Коли кличе війна.
Ми провели решту тижня, наполегливо відпрацьовуючи вміння. Даск взяв на себе провід. Хоч ми всі були достатньо могутні, його чистокровна єдинорожа натура виявилася найбільш придатною саме для цієї справи, та ми досить швидко почали його наслідувати. Ми навчилися акуратно штовхати проти «сутності» Сінді — тієї самої суті, що в собі містить дар — спрямовувати її то в одну, то в іншу сторону в моєму тілі, а потім відпускати, щоб вона поверталась на своє звичне місце.
- Це ніколи не перестає виглядати дивно, - трохи пожалілась вона. - Можемо вже припинити?
Даск задзижчав згодою.
- Думаю, так. Пора повідомити всіх інших, що відбувається.
Ми погодилися й незабаром опинилися перед офіцерами. Один із них, не та жінка і не наш поні-друг, нахилився вперед.
- Ми дуже сподівалися, що ви прийдете.
Сандра підняла брову.
- Чому б не покликати нас, якщо вже чекали?
- Ви, очевидно, над чимось працювали. Сподіваємося, це було важливо?
Даск випнувся трохи в груди.
- Дуже. Що сталося?
Вони показали карту Сполучених Штатів на мерехтливому проекторі й швидким рухом маркера виділили малий шматок посередині.
- Зусилля зі стабілізації — стабільні, якщо можна так висловитись. Ми не прогнозуємо більше великих проблем, які завадять нам відновити єдність країни, мінімізувати подальші втрати та розпочати повільний шлях до повного відновлення. У вияві, що ми мали передбачити, багато поні добровільно вступають до військ, і комбіновані підрозділи доволі ефективні на полі бою. Це — хороші новини, але не те, на чому ми хочемо, щоб ви зосередилися.
Сінді взяла під контроль одну руку й махнула нею в бік.
- То на чому ж ви хочете, щоб ми зосередилися?
Він обвів кружком Мексику.
- Ворожі агенти, про яких ми говорили раніше, не сиділи склавши руки. Вони захопили більшість Мексики, і наслідки для людського населення катастрофічні. Біженці йдуть через кордон, але це — найменша наша проблема. Те, що вигнало їх звідти, навряд чи зупиниться на кордоні. Це — війна, справжня війна. Не хаотична сутичка з диким загоном, а методичні бойові дії з організованим ворогом. Наші виробничі потужності близькі до нуля.
Він перепочив, бо розлогість викладу його виснажувала.
- Слава богу за американську індустрію гвинтівок. Боєприпасів та озброєння ще достатньо. Ми витратимо запаси, але встигнемо багато зробити. Тепер скажіть, що у вас є якийсь план, який може допомогти.
Я кивнув.
- Ми дізналися джерело «дару» й що робить деяких сильнішими за інших. Не буду навантажувати деталями, але ми вміємо маніпулювати ним на відстані, і якщо доберемося до їхнього лідера, зможемо витиснути джерело його сили.
Сміт підняв пухнасту брову.
- Добре, але між нами та ними стоять армії поні. Як ви плануєте до них наблизитися?
Сандра підняла копито.
- Ми можемо прикинутися зрадниками — принаймні створити видимість цього. Вони кинуться приводити нас до свого ватажка, якщо думатимуть, що можуть підкупити ще одного «S-класу», як Вілл.
Сміт фиркнув, потім прикрив морду копитом.
- Ненавиджу, коли так фиркаю, але правда лишається правдою. Ви практично йдете на самогубство. Щойно ви нападете або вони зрозуміють, що ви не щирі — вас порвуть на шматки. Можливо, ви нейтралізуєте їхнього лідера, але разом з ним і загинете.
Сінді крутнула головою.
- Не думаю. Я вірю, що це можливо. Шаблон поні — не агресивний. Ми можемо відвернути їх від насильства.
Жінка постукала ручкою по столу.
- У вас є ідея, яка не покладається на добру волю ворога?
Інший офіцер підняв палець.
- Ще є ядерний варіант.
- Грр… - пролунало кілька глухих бурчань і одинокий хрипкий фирк. - Ми навіть не знаємо, де їхній лідер, - відрубав офіцер. - І я не збираюся зрівнювати з землею весь континент у надії, що пощастить, перш ніж якийсь інший відчайдух відповість тим самим по всій Америці.
Раптом у повітрі спалахнуло світло — і з нього матеріалізувалася Крістал.
- Що за… - вона різко озирнулась і, побачивши на собі приціли кількох рушниць, підняла копита догори. - О, Боже, я здаюся!
Сінді стрепенулася.
- Я її викликала. Вона має ключ до запасного плану, якщо все піде шкереберть.
Стволи опустилися, і Крістал обережно опустилась назад на всі чотири, все ще трохи тремтячи.
- То… що відбувається?
Мене осяяло — або я так подумав.
- Гадаю, Сінді хоче, щоб ти навчила нас телепортуватися. Ми вирушаємо в саме серце ворожої території, і нам потрібен шлях відступу.
Крістал невпевнено кивнула.
- Ем, гаразд? А як? Я просто думаю про це — і воно трапляється.
Даск насупився, концентруючись, а потім вказав через кімнату:
- Можеш телепортуватися туди й назад у межах видимості?
Крістал зробила повільний вдих, заспокоюючи серце, і відновила контроль над собою, перш ніж поп! — миттєво перемістилася на інший бік приміщення, потім поп! — назад.
- Та-да!
Даск нахмурився ще сильніше.
- Це неймовірно складна техніка. Тобі страшенно пощастило з природними здібностями. Можеш повторити?
Я налаштував свої чуття й побачив потік сили, як Крістал знову виконала трюк, — зачарований тонкими завихреннями й візерунками, що утворювали чари телепорту. Це було складно… і водночас витончено.
Сінді широко всміхнулася.
- Я бачу це! Вона перескакує крізь мій рідний світ.
- Рідний світ? - Сміт знову підняв брову майже до самої гриви.
Я закрив обличчя долонею.
- Познайомтесь із Сінді — однією з перших справді нелегальних інопланетян в історії.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!