Місцини Києва

Вулиця у Голосіївському, Печерському та Шевченківському районах, місцевості Нова Забудова, Паньківщина, Арештантські городи.

Пролягає від вулиці Шота Руставелі до проспекту Повітряних Сил, її продовженням є Борщагівська вулиця.

Прилучаються Троїцька площа, вулиці Велика Васильківська, Антоновича, Володимирська, Тарасівська, Короленківська, Лілії Лобанової, Паньківська, Гетьмана Павла Скоропадського, Симона Петлюри, Старовокзальна, Скомороська, Бульварно-Кудрявська, Ринковий провулок і Галицька площа.

Під сучасною назвою вулиця відома із 30-х рр. XIX ст. (від місцевості Желань, Жиляни), перша офіційна згадка — 1834 р. як проєктованої вулиці. Прокладена та почала забудовуватись 1850-х рр.

Збереглися прибуткові будинки ІІ пол. XIX-поч. XX ст.

Будівлі Південно-російського машинобудівного заводу (зараз — завод "Кузня на Рибальському") на вулиці Жилянській, 101, споруджені 1890-х рр. за проєктом архітектора В. Городецького.

Пам'яткою архітектури є прибутковий будинок 1908 р. (№ 39/92), прибутковий будинок на вулиці Жилянській 43 б, прибутковий будинок на вулиці Жилянській 37/97, Садиба Б.С. Міллера (№ 38, 1893-1894 рр.).

П'ятиповерховий будинок (№ 41) зведено у стилі неокласики та модерну. На поч. XX ст. він належав київському міщанину В. Беренфусу, 1907 р. його придбала торговельна фірма "Торговий дім К. Людмер та сини", а 1913 р. власником будинку став купець В. Шевєлєв.

Будинок № 120-А побудовано 1900 р. за проєктом архітекторів Хойнацького та Вишневського у стилі флорентійського відродження (за основу взято палац великого князя володимира олександровича у санкт-петербурзі).

Будинок № 97 — Галицька синагога, побудована 1909-1910 рр. за проєктом Ф. Отаржевського на кошти Галицької єврейської громади.

З 1926 р. — вулиця жаданівського на честь революціонера б.п. жаданівського (назву підтверджено 1944 р.).

До 30-х рр. XX ст. вулиця пролягала від Еспланадною вулиці до Скомороського провулка (поблизу Галицької площі).

На вулиці колись знаходилося два храми — Іллінська церква та Троїцька церква, однак 1930-х рр. було знищено перший храм, а на поч. 1960-х рр.— другий. Існують проєкти відродження обох храмів.

Протилежний кінець вулиці 1950-1960-і рр. було продовжено крізь стару забудову до сучасних меж. Ця частина вулиці спочатку була вузькою та звивистою, оскільки призначалася лише для трамвайної колії.

В 1970-і рр. на її місці прокладено широку автомагістраль із трасою швидкісного трамваю. Під час реконструкції вулиці зник ряд вулиць і провулків, відомих із XIX ст., які простягалися перпендикулярно Жилянській до річки Либідь: Скомороський провулок, вулиця Декабристів, Ринковий провулок (частково) та комсомольська вулиця.

У процесі спорудження червоного стадіону (згодом — Центральний стадіон імені м. хрущова, Республіканський стадіон, тепер — НСК "Олімпійський") початок вулиці було перенесено до стадіонного паркану, а 1970-і рр. — до вулиці Шота Руставелі.

Історичну назву вулиці було відновлено 1993 р.

У 2007 р. на місці знесених старих будівель спорудили Бізнес-центр "Євразія" у псевдоісторичному стилі.

У 2011 р. при будівництві ЖК "Елегант" (№ 118) почалося знищення сусіднього будинку № 120-Б, який є об'єктом культурної спадщини. Забудовник почав розбирати покрівлю, стіни та перекриття будівлі.

У вересні 2013 р. будівлю було повністю знесено.