вулиця Турівська
Вулиця у Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ (Плоське).
Пролягає від Оленівської вулиці до Набережно-Хрещатицької вулиці.
Прилучаються вулиці Почайнинська, Оболонська й Юрківська.
Назва вулиці походить від Турівської божниці, що існувала тут за часів Київської Русі та струмка Турець, правої притоки р. Почайни, який протікав неподалік (тепер у колекторі).
Турівська вулиця вперше позначена на проєктному плані 1812 р. під сучасною назвою.
В 1869 р. назву було офіційно затверджено.
Будинок № 29-А (кін. ХІХ-поч. ХХ ст.) — триповерховий, цегляний. Споруджений під столярні майстерні. Являв собою цікавий зразок промислової архітектури ХІХ/ХХ ст. Влітку 2021 р. будівлю включено до переліку цінної історичної архітектури, яка потребує додаткового захисту з боку міської влади ("охоронний список Віталія Кличка"). Знесення історичної будівлі розпочато у серпні 2022 р.(((
На вулиці залишилося кілька будинків поч. XX ст.
Найбільш цікавим із них є будинок № 26 — колишній Подільський денний притулок для дітей робітничого класу, зведений 1905-1907 рр. за проєктом архітектора П. Лебедєва. Це був один із п'яти аналогічних закладів, заснованих у Києві Товариством денних притулків для дітей робітничого класу, яке діяло з 1874 р.
Забудова вулиці вельми еклектична, будинки являють собою суміш різних стилів і діб. Серед них: класичні сталінки (буд. № 12, 32, 30/55), хрущовка серії 1-438-5 (№ 19), дев'ятиповерхова цегляна хрущовка (№ 4), сучасні будинки, зведені за індивідуальними проєктами (№ 9, 18-20, 15, 24, 29, 31).
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!