Місцини Києва

Бульвар у Шевченківському районі Києва, у місцевості Афанасіївський яр, Нова Забудова.

Пролягає від Бессарабської площі до Галицької площі.

Прилучаються вулиці Євгена Чикаленка, Терещенківська, Володимирська, Леонтовича, Івана Франка, Пирогова, Михайла Коцюбинського, Симона Петлюри, провулок Алли Горської.

Бульвар як міську вулицю прокладено 1830-х рр., уперше згадується 1834 р. як Бульварне шосе.

Одночасно зі спорудженням на сусідній Володимирській вулиці будівлі Київського університету св. Володимира (див. розділ про КНУ Шевченка у цій збірці) посеред бульвару було посаджено алею — спершу каштанів, згодом — з 1840-х рр. — тополі, що і понині є його візитівкою.

В 1839 р. вздовж лівого боку бульвару закладено ботанічний сад — нині Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна або університетський ботанічний сад (див. розділ про нього у цій збірці).

Фактично бульвар прокладений на поч. 1840-х рр. відповідно генерального плану Києва 1837 р.

Першою кам'яною спорудою був теперішній будинок № 27 (колишній будинок арештантських рот), споруджений 1845-1849 рр., що певний час знаходився поза офіційною межею міста.

В 1840-1850-х рр. було споруджено будівлі Кадетського корпусу, згодом 1-ї гімназії (1850 р.) — нині № 14; 2-ї гімназії (1856 р.) — нині № 18; а також особняк (майбутній Миколи Терещенка, 1842 р.) — нині № 12.

З 1850-х рр. вживалися паралельно назви Бульварна вулиця й Університетський бульвар, від спорудженого у прилеглому кварталі головного корпусу Київського університету св. Володимира.

В 1857 р. наприкінці бульвару, на тодішній межі Києва було зведено Тріумфальну арку (знаходилася на місці сучасного Повітрофлотського шляхопроводу).

З 1869 р. — бібіковський бульвар на честь Київського військового губернатора, Подільського і Волинського генерал-губернатора дмитра бібікова.

В 1860-х рр. на Галицькій площі було зведено єдину в історії Києва залізну церкву (з чавунних плит) — церкву Іоана Златоуста.

Тоді саме на вільній ділянці між Гімназичною (нині — Леонтовича) та Святославською (нині — Івана Франка) вулицями було розпочато будівництво Володимирського собору (див. розділ про нього у цій збірці).

В 1870-поч. XX ст. відбулась інтенсивна забудова обабіч бульвару: зведені як особняки (№ 13, 34) або прибуткові чи звичайні житлові будівлі (№ 1, 3, 4, 9, 11, 19, 26, 31, 36, 46, 48), так і громадські об'єкти (комплекс університетських клінік — № 17, комплекс Комерційного інституту — № 22-24, готелі "Марсель" — № 3, "Паласт-Отель" — № 7, приватна гімназія — № 23), а також промислові споруди (Тютюнова фабрика — колишній № 72, нині — Берестейський проспект, 6; зруйнована).

В 1872 р. на стику бульвару та вулиці Безаківської було встановлено пам'ятник графу олексієві бобринському (майже на цьому місці був колишній пам'ятник миколі щорсу, демонтований 9 грудня 2023 р.).

Під час більшовицьких перейменувань вулиць міста 1919 р. вулиця отримала назву бульвар Тараса Шевченка на честь українського поета, письменника, художника Т.Г. Шевченка.

Під час нацистської окупації міста 1942-1943 рр. — Ровноерштрассе (нім. Rownoer Str., укр. Рівненська).

Сучасну назву підтверджено 1944 р.

В 1946 р. на початку бульвару встановлено пам'ятник володимиру леніну, демонтований під час Революції Гідності.

В 1985 р. частину бульвару Тараса Шевченка між площею перемоги та Повітрофлотським шляхопроводом приєднали до колишнього Брест-Литовського проспекту, що тоді був перейменований на проспект перемоги.

Бульвар Тараса Шевченка — єдина вулиця міста з перейменованих більшовиками 1919 р., яка не змінила свою назву з набуттям незалежності України.

За пострадянської доби уздовж бульвару реалізовано масштабні проєкти комерційного будівництва, що супроводжувалися знесенням старих споруд і поступово змінили масштаб історичної забудови (житлово-офісний комплекс — № 11; готель "Хілтон" — № 28-30; комплекс "Європа Плаза" — № 33-37; висотна будівля у дворі № 27).

Бульвар Тараса Шевченка внесено до переліку територій і об'єктів природно-заповідного фонду України, як ботанічну пам'ятку природи місцевого значення.

Вперше я була тут у січні 2002 р., крайній раз — наприкінці травня 2023 р.