Місцини Києва

1983 р. за ініціативою доктора хімічних наку Валерія Павловича Кухаря з метою концентрації зусиль науковців на подальшому розвитку фундаментальних наукових досліджень і підвищення ефективності науково-практичних розробок у галузі біоорганічної хімії постановою Президії АН Урср від 08.04.1983 р. № 217 було створено Відділення біоорганічної хімії (ВБХ) Інституту органічної хімії (ІОХ) АН Урср у складі трьох відділів ІОХ:

хімії полігалогенорганічних сполук,

хімії піримідинових основ,

хімії фотосинтезу

й одного відділу Інституту молекулярної біології і генетики АН Урср (хімії білка).

Тією самою постановою було затверджено основні напрями наукової діяльності Відділення, пов’язані з дослідженням хімічної будови білків, пептидів, нуклеїнових кислот і їхніх компонентів, створенням хімічних моделей біологічних процесів, розробкою методів тонкого органічного синтезу нових біологічно-активних сполук.

Постановою цк кпрс і ради міністрів срср від 26.08.1985 р. № 807 „Про подальший розвиток нових напрямів біології та біотехнології” було схвалено організацію Інституту біоорганічної хімії АН Урср.

На виконання вказаної постанови та постанови цк компартії України та ради міністрів Урср від 24.09.1985 р. № 357, постанови Президії Академії наук срср від 03.12.1986 р. № 1449, ухвали Колегії Державного комітету срср з науки і техніки (протокол від 30.05.1986 р. № 260) Президія АН Урср перетворила Відділення біоорганічної хімії на Інститут біоорганічної хімії АН Урср (постанова від 16.01.1987 р. № 16).

Засновником і керівником Відділення та незмінним директором Інституту впродовж 1987-2012 рр. був Валерій Павлович Кухар – видатний хімік, доктор хімічних наук, професор, академік Національної академії наук України, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії Всесвітньої федерації вчених Premio Terni – San Valentino Un anno d’Amore, нагороджений відзнакою Global – 500, (Програма ООН з проблем довкілля – UNEP), Міжнародною Арбузовською премією в галузі фосфорорганічної хімії, автор більше 700 наукових праць, опублікованих в українських і міжнародних виданнях, у т.ч., 9 монографій і 108 авторських свідоцтв і патентів на винаходи, засновник і керівник наукової школи, з якої вийшли 30 кандидатів і 2 доктори хімічних наук, що гідно продовжують справу свого вчителя.

1987-сер. 1988 рр. було організовано нові відділи та лабораторії: тонкого органічного синтезу, хімії нуклеїнових кислот, пептидного синтезу, структури і функції білків, хімії фізіологічно активних сполук фосфору, хімії вітамінів D, фармаколого-біохімічних досліджень тощо.

Згадані наукові підрозділи розміщувались у приміщеннях ІОХ АН Урср і частково ІмБІГ АН Урср і займали загальну площу близько 1150 кв.м. і ця обставина не давала можливості розмістити наукове обладнання, яке передбачалось у перспективі придбати, обладнати спеціальні ізотермічні камери, радіохімічний блок, біологічно чисті приміщення, а також забезпечити робочими місцями співробітників, кількість яких зростала. З огляду на очікуваний розвиток Відділення стала очевидною необхідність у створенні нової лабораторної бази ВБХ – будівництві лабораторного корпусу площею 8 тис. кв.м. Ініційована керівництвом ВБХ і підтримана Президією АН Урср процедура одержання дозволу на будівництво була завершена: 1989 р. голова ради міністрів Урср О.П. Ляшко погодився із пропозицією АН срср і АН Урср щодо спорудження лабораторного корпусу, а виконком Київської міськради дав дозвіл на проведення проєктно-розвідувальних робіт і встановив, що будівництво має здійснити "Київпромбуд" протягом двох років.

У травні 1989 р. Президія АН Урср постановою №181 від 03.05.1989 р. підпорядкувала Відділення нафтохімії Інституту біоорганічної хімії АН Урср, вивівши його із складу Інституту фізико-органічної хімії та вуглехімії АН Урср, і за погодженням із державним комітетом срср із науки і техніки (№ИК 21-18-685 від 11.09.1989 р.), на підставі згоди ради міністрів Урср (розпорядження від 09.10.1989 р. №358-р) Президія АН Урср постановила (постанова від 23.10.1989 р. №348) іменувати Інститут біоорганічної хімії АН Урср Інститутом біоорганічної хімії та нафтохімії АН Урср і затвердила основні напрями його наукової діяльності.

Будівництво завершилось 1991 р.

Починаючи з IV кв. 1991 р. почалось освоєння новозбудованого корпусу, оснащення лабораторних приміщень і адаптація їх до специфіки досліджень, які виконувались.

Постановами Президії НАН України від 24.12.2003 р. №304 та від 21.05.2014 р. № 110 уточнили напрями діяльності Інституту:

– синтез потенційно біоактивних сполук і дослідження зв’язку між структурою й активністю;

– хімічні моделі біологічних процесів, синтез і вивчення біологічних властивостей нових біорегуляторів для застосування в медицині та сільському господарстві;

– розробка наукових основ синтезу та технології одержання практично важливих продуктів і матеріалів із вуглеводневої сировини, зокрема, нових паливно-мастильних матеріалів.

2018 р. Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України був перейменований на Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря НАН України.

Бачила його з вікна міської електрички, коли їздила гуляти на ДВРЗ із Андрієм Золотаревським 12 серпня 2025 р.

Посилання на профіль Андрія на Аркуші покладу у коментарі.