Національна філармонія України
Відлік концертних сезонів Національна філармонія веде з 1863 р., коли було засновано Київське Відділення імператорського російського музичного товариства. У цей час музичне життя Києва бурхливо розвивається — на Київські контрактові ярмарки приїздять із концертами відомі європейські музиканти: Ференц Ліст, брати Венявські й інші. Серед організаторів були такі відомі на той час громадські діячі та музиканти як Р. Пфеніг, М. Лисенко, П. Селецький, М. Богданов.
В 1882 р. російське музичне товариство отримує новий концертний майданчик — щойно збудований за проєктом В.М. Ніколаєва Будинок купецького зібрання, відомий нині як Колонна зала імені М.В. Лисенка.
У цьому будинку відбувалися бали-маскаради, сімейні свята, благодійні лотереї, літературні та музичні вечори, а 1890-і рр. ранки камерної музики, організовані цим товариством. Через кілька років після будівництва Купецького зібрання академік архітектури В. Ніколаєв став одним із членів Директорату Київського музичного товариства.
За ці два десятиріччя на гастролях побували с. рахманінов, о. скрябін, А. Нежданова, л. собінов, ф. шаляпін і інші.
В 1903 р. у залі Купецького зібрання відбулося святкування ювілею М. Лисенка.
Філармонічна діяльність продовжувалася й у роки Громадянської та Першої світової війни. У ці роки виконувалися твори М. Мусоргського, К. Дебюссі, К. Сен-Санса, інших композиторів. В 1914 р. Симфонічний оркестр імператорського російського Музичного Товариства під керуванням Р. Глієра виконав антракт до четвертої дії опери М. Лисенка "Тарас Бульба".
6-8 квітня 1917 р. у великій залі відбувся Всеукраїнський національний конгрес — перший вияв українського руху на теренах України, на якому, зокрема, Українська Центральна Рада з київської організації з національним нахилом перетворилася на загальноукраїнський законний орган влади.
Купецьке зібрання проіснувало до 1919 р.
Потім у його приміщенні розташувався пролетарський будинок мистецтв. Пізніше — Будинок політичної освіти, потім клуб "Більшовик".
В 1927-1934 рр. Державна філармонія працювала у Харкові, що був у ті роки столицею УРСР.
В 1930-і рр. в її приміщенні діяв Палац піонерів і жовтенят.
В 1934 р. Державна філармонія повернулася до Києва. Концерти та музично-лекторійна робота проходили у різних залах і робочих клубах.
В 1937 р. при Держфілармонії під керуванням Натана Григоровича Рахліна став працювати Державний симфонічний оркестр.
На початку німецько-радянської війни 1941 р. діяльність Київської державної філармонії припинили, а безцінні архіви спалили за наказом згори.
Під час окупації Києва у будинку колишнього Купецького зібрання розташувався німецький офіцерський клуб. Цей будинок, один із небагатьох, уцілів поблизу зруйнованого Хрещатика.
За генеральним планом повоєнної відбудови Хрещатика та після ретельного обстеження будинку колишнього Купецького зібрання ця історична споруда призначалася під знесення, оскільки перебувала в аварійному стані. Та будинок не стали руйнувати. Адже кращого приміщення з чудовою акустикою для філармонії годі було і шукати у напівзруйнованому місті.
Київська філармонія розпочала тут свою роботу вже 1944 р.
В 1962 р. на відзнаку 120-річчя від Дня Народження та 50-річчя від дня смерті М. Лисенка Колонній залі Київської Державної філармонії присвоєно його ім'я.
До 100-річчя із дня побудови Купецького зібрання цьому будинку надано статус пам'ятки архітектури.
В 1980-і роки філармонія пережила кілька аварій. Були затоплені підвали, через що загинули архіви й одна з найкращих нотних бібліотек у Києві.
В 1990-х рр. Колонний зал імені Миколи Лисенка закрили на реставрацію та відкрили у грудні 1996 р. У ході реконструкції на балконі встановили орган, придбали нові роялі фірми Steinway, а також ряд оркестрових музичних інструментів фірми Yamaha (останні — на грант японського уряду).
В 1996 р. створено Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України.
З 1996 р. після реконструкції Колонна зала приймає своїх гостей і продовжує підтримувати славу найкращого концертного майданчика України з неперевершеною акустикою.
Я була тут навесні 2016 р.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!