Місцини Києва

Київський православний монастирський комплекс.

Один із найбільших християнських центрів України, визначна пам'ятка історії й архітектури.

Києво-Печерська лавра належить державі, а релігійні організації користуються нею на правах оренди.

Заснована 1051 р. як печерний монастир за межами Києва неподалік давньої Варязької печери за князя Ярослава Мудрого ченцем Антонієм, як печерний монастир. Один із перших монастирів Русі, що поклав початок руському чернецтву. Співзасновником монастиря вважається один із перших учнів Антонія — Феодосій.

Свою назву лавра отримала від печер, де оселилися перші його мешканці.

В 1058 р. із благословення преподобного Антонія преподобний Варлаам побудував над печерою дерев'яну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

В XI ст. монастир став центром розповсюдження й утвердження християнства у Київській Русі. У лаврі працювали відомі літописці Никон Великий і Нестор.

У XII ст. отримав статус лаври — головного великого монастирю.

Перша Трапезна палата монастирю, побудована у XII ст., не збереглася, про її архітектуру нічого не відомо.

У XIII ст. складено "Києво-Печерський патерик" — важливе джерело з історії Києва.

Відіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися церковнослов'янською мовою та переписувалися твори іноземних авторів.

В 1416 р. спалений ординцями під проводом Едигея під час нападу на Київ.

Відбудований 1470 р.

У середньовіччі був оплотом православ'я Русі.

В 1592-1688 рр. монастир був ставропігією Вселенського патріархату з центром у Константинополі, з 1688 р. — московського патріарха, з 1786 р. — Київського митрополита.

В 1593 р. за наказом архімандрита Никифора Тура було проведено один із перших описів нерухомого майна монастирю. Йому належали 2 міста та 54 села.

В 1688 р. знову став лаврою.

У XVII ст. архімандритом монастиря був Петро Могила.

21 квітня 1718 р. згоріли всі будівлі, церква велика, дзвони, ризниця.

У XVIII ст. Лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні: їй належали 3 міста, 7 містечок, близько 200 сіл і хуторів, понад 70 000 кріпаків, 2 паперові, 11 цегляних і 6 скляних виробництв, понад 160 винокурень і вітряків, близько 200 шинків, 2 кінні фабрики.

Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так звані пустині (зокрема, Китаївська, Микільська й інші під Києвом) з їхніми угіддями та кріпаками в Україні, росії, білорусії.

Видатна книгозбірня лаври була спалена за часів петра І. У ніч 21/22 квітня 1718 р. православні монахи — царські агенти — підпалили приміщення Лаври, де була її бібліотека й архів з унікальними документами та книгами з історичного минулого України.

Більшість монастирських будівель і споруд мають архітектурні форми українського бароко сер. XVIII ст.

Головна дзвіниця лаври побудована 1731-1744 рр. Має висоту 96,52 м. і органічно вписується до ансамблю монастирю та всього Печерська. Її видно здалеку, за 25-30 км. від міста. Аби піднятися на її верхівку, необхідно подолати 374 сходинки.

У ранньому новому часі лавра перетворилася на центр паломництва православних.

У XIX ст., як і раніше, Лавра проводила значні будівельні та ремонтно-реставраційні роботи.

У період реконструкції Печерської фортеці у сер. XIX ст. навколо Нижньої території Лаври споруджено кам'яний фортечний мур.

Обитель виявляла турботу про здоров'я ченців і прочан. В 1849 р. на теренах монастирю побудована Лікарня при Микільському монастирі на два поверхи, а також лікарня для прочан і мандрівників, яка щороку обслуговувала понад 500 хворих.

В 1873 р. при Церковно-археологічному товаристві започатковано перший загальнодоступний музей міста — Церковно-археологічний, унікальна колекція якого налічувала понад 30 000 експонатів. Метою його створення було визначено захист і зібрання церковних старожитностей, а також вивчення церковної історії. За своїми організаційними принципами музей був закладом цивільним, діяв на громадських засадах і існував на добровільні пожертви. Створення цього музею знайшло глибоке розуміння серед духівництва — від сільських пастирів до настоятелів монастирів і єпископату, багато з яких ревно сприяли поповненню колекції музею.

Наприкінці XIX ст. за проєктом архітектора В. Ніколаєва побудовано Трапезну палату та церкву, а інтер'єри були розписані під керівництвом О. Щусєва.

Друга Трапезна палата з церквою Св. Петра і Павла була відбудована у стилі українського бароко, та 1893 р. її також зруйнували.

Сучасна Трапезна палата з церквою побудована 1895 р., з 1990 р. у храмі регулярно проводяться богослужіння.

Трагічні події після 1917 р. послужили поштовхом до тотального винищення православного духівництва та всього, що було зв'язано з Церквою.

25 січня 1918 р. у стінах лаври закатовано митрополита Київського та Галицького Володимира, а 1920 р. лавру закрито.

4 серпня 1929 р. більшовики завершили роботи з перетворення колишнього монастирю на Всеукраїнське музейне містечко, головне призначення якого — бути центром антирелігійної пропаганди в УСРР. Перед наркоматом внутрішніх справ УСРР порушено клопотання про негайне виселення з території містечка осіб духовного звання, котрі до цього часу у ньому проживали.

Під час Другої світової війни 1941 р. радянські війська підірвали Свято-Успенський собор. За поширюваною довгий час органами пропаганди повоєнною маскувальною легендою, підрив було нібито здійснено німецькою окупаційною владою під керівництвом рейхскомісара України Еріха Коха. Радянська пропаганда обґрунтовувала німецьку версію нацистською ідеологією, за якою підкорені народи не повинні були мати символічних культових споруд. Проте пізніше радянська пропаганда вже приписувала подвиг знищення Успенського собору та мінування та підриву центру Києва диверсійно-терористичній групі нквс на чолі з іваном кудрею. Після вибуху храм був залишений у руїнах, як свідчення злочинів нацистів.

Не були здійснені плани відтворити його у початкових середньовічних формах до святкування 1000-річчя хрещення Київської Русі.

У червні 1988 р. за клопотанням тодішнього екзарха київського митрополита філарета (денисенка) тодішня влада у зв'язку зі святкуванням 1000-ліття хрещення Київської Русі та постановою Ради Міністрів УРСР, новоствореній печерській чернечій громаді була передана територія Дальніх печер. Від цього часу тут розташовувалася офіційна резиденція Митрополита Київського і всієї України у рамках московського патріархату. Відновлена Київська духовна академія та семінарія, видавничі органи та керівництво Київської єпархії. Першим настоятелем новоствореної обителі став митрополит Київський і всієї України філарет (денисенко), а намісником — архимандрит іонафан (єлецьких).

В 1988 р. після відновлення діяльності монастиря було відновлено бібліотечну справу. Фонди стали поповнюватися тими виданнями, які встигли врятувати лаврські монахи та парафіяни.

В 1989-2023 рр. на території архітектурного заповідника розташовувалася Духовна академія та семінарія УПЦ.

Із 1992 р. настоятель (священноархимандрит) лаври — митрополит Київський і всієї України володимир (сабодан), резиденція якого розташована на території монастирю.

В 1994 р. постановою Кабінету Міністрів України було передано комплекс об’єктів Дальніх печер у користування УПЦ (мп).

З 1994 р. намісник лаври — архиєпископ Вишгородський павло (лебідь).

В 1994 (у переліку об'єктів значиться 1990 р.) і 2023 рр. разом із Софійським собором внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Стали закуповуватися нові книги, до бібліотеки передавалася частина книг, які почали виходити з відновленої 1995 р. лаврської друкарні.

На території Верхньої лаври діє Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник (від 1996 р.).

Власне монастир знаходиться на території Нижньої лаври.

Пам'ятка перебуває під юрисдикцією Національного заповіднику.

9 грудня 1995 р. Президент України Леонід Кучма видав Указ про відновлення Успенського собору. Храм відтворено поспіхом, до 1997 р., без серйозної наукової підготовки, з використанням сучасних матеріалів. Перед будівельниками стояла задача встигнути до 950-річчя лаври. Освячений 24 серпня 2000 р.

29 квітня 2004 р. Київська міська рада своїм рішенням дала згоду передати низку об'єктів у безоплатне користування монастирю “Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра” (УПЦ мп). Фактично цим рішенням було закріплено правовідносини щодо печерських об'єктів, які тоді вже були в УПЦ (мп). Разом було передано 18 будівель і приміщень.

У 2008 р. лаврська бібліотека була переведена до приміщення, що дозволяють найкращим чином розмістити й упорядкувати бібліотечні фонди. Облік і каталогізацію лаврських бібліотечних фондів було цифровізовано.

11 липня 2013 р. уряд азарова своїм розпорядженням передав у безоплатне користування УПЦ мп 79 будівель і споруд, серед яких лабіринти Ближніх і Дальніх печер. Так понад 50 % усіх площ Лаври було передано УПЦ мп.

17 червня 2016 р. між Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником і "Свято-Успенською Києво-Печерською лаврою" (УПЦ мп) було укладено угоду про погодинне безоплатне користування (здійснення богослужінь і релігійних обрядів) в Успенському соборі та Трапезній церкві.

6 квітня 2020 р. короновірусом заразилися 4 священнослужителі з Києво-Печерської лаври. Раніше вони закликали ігнорувати карантинні обмеження та приходити до лаври.

Настоятель Києво-Печерської лаври митрополит рпц в Україні павло Лебідь інфікувався раніше. Він проводив службу, на якій були присутні голова УПЦ мп онуфрій, митрополит Антоній і політики, зокрема, перший заступник голови Офісу президента Сергій Трофимов.

13 квітня 2020 р. лавру закрили на карантин у зв'язку з підтвердженими там понад 90 випадками зараження коронавірусом, з яких згодом померло троє.

25 травня 2020 р. Лавру відкрили для відвідувачів.

2 грудня 2022 р. під час повномасштабного вторгнення російської педерації до України було створено юридичну особу у складі ПЦУ, яка згодом змогла отримати у користування майно комплексу.

31 грудня 2022 р. угода втратила чинність, богослужіння представників УПЦ мп у цих храмах було припинене.

7 січня 2022 р. в Успенському соборі Києво-Печерської лаври відбулася святкова служба священників Православної церкви України. Водночас УПЦ мп оскаржила припинення угоди у суді.

22 листопада 2022 р. у Лаврі проведено обшуки та були вилучені гроші, документи, а також знайдені громадяни росії.

Із січня 2023 р. Православна Церква України (ПЦУ) регулярно звершує богослужіння у храмах Верхньої лаври.

29 березня 2023 р. Україна розірвала договір з рпцвУ про оренду Києво-Печерської лаври, на території якої проросійська релігійна організація, після свого утворення із 27 жовтня 1990 р. тимчасово розміщувала органи управління (серед яких головний соборний храм), КДАіС, СПЖ і керівництво Київської єпархії.

16 квітня 2023 р., вперше за 300 років, в Успенському соборі Києво-Печерської лаври молитва пролунала українською мовою під час Великоднього богослужіння Православної церкви України. Очолив літургію виконувач обов'язків намісника Києво-Печерської лаври архімандрит Авраамій.

У вересні 2023 р. під тиском місцевої влади Духовні семінарія й академія звільнили приміщення Києво-Печерської лаври.

12 листопада 2023 р. Києво-Печерська лавра оголосила про перехід на новоюліанський календар із 15 листопада 2023 р. (початок різдвяного посту).

Вперше я була тут під час навчання у Могилянці.

А крайній раз — у серпні 2014 р.

На жаль, досі всіх рашистів із лаври не виселили.

Та СБУ над цим працює.