вулиця Садово-Ботанічна
Вулиця у Печерському районі, місцевості Звіринець, Бусове поле, Верхня Теличка.
Пролягає від Бастіонної вулиці (як її продовження) до Залізничного шосе.
Прилучаються вулиці Звіринецька (двічі), Ржищівська, Омелютинська, Дубенська, провулки Садово-Ботанічний і Звіринецький.
Вулиця виникла ІІ пол. XIX ст. як сполучення вулиць Омелютинської та частини Військово-Кладовищенської, які було об'єднано 1955 р. під назвою тимірязєвська на честь климента тимірязєва.
Малоповерхова садибна забудова на сучасній вулиці Садово-Ботанічній, на її відтинку від вулиці Ржищівської до Садово-Ботанічного провулку, та на відтинку від Вулиці Соловцова до Залізничного шосе, зафіксована на мапах Києва 1925 р.
В 1930-х рр. приватними садибами забудовується простір між Садово-Ботанічною та Звіринецькою вулицями.
Внаслідок зростання населення у цій місцевості на вулиці 1938 р. збудували двоповерхову школу за типовим проєктом 118, розраховану на 280 учнів (№ 36), після Другої світової війни шкільну будівлю розширили та надбудували третій поверх.
За Генеральним планом Києва 1930-х рр. вулицю мали значно розширити, перетворивши її на трасу, що з'єднувала би Печерськ і район сучасної Видубицької розв'язки, а також у даній місцевості планували звести низку науково-дослідних інститутів. Однак ці плани так і не були втілені у життя
Неподалік до сер. XX століття також існувала Садовоботанічна вулиця.
У ІІ пол. XX ст. місцевість, де пролягає вулиця, почали активно забудовувати спочатку малоповерховими приватними садибами, а пізніше — більш висотними житловими будинками.
Решта Військово-Кладовищенської вулиці 1957 р. набула назву вулиця алексієнка (вулиця петра алексієнка), на честь петра алексієнка (вулицю ліквідовано на поч. 1980-х рр. у зв'язку зі знесенням старої забудови).
За незалежної України 2000-х рр. тут почали будувати житлові комплекси преміального сегменту з різною поверховістю.
Так, наприкінці 2000-х рр. на розі з тимірязєвським провулком звели елітний житловий будинок, що складається із двоповерхової основної частини та шестиповерхової кутової частини, виконаної у вигляді башти (№ 30/1-34-б), наприкінці 2010-х рр. — восьмиповерховий багатоквартирний житловий будинок (№ 28/2).
Сучасна назва вулиці із 2022 р.
Вперше я була тут під час відвідання ботанічного саду ім. Грішка під час навчання у Могилянці.
Крайній раз — під час відвідання пікніку на честь королеви Вікторії наприкінці серпня 2019 р.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!