Раз крок, два крок, три копитце — На четвертий смерть іскриться.

Після другого дня в місті вони перестали стежити за мною, наче за злочинницею. Авжеж, Даст Кікер усе ще дивилась на мене так, ніби я вдарила її дітей, але це просто її стиль. Саме тому вона колись була чудовим капітаном — і, мушу сказати, все ще гарна, як шматочок витонченої єдинорожки. Може, з часом вона заспокоїться щодо минулого. Так, я наробила трохи лиха, але, гей, це ж було з гарних намірів.

Нічого доброго не вийде, якщо копатися в тому знову. Ця велетенська дурепа витягла мене з того життя. Я її ненавиджу за це. І люблю водночас. Вона спромоглася оточити себе талановитими поні, серед яких і я — навіть не докладаючи особливих зусиль. Я її зневажала, ще навіть починаючи захоплюватися. Обома.

Я йшла за ними — двома головами, що вели розмову між собою, і за тим, як її круп коливався з боку в бік. Чому ж вони обидві мали бути такими до болю привабливими? Я колись планувала підкорити її собі, якби все склалося інакше. Натомість вона підкорила мене — і тепер просто стежить за мною, називаючи подругою. Наївна!

Вільям і Сінді вийшли з поля зору перехожих, і я зрозуміла, що настав мій шанс. Я прослизнула до невеликого складу за ними й зачинила двері. Тихенько провернула замок — вона ще не помітила мене, зайнята своїми справами. Вона не помічала мене, поки я вже не натрапила на неї, ніжно нюхаючи п’янкий мікс ароматів, від яких моє серце мчало. У присутності поні-королеви було щось конкретне й чудове, і вона мала це в апогеї.

Вона трохи підвелася й подивилася через плече саме тоді, коли я повільно лизнула одну з її статевих губ тремтячим язиком. Вільям різко вдихнув і виглядав розгубленим, а Сінді одразу виглядала заінтригованою. Сінді хотіла більшого, я бачила це в її очах, і я не збиралась її підводити. Я використала інший язик, щоб спробувати іншу велику частину. Вони разом могли обережно відтянути її та дослідити той вхід. Товста плоть, яка захищала її дорогоцінні скарби, була солодкою на смак, і гра з цими товстими губами змусила їхню власницю почати звиватися та задихатися з обох її голів.

- Неон, - видихнула Вілл, коли їхнє тіло звивалося від задоволення. - Тобі не потрібно цього робити.

- І все ж я хочу. - Вільям пояснила, що її великі півні належали Сандрі, але в неї було багато інших частин, яким можна поклонятися. Я клацнув кінчиком язика по вологій будові, насолоджуючись кожною маленькою краплею, а третина занурилася під неї, щоб потерти її великі груди. У неї були неймовірно величезні груди для поні. Вони б підійшли для людини, що складена. Вони були огидні і непристойні. Я їх любила. Я дражнила її товсті соски й стискала податливу плоть, коли від мене почав бриніти глибокий гуркіт.

Я грала на Вільямі та Сінді, як на чудових інструментах, і вони створювали музику, кажучи мені, що схвалюють кожне посмикування моїх вмілих мов. Ніжним натисканням я змінила ноту, яку вони вдарили. Я почала тиснути на них, насолоджуючись дещо різними смаками, навіть коли вони кричали. Її тіло зігнулося й потягнуло мене за язики, намагаючись підтягнути їх до кульмінації, як жеребець з великим членом, але я не була жеребцем і не була би таким приборканим. Я штовхнула у її глибину, навіть коли спогад лоскотав мене.

Колись я був жеребцем. Принаймні, людський жеребець, і я любив жінок, жінок. Ця частина ніколи в мені не змінювалася. Мені подобалися вагіни, і груди, і широкі стегна, які вона мала, і вона віддавала усе мені. Я з радістю залишив людство позаду, але ніколи не відмовлявся від цієї звички. Там було місце для лесбійської поні.

Я послала язик у її найпотаємніші глибини, плавно ковзаючи крізь текстуровані стіни її вагіни, милуючись кожним дюймом її тремтячих стін, доки не знайшов у ній найпотаємніший бар’єр. На відміну від півня чи пальця, для мене було дитячою грою досліджувати цей бар’єр. Він раптово звільнився, стиснувши обидва язики та обдавши їх смачними хімікатами, навіть коли я заглибилась. Тісний вхід посередині був зайнятий. Вона мала лоша? Так. Я б поки що залишила це.

Крихкість знання, що вона несе, лише ще більше схвилювала мене. Я витягнулась з неї пригнувшись під її потужні кінські ноги, щоб причепитись до однієї з її висячих грудей. Мої три щелепи відразу зійшлися над соском, і я почала няньчитися, коли мої язики кружляли навколо нього та його близнюка, з любов’ю дражнячи їх, коли я вимагала їжі.

Вона не змушувала мене чекати, тихо стогнала, повільно повертаючись, щоб краще дивитися на мене. Їй подобалась кожна секунда, як і повинно бути. Її соски розбухли перед тим, як вона почала наповнювати мене густим кремом, я наполовину закрила очі, насолоджуючись цим. Вона була кращою за будь-яку брудну корову. Тепла, як решта її тіла, солодка, як її сонячна особистість, і така густа, яким може бути крем. Я ковтнула це, злегка прикусивши її — і вона скрикнула від насолоди. Язик вислизнув, і я знову штовхнула його назад у її вагіну, почавши міцніше штовхати його, коли я витягувала з неї енергію короткими маленькими сплесками. Кожен імпульс енергії змушував її тремтіти від задоволення, до якого вона не звикла, оскільки він мене годував. Моє тіло стало яскравішим від сили. Я пропустила це, і те що була більшою. Сандра взяла це, вона взяла це, і вона замінила це лютим коханням.

Вона не поверне мені цього, але й не дозволить нікому в світі заподіяти мені шкоду. Я не певна, що саме відчуваю до неї — але коли вона обіймає мене, я можу забути про все на світі, хоча б на мить.

Я відволіклась. Її навіть не було поруч, але вона приголомшувала мене. Я посміхнулась навколо сосків і повернулась з останньою ластівкою.

- Кінчани на мене, - вимагала я, надсилаючи в секунду, останній язик, кожен з яких качав з іншою швидкістю, ніби з нею з’єднувалися три гіперактивні жеребці. Вона лапала землю своїми великими копитами, перш ніж почала стогнати й гребти. Вона була вже близько. Я відчувала, як тече гаряча та мускусна волога, коли я притискала її до землі. Вона впала від задоволення, обидві голови задихались. Навіть її півні вийшли на волю і сіпалися під нею в заперечній пожадливості. Вибачте, хлопці, вам не дозволено — та й узагалі, я завжди надавала перевагу жіночим принадaм.

Я розв’язала язики й повільними колами обвів їх навколо товстих губ, очищаючи всю рідину, яку вона встигла розпорошити на себе. Вона була розслаблена й щаслива, мов м’яка глина в моїх язиках — саме так, як мені подобалося. Я піднялася вище й почала легенько кусати її хвіст, доки не дісталася до основи, де почала обережно працювати по чутливій та ніжній шкірі між зубами. Вона іржала, мов справжня кобила, й вигиналася від задоволення. Тепер вона навіть не намагалася втекти — вона була підкорена.

Я обійшла її колом і поцілувала — обидва її роти. Вільям виглядала виснаженою й розгубленою, тоді як Сінді дивилася на мене з палаючою ніжністю. Було очевидно, що Сінді насолодилася цим, а Вільям — радше розчавлена всім пережитим. Обидві відчували своє, по-різному.

Я притиснула свої губи до губ Сінді й почала досліджувати її пащу язиками. Вона видала приглушений звук, перш ніж її язики зустрілися з моїми. Наші морди зімкнулися, повертаючись під кутом, і язики ковзали одне об одного — шукаючи, пестячи, сплітаючись у пристрасному танці. Це було значно інтимніше, ніж будь-який людський поцілунок, і ми насолоджувалися кожною миттю. Її поцілунок казав: вона не підкорена — вона частина цього, палка й справжня, і їй це подобалося.

Я залишила їх охолонути й вислизнула з комірчини. Планувала поговорити з «матір’ю». Після своєї «трапези» почувалася набагато краще — зібраною, впевненою. Вільям і Сінді мали чим поділитися, і це зробило мене яскравою, сповненою сили. Я відчувала себе альфою. Так казали мої кольори — і це відчуття було чудовим, поки тривало. Поні мимоволі відступали з мого шляху. Дехто навіть схиляв голови — я винагороджувала їх легким дотиком під підборіддя. Маленький імпульс — я віддавала їм трохи енергії, забираючи вдвічі більше. Вони лишалися збуджені й тремтячі від задоволення, а моє хутро сяяло ще яскравіше.

Сандра була в спільному будинку, розслаблено лежала на матраці. Побачивши мене — мої кольори, мою силу — вона напружилася. Вона знала, що це означає. Я не збиралася бути її покірною улюбленицею, не зараз.

Але я все ще любила її. Я притулилася боком до її теплого тіла, потерлася об живіт, лягши животом до живота.

- Сандро, я хочу поговорити з тобою.

Вона обхопила мене ногами, її копита торкнулися моєї спини. Попри настороженість, у цьому був прояв ніжності.

- Про що? - тихо спитала вона.

Я ніжно притулилася носом до її грудей.

- Ми — сім’я. Не можна ділити себе на шматки між нами. Я хочу бути поруч із вами обома. Повністю. Без меж.

Сандра насупилася, готуючись щось заперечити, але я лизнула її підборіддя і, зухвало, потягнулася до її енергії. Вона здригнулася від насолоди, та все ж не відібрала силу — довіряла мені.

- Що це на тебе найшло? - прошепотіла вона.

- Нічого раптового, - відповіла я, злегка пестячи її підборіддя. - Я бачила, як Вільям і Сінді вірні тобі, і це прекрасно. Але вірність має бути всередині родини, не проти неї. Інакше це лише біль. Ми ж любимо одне одного, правда?

Я провела язиками вздовж її морди, смакуючи шерсть і теплу шкіру.

Сандра раптово перекинулася на мене, приголомшена власними емоціями.

- Щось... щось у мені хоче тебе, - прошепотіла вона. - Я могла б... змінитися. Стати жеребцем з великим членом і…

Думка про те, що мене поглине саме вона, одночасно захоплювала та викликала огиду. Як вона сміє?! Я зреагувала різко, обурено. Спробувала вирватися, та вона була сильніша. У відчайдушній спробі я провела язиками по її грудях, витягуючи енергію. Вона застогнала, але тут же відібрала вдвічі більше.

Блаженство накотило хвилею, розчиняючи волю. Сила витікала з мене, а вона стояла наді мною, велична й небезпечна.

- Я... щось у мені... хоче тебе так сильно, - зізналася вона, її голос тремтів. - Може, я... зроблю тебе своєю...

Вона почала рухатися, ніби відчувала у собі те, чого насправді не мала.

- Хочеш бути моєю обраницею? - прошепотіла вона.

Я лише гарчала у відповідь, намагаючись повернути собі енергію. Але кожна спроба лише виснажувала мене ще більше — вона брала вдвічі, втричі більше, ніж я могла відновити. Світ почав хитатися.

- Досить... - прошепотіла я, відчуваючи, як сили покидають тіло.