провулок Георгіївський
Провулок у Шевченківському районі, місцевість Старий Київ.
Пролягає від Рейтарської до Стрілецької вулиці.
Один із давніх київських провулків.
Його назва походить від Георгіївської церкви.
У давнину частина вулиці Рейтарської входила до складу Георгіївського провулку.
На правому боці провулку зберігся парадний в'їзд до Софії Київської — брама Заборовського, названа так від імені митрополита Рафаїла.
На плані міста 1803 р., складеному архітектором Андрієм Меленським, зазначений під назвою Георгіївська вулиця.
Лівий бік провулка був щільно забудований із сер. XIX ст.
У будинку, що раніше стояв на Георгіївському провулку, 11, влітку 1859 р. мешкав Тарас Шевченко.
В 1861 р. провулок віднесений до ІІ розряду вулиць, на ньому дозволялося споруджувати кам'яні будинки на лінії вулиці та дерев'яні — у подвір'ях.
Із забудови XIX-поч. XX ст. збереглися лише два будинки
№ 7 — колишня лікарня Товариства лікарів-спеціалістів "Георгіївська лічниця",
і № 9.
У грудні 1917 р. в лівій частині будинку № 11 оселився український художник, графік Георгій Нарбут, де і прожив до смерті 1920 р.
Церква, названа на честь святого Георгія, стояла поблизу перетину сучасних вулиць Володимирської та Рейтарської, була зруйнована 1935 р.
З 1939 р. провулок мав назву Стрілецький.
Сучасну історичну назву відновлено 1990 р.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!