Місцини Києва

Вулиця у Голосіївському районі, місцевість Паньківщина.

Пролягає від Тарасівської вулиці до вулиці Павла Скоропадського.

Прилучається Паньківська вулиця.

Вулиця вперше згадана як запроектована 1836 р., прокладена як поперечний планувальний зв'язок між вулицями новоутвореного району, де оселялися професура, службовці та студенти Київського університету — так званого Латинського кварталу.

Реально розпланована та забудована 50-х рр. XIX ст.

Спочатку називалася микільська, на честь імператора миколи I (таку саму назву мала теперішня вулиця Івана Мазепи).

В 1869 р. отримала назву Ботанічна, адже пролягала поблизу старого ботанічного саду імені Фоміна, розташованого вздовж вулиці Гетьмана Павла Скоропадського.

Назву микільсько-Ботанічна вулиця почали вживати із 90-х рр. XIX ст.

Будівлі кін. XIX-поч. XX ст. представлені житловими будинками у стилі модерн, неоготика, цегляному стилі.

У будинку № 4 проживали правознавець, професор Київського університету Леонід Білогриць-Котляревський (кін. XIX ст.-1904 р.), економіст, голова Усдрп микола порш (1910-і рр.), природознавець, академік УАН Павло Тутковський (1914-1920-і рр.).

У будинку № 1/16 мешкали перший президент УАН Володимир Вернадський (1918 р., кв. 20), лікар-гігієніст, професор Київського університету Костянтин Добровольський (1918-1919 рр., кв. 20), письменник Микола Олійник (1994-1997 рр., кв. 14), економіст Леонід Яснопольський (1920-і рр., кв. 3).

У будинку № 10 мешкав математик, професор Київського університету Борис Букрєєв (1915-1962 рр.), його син лікар-терапевт Євген Букрєєв і онук, фізик-теоретик Кирило Толпиго.

У будинку № 11-А жили художник Віктор Маслянников (1920-і рр.) та мистецтвознавець Григорій Павлуцький.

У XX ст. до 1930-х рр. на мапах позначалася здебільшого як Ботанічна, однак в офіційних документах — микільсько-Ботанічна вулиця

З 1939 р. набула офіційну назву Ботанічна вулиця. У поясненні до перейменування зазначалося, що у першій частині міститься церковна назва.

Сучасну назву відновлено 1944 р.

Цікавими зразками післявоєнної сталінської архітектури є будинки № 2, 5, 7-9, 11, 14/7.

У будинку № 14/7 проживали: літературознавець, академік АН УРСР і срср Олександр Білецький (1956-1961 рр., кв. 9), директор Ботанічного саду ім. О. Фоміна Іван Білокінь (1955-1975 рр., кв. 49), учений у галузі гідравліки Ю. Даденков (1954-1991 рр., кв. 54), фізик Іван Кондиленко (1954-1967 рр., кв. 32), льотчик, тричі Герой радянського союзу Олександр Покришкін (кін. 1950-сер. 1960-х рр., кв. 29), учений у галузі електротехніки Іван Постніков (кін. 1960-сер. 1970-х рр., кв. 33), теплофізик і теплоенергетик Всеволод Толубинський (1955-1970 рр., кв. № 16), математик, академік АН УРСР Йосип Штокало (1974-1987 рр., кв. 19).

У будинку № 31 мешкав хімік, академік АН УРСР Анатолій Пилипенко (1976-1993 рр.).

Існує легенда, яка, втім, не відповідає дійсності, начебто микільсько-Ботанічна вулиця названа на честь Миколи Костомарова.