Місцини Києва

Проспект у Шевченківському, Солом'янському та Святошинському районах Києва.

Одна з найбільш довгих магістралей міста (11,8 км.).

Пролягає від Галицької площі до Берестейського шосе.

Проспект відомий із І пол. XIX ст. як Житомирське та Києво-Брестське шосе.

Проспект поєднував місто із дачною зоною (приватні хутори Стрельна, Сан-Сусі — ліворуч, Сант-Марі, Нивки — праворуч).

В 1857 р. на проспекті було зведено Тріумфальну браму (згодом розібрано).

Із кін. XIX ст. від початку його забудови, мав назву Брест-Литовське шосе, з 1964 р. — Брест-Литовський проспект (наприкінці Берестейського шосе фактично і нині збереглася попередня назва).

Забудова Брест-Литовського проспекту почалася наприкінці XIX ст. у зв'язку із спорудженням на ньому Політехнічного інституту та заводу Гретера і Криванека.

В 1899 р. було прокладено трамвайну лінію до Польової вулиці (нині — вулиця Академіка Янгеля), 1900 р. — відкрито лінію Святошинського трамвая (проходила від Тріумфальних воріт до 4-ї Просіки), 1923 р. ці дві лінії були об'єднані в одну.

В 1899 р. на проспекті було відкрито Парк імені Івана Багряного, 1908 р. — Зоологічний сад.

Поблизу пушкінського парку знаходився аеродром (Сирецький іподром), де у квітні 1910 р. здійснював перші у Києві повітряні польоти Сергій Уточкін.

У червні 1910 р. тут відбувся перший у російській імперії політ російського авіаконструктора олександра кудашева на літаку власної конструкції та вітчизняного виробництва.

На тому самому аеродромі 1911-1913 рр. починав свої далекі перельоти Петро Нестеров, на якому він здійснив свою петлю Нестерова.

В 1927-1928 рр. на місці аеродрому були побудовані приміщення Кіностудії художніх фільмів.

Назва Проспект перемоги з 1985 р. на честь 40-річчя перемоги радянського народу у німецько-радянській війні.

Того самого року до проспекту приєднано частину бульвару Шевченка (на ділянці Галицька площа-Повітрофлотський шляхопровід) і на будинку № 2 зроблено анотаційний напис про те, що проспект названий на честь 40-річчя перемоги радянського народу у німецько-радянській війні.

В 1970-І пол. 1980-х рр. Брест-Литовський проспект був ґрунтовно реконструйований — розширений до 30 м., споруджено транспортні розв'язки та підземні переходи (головний інженер проєкту — Б.С. Романенко).

В 1978 р. було закрито лінію від Повітрофлотського шляхопроводу до станції метро "Шулявська" (тоді — Завод "більшовик"), 1982 р. — решту лінії — від заводу до проспекту Академіка Палладіна (колишня 4-та Просіка).

У 2015 р. на місці зруйнованих будинків, в одному з яких мешкав із родиною Василь Стус, відкрили сквер його імені.

Біля входу до парку "Нивки" неподалік від станції метро "Берестейська" 13 жовтня 2019 р. активісти та ветерани встановили меморіал на честь мешканців Шевченківського району, які поклали свої життя під час російсько-української війни.

Сучасна (відновлена історична) назва на честь давньоукраїнського міста Берестя (нині у складі білорусі), яке у часи російської імперії називалося Брест-Литовськ, — із березня 2023 р.