що впізнавала їх як матір і батька, лише зміцнювалася, коли вона дорослішала. Багато днів починалися з міцних обіймів від неї та закінчувалися поцілунками «на добраніч» і пошепки сказаними «Люблю тебе, мамо» та «Люблю тебе, тату». Попри те, що ми були по-своєму «одружені», Сінді не бачила нічого дивного в тому, щоб сприймати мене як сексуальний об’єкт, а до Сандри ставитися платонічно. Її обійми та пригортування до мене явно мали більш чуттєві нотки, і вона запевняла, що скоро стане достатньо дорослою.

Я спитала Сандру, поки ми працювали в полі:

- Тебе не бентежить? Я маю на увазі — Сінді. Те, як вона ставиться до нас по-різному?

Сандра трохи похитала головою.

- Це дивно, як і все інше в ній, якщо чесно. Вона й раніше не дуже хотіла мене… ну, окремо від тебе, тож, мабуть, мало що змінилось. Крім того… Вона ж моя дитина. Було б значно дивніше, якби я мала до неї такі думки. - Вона зиркнула на мене. - А от дивніше те, що моя дитина хоче обламати мого теоретичного чоловіка… чи дружину. К чорту, останнім часом усе надто складно.

Неон визирнула з кукурудзи:

- То виходить, я тут лишилася позаду. З того, що я чула, більшість стада вже зайнялася розмноженням. Я не хочу пасти задніх, навіть за Даст Кікер. Останньою бути — не мій стиль.

Даст Кікер пирхнула з двох рядів далі — її слух ставав особливо гострим, коли мова заходила про плітки про неї:

- Запізно. Я вже не остання.

Неон театрально задихнулася й обернулася до неї:

- Ти що?! КОЛИ?! Ти дозволила тому хлопцю забратися на тебе в тічку?

Даст оскалилася:

- Він не «хлопчик». Він чудова людина, яка зробила неймовірні речі. І він мій жеребець.

Сандра аж копитами плеснула:

- Це чудово! Чому ти нам не сказала?

Даст лише зиркнула на Неон і відповіла Сандрі й мені:

- Це не те, чим хочеться ділитися публічно. Я відчула поклик, ми це обговорили, як дорослі. Ми вирішили, що хочемо лоша — і зробили це. Він поводився як справжній джентльмен.

Неон вибухнула сміхом:

- Та ну! Розповідай подробиці!

Даст розлютилася й рушила на Неон:

- Отримай фіолетове око — тоді перестанеш!

Неон підняла копита:

- Гей! Ми вже не в дикому полі. Тут закони є. Наприклад — не бити нікого.

Я кивнула:

- Неон права, але й Даст теж права. Припини її зачіпати.

Я притягнула Даст до себе магією й обійняла її.

- Я дуже за вас рада. Ми допоможемо тобі, коли прийде час — і після. Ми ж стадо, так?

Даст трохи розслабилась і кивнула:

- Так… будь ласка. Я хочу все зробити правильно. Я хочу бути ідеальною матір’ю.

Сандра зітхнула:

- Ідеальних не буває. Але хорошою сім’єю ми будемо — і цього вистачить. - Вона всміхнулася нерівно. - Часи далекі від ідеалу, але вони стали хорошими.

Спогад смикнув мене:

- Сандра? А що щодо нашої дитини? Куди ти її поділа?

Сандра почервоніла:

- Я віддала її Крістал.

Щойно вона це сказала, Крістал з’явилася у спалаху світла зі сподіванням у погляді. Це вже зайшло надто далеко. Я обережно поставила Даст, підхопила Крістал магією та підняла перед собою. Та схлипнула від несподіванки.

- Крістал, ти мене кохаєш?

Крістал миттю почервоніла:

- Я… так? - Вона безпорадно дригала копитами. - Ти сердишся?

Я розвернула її до всіх:

- Ти знаєш, що я тепер у стаді?

Крістал знітилася:

- Це ти так натякаєш, що для мене тут нема місця?

Я відчула, як її серце зривається від страху — вона ледь не плакала.

- Ні. Я не для цього тебе підняла. Я хочу сказати, що шлях до мене тепер проходить через усіх тут. Включно з Хоупом і Сінді.

Неон підійшла ближче й роздивилася Крістал:

- Не бачила такої поні, як ти. Ти одна така?

Крістал усміхнулася:

- Єдина з тих, кого бачила. Я — Крістал. Доволі прямо.

Неон підняла копито:

- Я — Неон. Теж прямо.

Вони чиркнули копитами, і я поставила Крістал на землю.

Сандра прочистила горло:

- Вибач, що відволікаю, але… де моє яйце, Крістал? Воно ж у порядку?

Крістал швидко кивнула:

- У моєму гніздечку. Я сплю біля нього, щоб гріти. Воно в нормі. Іноді навіть відчуваю, як щось рухається всередині.

Обличчя Сандри засяяло радістю, а потім — легким докором.

- Можна… побачити?

Крістал нахилила голову:

- Звісно. Це ж твоє яйце — я просто… як би це… сиділа-яйце-доглядала.

Вона зникла — і повернулася за секунду, сидячи з яйцем між ногами.

- Ось.

Сандра швидко підійшла й ніжно притулилася до яйця, обнюхуючи його й заплющивши очі.

- Боже мій… Воно… воно пахне моєю дитиною.

Вона обережно забрала яйце від Кристал і притиснула до себе, повністю занурившись у свої відчуття. Гадаю, вона ніби знову на ньому «зациклилась».

Я простягла копито та лагідно погладила Кристал по гриві й вушках.

- Дякую, що доглядала за нашим першим лошам. Ти не була зобов’язана, але зробила це — як справжня подруга.

Кристал вказала на мій живіт трохи нижче:

- Я… сподіваюся, більше ніж просто подруга?

Я глянула туди — на ту дитину, яку Кристал вклала в мене, і яка майже стала Сінді. Скоро я точно почну «показувати». У мене не було переваги у вигляді відкладання яєць, щоб полегшити процес.

- Тобі треба поговорити з усіма. Подружитися.

Неон підкралася позаду Кристал і перекинула передню ногу через її плечі.

- Ти виглядаєш як мила кобилка. Гадаю, ми можемо непогано розважитися разом.

Сандра махнула копитом, не відводячи погляду від яйця:

- У мене ти вже отримала голос довіри, Кристал. Ти — єдина причина, чому ми взагалі дісталися сюди, навіть якщо багато хто про це не знає чи забув.

Даст Кікер поглянула на мене:

- Я її не знаю. Можеш розповісти про неї, про ваші взаємини?

Я злегка підштовхнула Даст до Кристал:

- А чому б не запитати її саму?

Кристал нервово всміхнулася:

- Привіт. Я Кристал, це ти вже знаєш. Колись я правила величезним стадом феральних поні та навчила їх вирощувати врожай замість того, щоб полювати на людей. Моє стадо стало основою для всіх американських поні. Я працювала разом з ними — Сандрою, Вільямом та Даском Хоупом. Ми принесли мир і стабільність. Це було важко, але ми впоралися, і я пишаюся, що була частиною цього.

Даст схилила голову то в один, то в інший бік:

- Серйозно? Чому ж тобі не надають королівських почестей? Де ти взагалі живеш?

Кристал махнула копитом убік за місто:

- Я все ще живу в печерах старого стада… Зараз там тихо. Я там одна.

Даст сердито вдарила копитом землю:

- Неприпустимо!

Вона різко повернулася до мене.

- Забираємо її з собою. Навіть якщо вона не вступить у стадо — у будівлі вдосталь місця. Вона національна героїня, її треба так і ставитись.

Я кивнула:

- Згодна. Кристал, підеш із нами?

Кристал широко всміхнулася, а потім вираз став більш стриманим:

- З радістю. Дозвольте зібрати речі.

Вона зникла у спалаху.

Неон глянула на мене:

- Як думаєш, вона буде “гратися”?

Я чудово розуміла, що вона має на увазі.

- Питай у неї, чемно. Якщо зненацька — вона просто злякається. Вона ідентифікує себе чоловіком у сексуальному плані, хоч і приймає жіноче тіло.

Неон фиркнула:

- Вона очевидно кобила, і досить гарна! Ти бачила той круп? Мм. І як переливається її шерсть… Я б хотіла притиснути її і показати, яку мелодію я можу зробити з її горла, коли вона співатиме від задоволення.

Вона не помітила спалаху позаду. Кристал стала темно-червоною — вона чула надто багато. Неон побачила її розгубленість і озирнулася. Вони зустрілися поглядами, після чого Неон знизала плечима:

- Я не забираю своїх слів назад.

Вона піднялася на задні ноги, розкинувши передні:

- Дай мені шанс — і покажу тобі чудовий час, як сестрам по стаду.

Кристал невпевнено кивнула, ще дужче ніяковіючи під поглядами інших.

Я вказала на Неон:

- Вона може бути гучною, але чесною. Немає нічого соромного в тому, щоб гратися з членами стада.

Кристал стала ще червонішою й майже розчинилася в землі. Я м’яко погладила її по гарячих щоках.

- Я знаю, що ти зараз відчуваєш. Але ми є тими, ким ми є. Спробуй. Якщо не сподобається — принаймні знатимеш.

Вона щось прошепотіла, але так тихо, що я не могла розчути. Тож я змінила тактику.

~Кристал, ти мене чуєш, так?~

Кристал підвела на мене очі, але не відповіла.

~Ти чудова поні. Ніхто не думатиме про тебе гірше — ні якщо спробуєш, ні якщо тобі сподобається, ні якщо не сподобається. Роби те, що хочеш ти. Неон зробила пропозицію — приймай чи відмовляйся, тому що хочеш або не хочеш. Ніхто з нас не засудить. І я думаю, тобі може дуже сподобатися.~

Кристал повільно, тремтячим жестом кивнула. Потім підвелася, зробила глибокий вдих. В її шерсті повернулася частина звичного кольору.

- Я… подумаю над твоєю пропозицією. Я стільки часу витрачала на те, щоб відбиватися від збуджених фералів, які хотіли лише вгамувати біль у яйцях, запихнувши себе в першу-ліпшу кобилу, що стояла достатньо нерухомо. Я… робила це лише один раз у вигляді поні — і то з Вільямом.

Неон притулилася до неї боком:

- Ну я не феральна. Я просто вважаю тебе чортово привабливою. А якщо ти хочеш приєднатися до нашого стада, то ти — чесна здобич.

Можливо, з цього вийде хороша дружба. Принаймні це хоч трохи відволіче Неон від того, щоб дошкуляти Даст Кікер — принаймні, я на це сподівалася.