дзвіниця церкви Святої Катерини
У садибі грека Астаматіоса Стіматі 1738 р. споруджено дерев'яну каплицю, не зважаючи на спротив Київського магістрата.
Впродовж 1739-1741 рр. замість каплиці збудували кам'яний храм. Це був типовий храм української архітектури з яскравими рисами бароко. Храм мав три бані.
В 1746 р. грецька парафія перетворилася на чоловічий монастир, підпорядкований Синайській єпархії.
За катерини ІІ монастир отримав земельні угіддя.
Пожежа 1811 р. оминула стороною Грецький монастир і Свято-Катерининський храм.
В 1857 р. поруч із храмом було зведено кам'яну дзвіницю.
У храмі був чудовий іконостас та багато старих ікон — Каплуновської Божої Матері, Різдва Христового та Тихвінської Ікони Божої Матері та, звісно, образ Святої Катерини.
Наприкінці XIX ст. храм дещо перебудовано, внаслідок чого він перетворився на однобаневий.
Напередодні Першої світової війни дещо розширено комплекс споруд монастиря — за проєктом архітектора Володимира Ейснера. Споруджено прибутковий будинок монастиря та нову муровану дзвіницю.
В 1928 р. монастир закрито та передано у розпорядження комунального господарства, що призвело до втрати деяких споруд монастиря.
В 1929 р. бані храму святої Катерини почали давати тріщини та церкву того самого року розібрано.
Проте зберігся прибутковий будинок і дзвіниця, яку було відтворено у первісному вигляді 1995 р.
Попри прагнення грецької громади на поч. 1990-х рр. повернути собі ці споруди, 1995 р. вцілілі будівлі колишнього Грецького монастиря передано управлінню Нацбанку у Києві та Київській області.
В 1999-2001 рр. між Нацбанком і громадою існувала домовленість про використання частини дзвіниці як храму, однак 2001 р. з боку Нацбанку в однобічному порядку ухвалено рішення не подовжувати угоду із громадою.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!