Не забувай нас. (клоп)
Мейз трохи заворушилась.
- У тебе їх... два?
Даск набув нового забарвлення, коли його не дуже тонка дивність стала очевидною, тершись об кобилу.
- О, так. Ще одна причина, чому я просто обійняв.
Мейз відхилився від Даска та обернулась, перш ніж поцілувати його в носа.
- Ти хороший чоловік. Не забувай, не всі хочуть воювати. Бажаю удачі. Мені вже час..
Вона пішла, наші очі прослідкували за нею, поки двері не зачинилися. Даск повернув голову вперед і побачив Сандру перед собою.
- Ем, привіт?
Сандра посміхнулася.
- Ти був дуже ввічливий з цією кобилою.
Даск потерся за голову.
- Я не збирався просто так на неї стрибати. Вона була дуже сміливою, що взагалі прийшла до нас. Найменше, що я міг зробити, це не погіршити ситуацію.
Сандра грайливо провела хвостом внизу живота Даска, по його двом жердинам, та з легкою усмішкою промовивши:
- Це було дуже відповідально з твого боку.
Я думав щось сказати, але Сінді промовила подумки: ~Залишимо їх. Я думаю, це важливо~
Даск почервонів ще більше.
- Тобі... не слід цього робити, Сандро.
Сандра схилила перед, піднявши задню частину тіла.
- А чому б мені не показати себе члену нашого табуна? - промовила вона з викликом. - Невже майбутній батько моїх дітей побачить щось заборонене?
Даск облизав губи, його погляд прикипів до того, що демонструвала Сандра, коли її хвіст відсунувся вбік. Він підвівся на копита й наблизився, вдихаючи знайомий запах, перш ніж м’яко прикусити товстий хвіст. Стримуючи бажання діяти надто поспіхом, він лише ніжно пригладжував шерсть уздовж її спини, глибоко вдихаючи аромат, що наповнював повітря.
Знайшовши солодкий вхід до утроби, він ніжно доторкнувся до пухких губ, але з дедалі відчутним хвилюванням. Сандра вигнула спину й тихо прошипіла:
- Припини дражнити мене, ти ж знаєш, який ти грубіян.
Даск посміхнувся.
- Ти обрала мене, бо я не грубіян, тож тепер насолоджуйся поклонінням, якого заслуговуєш. - Він притиснув свою морду до її вологої щілини, глибше проникаючи язиком у неї, й жадібно вбираючи її соки. Він щось сказав, але його слова потонули у їхній близькості.
~Ти ревнуєш?~
Це було непогане питання, і я задумався. У мене не виникало бажання схопити Даска. Він став чимось на кшталт… брата? Я здогадувався, що людські відносини тут не зовсім підходять. Він був моїм сородичем, і вона теж. Я хотів, щоб обоє були щасливі, і щоб давати та отримувати потомство від будь-кого з них. До речі, спостерігати, як Даск старанно задовольняє Сандру, залишало мене твердим, як дошка, і все більше слизькою там ззаду.
Я обійшов їх і влаштувався перед стогнучою Сандрою. Без жодного слова її погляд зупинився на моєму висячому члені, її язики вислизнули звільнившись, сяйво наповлених язиків наповнило кімнату м’яким блакитним світлом. Вона обвила зарядженим язиком головку члена, він поколював там, де торкався, але спочатку вона не відпускала його і не витягувала більше сили, натомість тягнула та пестила мене потужним і вологим м’язом.
Даск відсахнувся від неї, облизавши морду, перш ніж переступити через неї та обійняти її передніми лапами, потершись щокою об її спину.
- Дякую тобі за це, за те, що прийняла мене. - Потім він вивернувся, пристосувавшись до потрібних позицій своїми жердинами, перш ніж повільно встромити їх в щелини Сандри.
Вона тихо шипіла, намагаючись розслабитися. Незважаючи на те, що її активні язики так приємно мене пестили, вона промовила:
- Будь обережний. У мене… ніколи не було нічого там ззаду, а ти такий великий, як чортов кінь.
Даск рухався проти неї повільно і обережно.
- Я чортов кінь. Твій чортов кінь. - Він м’яко вкусив її спину, продовжуючи діяти. Його ріг м’яко світився, і вона закричала від здивування, її язики стиснулися майже болісно на мить, перш ніж він плавніше увійшов у неї, вона видала глибоке стогін задоволення. - Чортов кінь із кількома трюками.
Сандра злегка підняла вухо у його бік.
- Що ти зробив? Здавалося, ніби мене вдарили в живіт, але, мммф, не зупиняйся, зараз краще.
Даск не відповів їй, натомість перейшов до злягання. Він почав плавно входити в неї, пестячи її нутрощі, поки вона погладжувала мій стовбур, що стікав змазкою. Ми були разом у спільному піднесенні задоволення. Коли я відчув, що наближається пік, я побачив, як Даск тремтить і бореться з власним бажанням вивільнитися. Сінді зиркнула на нього.
- Дай їй яйце. Гарненьке, велике!
Підбадьорення було достатньо, і він міцно встромився, перш ніж м’яко посмикнувся з подачею. Сандра пищала, і її язики відчайдушно тягнули мене, і я не змушував її чекати. Мої великі кульки піднялися, і мій стовп почав конвульсувати, коли бризки насіння прикрашали її язик і обличчя. Інтенсивне задоволення раптово знову спалахнуло, коли її язик викинув енергію Даска у мій стрижень, і він почав набрякати. Задоволення на мить стало сліпучим болем, коли воно вдарилося об критичну масу й мокро розкололося, залишивши мене запаморочливим, але з подвійною струєю, схожою як у Даска.
Сандра відтягнула язики назад і нахилила голову.
- Ой… вибач? Я не збираюся брати один із твоїх туди. Ти занадто великий, остаточне слово.
Даск тихенько засміявся, вкусивши її за одне вухо.
- Не ті слова, яких я чекав після того, як провів час із тобою, Сандра. Я був хорошим?
Сандра звивалася під ним.
- Ти був чудовий, і твоє лоша теж буде. Але нам варто привести себе в порядок. Ми всі в такому безладі.
Я лише приходив до тями після тимчасового болю змін, задихаючись.
- Так… ванна звучить добре. Ви двоє йдіть попереду. Мені потрібна ціла ванна, я занадто великий.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!