Місцини Києва

Житловий масив міста Києва.

Розташований у Святошинському районі між вулицями Депутатською й Ореста Васкула, проспектом Академіка Палладіна та залізницею Київ-Коростень.

Центральна вулиця: бульвар Академіка Вернадського.

Назва походить від великої кількості розміщених тут науково-дослідних інститутів і аспірантських гуртожитків.

Крім того, тривалий час черговики-науковці отримували квартири тільки тут.

Сюди можна було дістатися залізницею (яка існувала поруч із територією тоді ще майбутнього Академмістечка з 1902 р.), що проходила вздовж вулиці Василя Степанченка-станція Святошин, зупинні пункти Академмістечко та Новобіличі.

В 1950-х рр. планувалося створити суворовське училище; та у його будівлі був відкритий будинок дитини "Малятко", а 1970-х рр. — дитяча лікарня № 11.

Забудова Академмістечка розпочалась 1962 р. (архітектор Р.Б. Добровінський). Особливістю новоствореного масиву стало близьке (у межах пішохідної доступності) розміщення науково-дослідного центру та житлових мікрорайонів. Були побудовані корпуси інститутів геофізики, геохімії, фізики мінералів, загальної та неорганічної хімії, металофізики, колоїдної хімії та хімії води, проблем лиття та матеріалознавства з лабораторними приміщеннями.

Коли почали працювати академічні інститути в Академмістечку, то до них, долаючи значну відстань пішки, можна було дістатися трамвайними маршрутами № 5, 14 і 23, що рухались по проспекту Берестейським.

Першу школу в Академмістечку було відкрито 1971 р., 2000 р. вона стала спеціалізованою з поглибленим вивченням англійської мови, а 2010 р. отримала ім'я Василя Стуса (ЗОШ № 200).

На Півдні мікрорайону протікала річечка Нивка, яр якої природно обмежував місцевість під мікрорайоном. З 1980-х рр. вона повністю закрита у колекторі. Після її ліквідації зникла чітка межа між Академмістечком і Святошиним.

У 1980-х рр. з'явилися маршрутні таксі № 202.

З 1990-х рр. існують різні маршрутні таксі, які курсують через Академмістечко.

Наприкінці XX ст., вирішуючи житлову проблему міста, розпочали замінювати одноповерхову забудову на сучасні житлові масиви. Перший багатоповерховий будинок в Академмістечку постав на вулиці Академіка Доброхотова.

У травні 2003 р. було відкрито станцію метрополітену "Академмістечко", про яку я написала у минулому розділі.

Невдовзі було припинено рух на автобусному маршруті № 40, однак зберігся маршрут № 97 (автобус і маршрутне таксі) та маршрутне таксі № 202.

Із 2009 р. курсує маршрутне таксі № 510, що сполучає Біличі та Борщагівку через Академмістечко.

П'ять вулиць Академмістечка названі на честь вчених-академіків:

бульвар Академіка Вернадського. З 1969 р. тут існував кінотеатр "Електрон", розрахований приблизно на 350-400 місць, який працював в одній будівлі з торговим центром. В 1993 р. кінотеатр було закрито та замість нього створено продуктовий склад (тепер — крамниця);

проспект Академіка Палладіна,

вулиця Академіка Доброхотова,

вулиця Омеляна Пріцака. Тут знаходиться Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України (у подвір'ї інституту встановлено пам'ятник Івану Францевичу). Основними напрямами дослідження були: порошкова металургія, композиційні матеріали, розробка волокна з базальту. Також інститут займався вирішенням проблем корозії металу. За ці розробки 1970-х рр. інститут отримав велику кількість нагород. В 1994 р. у цьому інституті була заснована лабораторія, для організації дослідження у галузі водневої енергетики: вивчення проблем перетворення сонячної енергії на енергію водню, його акумулювання, безпечне збереження та транспортування;

вулиця Академіка Кримського. На цій вулиці знаходиться Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів (НДІ ЕМП). Основним напрямом діяльності інституту була розробка та виготовлення апаратури магнітного запису для пілотованих і непілотованих космічних об'єктів. НДІ ЕМП був єдиним підприємством такого типу у срср. Прилади цього інституту, а саме касетні магнітофони було виготовлено 1960-1980-х рр.