вулиця Полтавська
Вулиця у Шевченківському районі, місцевість Солдатська слобідка.
Пролягає від вулиці Січових Стрільців до вулиці В'ячеслава Чорновола (наскрізного проїзду немає, з'єднана сходами).
Прилучаються вулиці Олександра Кониського, Дмитрівська та Золотоустівська.
Вулиця виникла у сер. XIX ст. під назвою Кудрявська від місцевості Кудрявець, поблизу якої вона розташована.
У ІІ пол. XIX-І пол. XX ст. вулиця була забудована одно-, дво- та три-поверховими зразковими будинками. Серед них виділявся будинок № 4-А — особняк Івана Щітківського, перший взірець українського архітектурного модерну київської школи.
Наприкінці вулиці зберігся колишній прибутковий будинок 1905 р.
Дерев'яний, обкладений цеглою будинок був зведений 1907-1908 рр. за проєктом українського архітектора Василя Кричевського.
В 1908 р. за проханням мешканців вулиці перейменована на Полтавську на честь 200-річчя Полтавської битви (відзначалось 1909 р.).
За оздоблення будинку кольоровою плиткою Василеві Кричевському та народному майстру-керамісту Іванові Глодеревському з Опішні на Другій кустарно-промисловій виставці 1909 р. було присуджено премію.
В 1950-х рр. почалося знесення старої забудови, яке досягло максимуму 1980-х рр.
Сучасна забудова вулиці відноситься переважно до кін. 1950-х рр. і представлена будинками серії 1-406 (цегляні хрущовки).
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!