Місцини Києва

Одна із двох обсерваторій міста.

У XVI ст. ця місцевість належала Києво-Печерському монастирю.

А пізніше стала особистою власністю київських митрополитів: спочатку — Петра Могили, згодом — Сильвестра Косова.

Наприкінці XVIII ст. територія Феофанії вже належала Софіївському чоловічому монастирю.

Після указу імператриці катерини II ця місцевість перебувала у власності державної казни 1786-1802 рр.

А потім була власністю настоятеля Михайлівського Золотоверхого монастиря Феофана (Шиянова) — Київського вікарія та помічника митрополита. Саме Феофан — перший Київський вікарний єпископ, звів тут заміську резиденцію дачного типу для настоятелів Михайлівського Золотоверхого монастиря, перетворюючи з 1803 р. територію на пустинь, названу ім'ям її засновника — Феофана.

В 1807-1835 рр. резиденція стояла пустою.

До 1920 р. — це власність Лаври, пасічний хутір, який 1934 р. закрили та пустинь взагалі перестала існувати.

Ці землі були передані Київському сільськогосподарському інституту. Наукова громадськість відзначала належний догляд всі ці роки за усіма зеленими насадженнями Феофанії з боку студентів і науковців цього відомого аграрного закладу.

Ініціатором створення обсерваторії став видатний вчений академік Олександр Орлов.

Напередодні Другої світової війни було вирішено побудувати приміщення обсерваторії у Ботанічному саду Академії наук України на високих пагорбах Дніпра.

Та після завершення війни академік Орлов особисто вибрав простору галявину у Голосіївському лісі та запропонував побудувати обсерваторію саме тут, оскільки для її повноцінної діяльності потрібна була заміська територія, без яскравого освітлення, яке було характерне для центру.

Академік Орлов особисто звернувся до всесвітньовідомого академіка архітектури Олексія Щусєва створити проєкт обсерваторії, на що той відразу погодився.

Офіційно обсерваторія була заснована 17 липня 1944 р.

Будівництво відбувалося до 1948 р. під постійним особистим керівництвом академіка Орлова.

Відкриття відбулось 1949 р.

Олексій Орлов очолював обсерваторію до 1951 р.

Наприкінці 50-х рр. ХХ ст. рада міністрів УРСР передала значні території Феофанії для спорудження Виставки досягнень у народному господарстві (ВДНГ), лікарні "Феофанія", республіканського Інституту бджільництва, Головної астрономічної обсерваторії НАН України та парку "Феофанія".

За вагомий внесок у зміцнення міжнародного авторитету вітчизняної наук значними здобутками у галузі астрономії та фізики космосу трудовий колектив Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України нагороджено Грамотою Верховної Ради України (протокол № 15 від 1 жовтня 2019 р.).