стіна пам'яті загиблих за Україну
Стіна Михайлівського Златоверхого монастиря вздовж вулиці Трьохсвятительська неподалік Михайлівської площі, на якій розміщено пласкі металеві конструкції зі світлинами та коротким життєписом українських добровольців, військовослужбовців і представників українських силових структур, які загинули, захищаючи Україну під час російсько-української війни.
Реалізовано як спільну роботу Української православної церкви Київського патріархату, Національного військово-історичного музею України, редакції сайту "Книга пам'яті полеглих за Україну".
Початково подібна стіна з'явилася на початку липня 2014 р. на стіні Центрального будинку офіцерів ЗСУ зі сторони кріпосного провулку біля входу до музею, як частина результату роботи науково-інформаційного відділу Національного військово-історичного музею України, що займався збором й обробкою інформації втрат української сторони. Як планувалося керівництвом музею, він мав привертати увагу перехожих киян і наочно їм показати ціну мирного життя, яким вони користуються. Ця стіна пам'яті мала вигляд великого банера (6,6х4 м.) зі світлинами та короткими біографіями українських вояків, які загинули у боях із рашистами протягом березня–червня 2014 р. Зокрема тих хто загинув у Криму, на блокпостах Слов'янська, у районі гори Карачун, у боях під містами Краматорськ, Красний Лиман, Металіст, Щастя, у небі над Луганськом. Всього 206 загиблих.
Зі збільшенням українських втрат на кінець літа та початок осені 2014 р. постала необхідність показати ці нові трагічні сторінки АТО.
На початок жовтня 2014 р. у стилобаті Андріївської церкви формувалася та до Дня Покрови була відкрита виставка "Пам'яті загиблих бійців неоголошеної війни", у ході якої на підмурній стіні церкви, з дозволу та сприяння Української православної церкви Київського патріархату, силами співробітників Національного військово-історичного музею України також було створено та розміщено два банери зі світлинами українських військовослужбовців і правоохоронців, які загинули від рук рашистів на Донбасі у період 23 серпня-10 жовтня 2014 р.
На жаль, лише цими банерами стіна не закінчилася. За браком місця для повного переліку втрат українських воїнів площини стін, де вони початково знаходилися, було не достатньо.
З огляду на це, за згодою і благословення Київського патріарха Філарета у серпні 2015 р. на 4 секціях муру Михайлівського Золотоверхого монастиря було зроблено стіну пам'яті, що була виконана на пластиковій основі (більш довготривала за банер) проте з розрахунком на більш якісну заміну. На момент відкриття біля монастиря стіна мала близько 800 світлин і життєписів українських воїнів, і поступово наповнювалася наступними секціями.
Станом на квітень 2017 р. було реалізовано зміну пластикової конструкції на більш якісну металеву, із продовженням стіни пам'яті до 11 секцій муру Михайлівського Золотоверхого монастиря.
23 квітня 2017 р. її було освячено Філаретом. На той час на ній розміщувалось близько трьох тисяч світлин загиблих українських воїнів.
У серпні 2018 р. було встановлено антивандальний електронний термінал біля стіни, що працює з базою даних сайту Книга пам'яті. Термінал дозволяє швидко знаходити потрібних людей і виводити наявну інформацію про українських загиблих воїнів, чиїх світлин ще немає на стіні.
29 серпня 2018 р. патріарх Філарет разом із духовенством УПЦ КП освятив ще чотири додаткові дошки на стіні пам'яті. У заході також взяли участь представники інших церков і релігійних організацій, родини полеглих Героїв, побратими, друзі, представники громадських організацій.
Не зважаючи на те, що стіна пам'яті є меморіалом для скорботи тисяч родин, бойових побратимів і небайдужих співгромадян, за понад три роки існування стіни, поряд із нею на Михайлівській площі зі злочинною байдужістю міської влади часто проводилися розважальні заходи. Апогеєм такого ставлення став випадок, коли до третього червня 2018 р. організаторами акції "Пробігу під каштанами" було встановлено поблизу та навпроти Стіни пам'яті сміттєві баки та переносні вбиральні, які відмовлялися переставляти відповідальні за це представники комунальних служб. Невдовзі дані баки та вбиральні силами капеланів, ветеранів і небайдужих волонтерів було переміщено на значну відстань від стіни. Проте ситуація на тому продовжувала загострюватися, бо родини загиблих і керівники громадських організацій Києва (зокрема, волонтер місії Евакуація 200 Павло Нетьосов) вимагали офіційних роз'яснень від керівництва КМДА й особисто В. Кличка. Конфлікт закінчився розмовою першого заступника мера Києва Миколи Поворозника з родинами загиблих українських військових, і його особистими гарантіями про виключення подібних ситуацій у майбутньому та створення біля стіни меморіальної зони, яка виключатиме можливість проведення розважальних заходів і паркування автомобілів.
У 2020 р. стіна Пам'яті була оновлена. Було додано 4,5 тис. нових світлин.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!