Відкриття через науку.
Твайлайт тихо прочистила горло. Ми всі зібралися в її «військовій» кімнаті, з картою Еквестрії між нами. Нам не дозволили сідати на стільці, позначені для її заступників.
- Ви всі були дуже терплячими, і я рада сказати, що маю для вас кілька відповідей.
Коротка указка в її магічному полі вказала на дошку, але крейду вона не використала — замість цього створювала зображення силою думки.
- Контакт інфікованого й неінфікованого індивіда створює тимчасовий вплив «порожнечі», як її назвали. Масивне, щільне тіло створює сильну гравітацію, якої зазвичай немає у Всесвіті, що майже повністю порожній, і швидко притягує частину рідної енергії до нового носія.
Вона створила чібі-версію себе.
- Деякі індивіди мають сильніше притягання через рівень поляризації ма…
Фаст закотила копито:
- Не всі ми читаємо кожну книжку, яку тільки можна знайти.
Сандра похитала головою:
- Я хочу почути. Будь ласка, продовжуй.
Твайлайт усміхнулася Сандрі:
- Дякую. Як я казала, магія може створювати тягу, як магніт, і це підсумовується з гравітаційною силою тіла. Те, що мене спершу збило з пантелику — чому після «очищення» індивід більше не може притягувати цю енергію? Це суперечило очікуванням. Я ж досі маю магію. Я досі маю масу. Чому я не притягую нову енергію при контакті з порожнечею?
Відповідь — енергія все ще тут.
Вона постукала указкою по дошці, і зображення змінилося на розріз її тіла:
- Моє тіло тепер просякнуте цією «порожнечею», але вона випалена. Це як тонкий шар попелу, що ізолює мене від самої порожнечі, і ось ключ: створити такий шар навмисне для інфікованих можливо. І що важливо — цей шар можна зішкребти відповідним закляттям, якщо хтось захоче мати контакт з порожнечею знову.
Вона сяяла від гордості:
- Отже, я маю масу й магію, але через те, що я відокремлена від самої порожнечі, я не притягую її та не взаємодію з нею.
Сінді тихо постукала себе по підборіддю:
- Ми не повинні цього робити… дозволяти комусь поглинати іншу енергію. Кожна з них — це… це істоти, настільки, наскільки істоти існують у моєму світі. Я знаю, ми не… - вона опустила погляд. - Ми не дуже розвинені. Навіть це перебільшення. Ми ледь натяк на життя, ледь натяк на думку… але ви теж колись були такими. Ми могли б еволюціонувати, стати чимось великим. Неправильно поневолювати їх і послаблювати для нашої вигоди.
Твайлайт схилила голову:
- Боюся, я не розумію.
Я обійняв Сінді рукою:
- Двоє з нас колись були такою енергією. Сінді — і Карен.
Карен підніс голову й кивнув:
- Різні форми енергії, але так, ми обоє — уродженці тієї порожнечі, яким надали тіла, щоб ми могли відчути життя, кохання, справжню думку. - Він глянув на Неон, яка відвернулася з буркотінням.
Твайлайт переводила погляд між ними:
- Розумію… - потім різко зблідла. - Почекайте! З того, що розповідала Луна, ви обоє були… Ми тяжко нашкодили якійсь невинній істоті, щоб звільнити мене?
Карен підняв копито:
- Послабили, але не вбили. Воно не перебувало з тобою достатньо довго, щоб злитися або дізнатися хоч щось понад початкове, крім маленького спокусливого погляду, який, скоріше за все, був для нього плутаниною.
Твайлайт сіла з видимим полегшенням:
- Я не хотіла… ну, тоді цю ідею можна викинути.
Найт фиркнула:
- Тобі не потрібно брати ще одне, навіть якби це нікому не шкодило, Твайлайт.
Твайлайт різко розправила крила у захисному жесті:
- Я просто хотіла переконатися, що це працює! Але якщо це завдає шкоди, то не варто…
Фаст хіхікнула:
- Тобі не потрібен привід, щоб побавитися, якщо ти за цим скучила.
Твайлайт спалахнула.
- Ой, ти така мила, коли ми про це говоримо.
Я нахилився ближче до Твайлайт:
- Тож ти можеш зробити нас не заразними?
Твайлайт похитала копитом:
- Частково. Я можу «підпалити» шар на ваших язиках і інших органах, що виробляють рідини, зробивши їх безпечними. Якщо ви поріжетесь, кров все одно буде небезпечною — уникнути цього неможливо без повного випалення, але це значно менш ймовірно, ніж інші випадковості. Це дозволить вам жити поруч із іншими куди безпечніше.
Неон, здається, лише зараз увімкнулася в розмову, нашорошила вуха:
- Це означає, що я знову можу бути принцесою?
Сінді насупилась:
- Не таким способом.
Карен простягнув до Неон копито:
- Я із задоволенням зроблю тебе принцесою.
Він раптово змахнув крилами та кинувся на неї. Неон пискнула та викинула язики, але Карен спритно пригнулася та відмахнулася від кількох своїми язиками. Вони зіткнулися, і він притиснув її до спини та прослизнув через неї.
- Досить ігор. Я ж казав, що заберу тебе. Ти моя кобила і моя принцеса.
Твайлайт вражено витріщилася на це, потім повернулася до мене:
- Це… нормально?
Я не був певен, що робити. За правилами стада «ні» означає «ні», але це виглядало як те, що їм двом потрібно владнати між собою. Сінді вмостилася поруч зі мною, очевидно, теж так вважаючи.
Неон гупнула копитом у груди Карена.
- Тоді чому ти став жеребцем? Ти міг бути кобилою. Чому ти мене ненавидиш? Я думала, ми були разом, а ти мене зрадив.
Карен торкнувся її носом до носа, але Неон скривилась і відвернулась.
- Я ніколи не переставав тебе любити, Неон. Я не обирав, яким буде це тіло. Воно саме таке, яким і повинно бути. - Він розправив крила. - Хіба воно не величне, навіть якщо це тіло жеребця?
Він ніжно притулився до неї, даючи їй відчути збудження, яке ми всі могли бачити.
- Це твоє. Це все твоє. Я хочу лише одну людину у світі, ту, яка володітиме другою половиною мого серця.
Між ними почала текти енергія, і Карен з Неон розбухали від неї, зростаючи.
- Будь моєю принцесою, і я завжди буду твоїм принцом.
Потік зачаровував Неон, вона вигиналася під ним, дихала важко, несамовито. Потім вона ніби зібралася з духом, стиснула зуби й ривком перекинула їх так, що опинилася зверху.
- Ти просто хочеш мене зламатити, набити мені утробу й тримати мене товстою та усміхненою.
Карен штовхнулася вгору, торкаючись сплющеного кінчика його члена своїми пелюстками.
- Сумніваюся, що я коли-небудь зможу тебе приборкати, моя дика принцесо, але чи буде це так погано, якби одного дня ми стали батьками? Можливо, маленькою кобилкою, щоб вона була схожа на тебе, з широко розплющеними від захоплення очима, тілом, щоб вирости та стати сильною.
Неон гаркнула:
- Я не готова! Я не хочу дітей. Я не хочу нічого з цього.
Карен обійняв Неон за плечі, його язики ковзали по її морді.
- Ми можемо рухатись у будь-якому темпі, якого ти хочеш. Ти моя принцеса.
Неон різко відсахнулася і вдарила себе по грудях.
- Авжеж! Чорт… - Вона обм’якла й трохи потерлась об нього. - Чому, ти не могла бути кобилою…
Карен перекотився разом із нею набік, і вони почали лагідно вилизувати й покусувати одне одного, досліджуючи обличчя язиками. Гарячкова пристрасть спала до ніжності, і вони виглядали трохи щасливішими. Я був цьому радий.
Твайлайт тихенько покхикала:
- Так… ну… коли будете готові, ми можемо починати.
Вони її не почули. Ми — почули.
Сандра зітхнула:
- Раз моя інша половина має… ну, свої плани, то мені, мабуть, варто повністю запечатати себе. Але вам краще лишити руки Вілла й Сінді вільними.
Твайлайт нахилила голову:
- Це не проблема. Але треба перевірити, чи може піт бути шляхом передачі. Було б неприємно, якби рукостискання з мокрими руками призводило до… ну, проблем.
Твайлайт використала нову магію, щоб зробити нас значно менш заразними, і отримала достатньо даних для нової книги — яку вона негайно написала. Вона сяяла від гордості, надсилаючи рукопис до Кантерлоту, у головну бібліотеку.
- Це вже два види магії, які я винайшла.
Спайк легенько підштовхнув її.
- Не зазнавайся, Твай.
- Я й не зазнаюсь, просто фіксую факт. А тепер, мабуть, ви всі хочете додому?
Крістал підійшла з невпевненою усмішкою:
- Перш ніж ми підемо… хтось тут знає, хто я, насправді?
Твайлайт глянула на неї.
- Ти кристальна поні, - сказала вона так, ніби відповідь очевидна.
Крістал кліпнула:
- Це так… але чи є щось більше?
Спайк кивнув:
- Більшість кристальних поні живе в Кристальній Імперії, на півночі.
Крістал повільно кивнула:
- Але що я? Що означає бути кристальною поні?
Твайлайт перегортала книги, поки не витягла тонкий томик.
- Чудове питання. Кристальні поні повністю зникли близько тисячі років, тож досліджень мало. Наскільки я розумію, вони стали кристальними через постійний вплив Кристального Серця, яке проганяє темряву й поширює добро та радість. Їхній настрій підсилює або погіршує настрій усієї землі.
Крістал повільно вдихнула й видихнула.
- Гаразд… - Вона взяла книгу в зуби й пішла, трохи невпевнена, але охоче дізнатись більше.
- Люба, ти вдома? - У кімнату зайшла біла єдиноріжка з темно-фіолетовою гривою та хвостом. Її капелюшок підскакував на кроках. - Ой, перепрошую, я не знала, що в тебе гості. - Вона оглядала нас із зацікавленням і здивуванням. - Не пригадую, щоб я знайомилася з вашими новими друзями.
Спайк підскочив і показав на Реріті:
- Це велична Реріті, модистка №1 у Понівілі… ні, будь-де!
Реріті кокетливо махнула копитом:
- О, Спайку, ти мене перехвалюєш. - Хоча я помітив, що вона не заперечила сказане.
- А хто ці чарівні, е-е, поні?
Твайлайт показала на кожного:
- Крістал, Вільям, Сінді, Сандра, Неон, Карен. Вони з іншого світу, і…
- З іншого світу?! - Реріті підняла копито до голови. - Ой лишенько. Вони й справді виглядають екзотично, але не настільки екзотично! Вітаю всіх. Сподіваюсь, вам тут подобається?
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!